Перейти до контенту
Среда, 7 октября 2026
Бизнес

Бізнес в Україні перебудовує роботу через атаки та дефіцит кадрів: які рішення вже впроваджують компанії

Український бізнес у 2026 році перебудовує операційні моделі через війну, атаки й дефіцит кадрів. Що змінили Нова пошта, Київстар, ПриватБанк та інші компанії після Саміту CEO Forbes Ukraine у Києві.

By /
Український бізнес у 2026 році перебудовує операційні моделі через війну, атаки й дефіцит кадрів. Що змінили Нова пошта, Київстар, ПриватБанк та інші компанії після Саміту CEO Forbes Ukraine у Києві.

Український бізнес перебудовується через війну, російські атаки, кадровий дефіцит і скорочення горизонту планування. Компанії децентралізують критичні процеси, створюють резервні сценарії та частіше переглядають прогнози. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на підсумки четвертого Саміту CEO Forbes Ukraine, який відбувся 1 жовтня 2026 року в Києві.

Учасники саміту говорили не лише про поточні втрати. Центральною темою стала здатність компаній продовжувати роботу після ударів, зберігати команди та водночас не відмовлятися від довгострокових змін. У дискусіях взяли участь керівники «Нової пошти», «Київстару», ПриватБанку, Nestlé в Україні та Молдові, IDS Ukraine, MacPaw, robota.ua, «Цитрусу», «ЕКО маркету» та фонду «Повернись живим». За даними організаторів, саміт об’єднав понад 25 спікерів і понад 350 учасників.

«Нова пошта» децентралізує операційну модель

Співзасновник «Нової пошти» Вячеслав Климов заявив, що серед підприємців, яких він знає особисто, є власники бізнесів із мільйонними збитками. Однак вони не припиняють роботу.

«Не побачив жодного, хто б здався», — сказав Вячеслав Климов на Саміті CEO Forbes Ukraine 1 жовтня у Києві.

За словами Климова, перебудова операційної моделі під час війни сама по собі не означає падіння ефективності. Зокрема, «Нова пошта» децентралізує свою систему через російські удари. Водночас компанія використовує цей процес для перегляду й оптимізації окремих операцій.

Для великих компаній одним із ключових питань стала не лише швидкість реакції після атаки, а й можливість не зосереджувати критичні процеси в одному місці.

Схожий підхід описала заступниця голови правління ПриватБанку з операційних питань Наталія Савчук. Після удару по центру персоналізації та логістики карток банк відновив їх відвантаження вже через день. Однак цей випадок став підставою для перегляду операційної моделі.

За словами Савчук, надмірна централізація концентрувала ризики. Тому одним із головних завдань стали резервні сценарії та альтернативні локації, які дозволяють швидше відновлювати роботу після пошкодження окремого об’єкта. Офіційний сайт ПриватБанку зазначає, що Наталія Савчук відповідає за операційний напрям і оптимізацію внутрішніх процесів банку.

Фактично компанії працюють одразу у кількох напрямах:

  • розподіляють критичні операції між різними майданчиками;
  • готують резервні сценарії на випадок пошкодження інфраструктури;
  • перебудовують процеси так, щоб відновлення роботи займало мінімальний час.

Київстар переглядає прогнози кожні чотири місяці

Президент «Київстару» Олександр Комаров описав інший виклик — планування в умовах, коли компанія має одночасно реагувати на поточні ризики та не втрачати довгострокову перспективу.

За його словами, «Київстар» кожні чотири місяці оновлює прогнози одразу для трьох горизонтів: до кінця поточного року, на наступні 12 місяців і на три роки. Компанія намагається зберігати баланс між короткою та довгою дистанціями, швидкістю рішень і точністю, поточною роботою та змінами.

Цей підхід застосовується на тлі значних інвестицій у мережу та її автономність. В офіційних результатах за початок 2026 року Київстар повідомляв про продовження інвестицій у мережу, цифрові сервіси та енергетичну незалежність. Компанія також підвищила фінансовий прогноз на 2026 рік.

Отже, сам механізм планування стає гнучкішим. Компанія не відмовляється від багаторічної стратегії, але регулярно коригує її відповідно до поточних умов.

Під час війни довгостроковий план для великого бізнесу дедалі частіше існує разом із регулярним переглядом коротших прогнозів.

Керівники компаній концентруються на командах

Окремий блок саміту був присвячений стану керівників та працівників. CEO Nestlé в Україні та Молдові Роман Янович, який очолив компанію у 2026 році, перші 100 днів роботи присвятив відносинам із командою. Серед його ключових завдань Forbes називає збереження ефективності бізнесу та довіри глобального офісу до подальших інвестицій в Україну.

CEO «ЕКО маркет» Христина Ковтун визначила серед пріоритетів синхронізацію команди, стратегічний напрям і невеликі результати, які дозволяють співробітникам бачити прогрес.

Про стан самого керівника говорили CEO IDS Ukraine Марко Ткачук та засновник MacPaw Олександр Косован. Підсумовуючи цю частину дискусії, модераторка Наталія Кадя пов’язала стан лідера з якістю управління людьми.

Кадровий дефіцит змушує переглядати підхід до працівників

Для бізнесу кадровий дефіцит залишається окремим викликом. На саміті керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут описав практику підтримки співробітників, яку застосовує організація.

«Створити умови і дати можливості», — так Чмут сформулював завдання роботодавця під час виступу на саміті.

Фонд компенсує працівникам консультації психолога. Проте підтримка цим не обмежується. Якщо консультація відбувається під час робочого дня, колеги мають залишити цей час вільним і не призначати на нього інші зустрічі.

CEO robota.ua Валерій Решетняк, своєю чергою, пов’язав мотивацію команди із затребуваністю працівників на ринку в умовах кадрового дефіциту. CEO «Цитрусу» Артем Шевченко наголосив на необхідності поєднувати особисті прагнення співробітників із цілями компанії.

Таким чином, на рівні управління людьми учасники саміту виділили кілька практичних напрямів:

  • підтримку працівників і доступ до психологічної допомоги;
  • синхронізацію особистих цілей співробітників із завданнями компанії;
  • роботу з командами в умовах кадрового дефіциту та загальної втоми.

Бізнес перебудовує не окремі процеси, а цілі системи

Фінальна частина Саміту CEO стосувалася стійкості організацій і масштабування. Засновник ghSMART Джефф Смарт говорив про системний пошук працівників. Серед його рекомендацій — активніше використовувати рекомендації вже наявних співробітників під час пошуку кандидатів.

CEO групи компаній «Асканія» Сергій Жила також говорив про підбір людей. Його рекомендація керівникам полягала в тому, щоб шукати працівників, які мають сильну внутрішню мотивацію і прагнення до результату. У тій самій дискусії CEO девелопера РІЕЛ Олексій Зозуля говорив про роль знань і управлінської підготовки для керівника.

Завершив саміт засновник «Хартії» Всеволод Кожемяко. Він подякував підприємцям, які продовжують працювати та інвестувати в Україні, і окремо наголосив на взаємній підтримці бізнесу та війська.

«Майбутнє буде за нами», — сказав Кожемяко, завершуючи Саміт CEO Forbes Ukraine.

Саміт відбувся 1 жовтня в Києві. Офіційна сторінка Forbes Events підтверджує, що це був четвертий Саміт CEO Forbes Ukraine. Основними темами стали робота керівників, стан команд, операційна стійкість і здатність бізнесу продовжувати розвиток у воєнних умовах.

Для компаній, представлених на саміті, адаптація вже не зводиться до разових антикризових рішень. «Нова пошта» децентралізує систему, ПриватБанк створює резервні сценарії та локації, а «Київстар» регулярно переглядає прогнози на кількох часових горизонтах. Паралельно керівники працюють із командами, кадровим дефіцитом і збереженням здатності компаній виконувати свої функції після атак.

Читайте також: Укрзалізниця скасовує два поїзди з 20 жовтня: які рейси зникнуть і чим їх замінити

Схожі новини