Президент Володимир Зеленський підписав Закон №4962-IX, який змінює правила роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку та механізм виведення неплатоспроможних банків з ринку. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на «Судово-юридичну газету». Водночас факт ухвалення документа, його номер і проходження у Верховній Раді підтверджує офіційна картка законопроєкту №13007-д. Закон Верховна Рада ухвалила 2 вересня 2026 року, а 2 жовтня він повернувся до парламенту з підписом президента.
Для вкладників ключова зміна стосується не скасування самої системи гарантування, а процедури роботи з банком після втрати ним платоспроможності. Фонд отримує ширші механізми управління активами, їх продажу та задоволення вимог кредиторів. Крім того, закон змінює правила обміну інформацією між Фондом і НБУ та розширює окремі повноваження Національного банку як забезпеченого кредитора. Частина положень уже діє з 4 жовтня 2026 року, тоді як основний масив змін набуде чинності пізніше.
Що буде з грошима вкладника, якщо банк стане неплатоспроможним
Сама система гарантування вкладів продовжує діяти. Під час воєнного стану та ще протягом трьох місяців після його припинення або скасування Фонд гарантування вкладів відшкодовує вкладнику повну суму коштів на рахунках і депозитах разом із нарахованими відсотками. Сума визначається станом на кінець дня, що передує початку процедури виведення банку з ринку. Винятки прямо встановлені законом. Такий порядок випливає із Закону №2180-IX і роз’яснень Національного банку.
Після завершення спеціального періоду мінімальний гарантований розмір відшкодування не може бути нижчим за 600 тис. грн. Ця межа застосовуватиметься після спливу трьох місяців від дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, Закон №4962-IX не встановлює новий розмір гарантованої суми. Його основна мета — змінити роботу з активами неплатоспроможних банків, процедурою ліквідації та вимогами кредиторів.
Які повноваження отримує Фонд гарантування вкладів
Зміни деталізують порядок формування ліквідаційної маси та роботи з майном банку. Чинний Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після внесення змін передбачає, що Фонд приймає в управління активи банку, забезпечує їх збереження, формує ліквідаційну масу та здійснює заходи для задоволення вимог кредиторів.
Зокрема, нові правила передбачають:
- управління майном та активами банку під час ліквідації;
- продаж активів через відкриті торги, аукціони та інші передбачені законом механізми;
- заходи з повернення дебіторської заборгованості й майна банку;
- подальше спрямування отриманих коштів на задоволення вимог кредиторів у встановленій законом черговості.
Також закон встановлює спеціальні строки для спорів навколо продажу активів. Для позовів про визнання недійсними або скасування результатів відкритих торгів передбачено 30 календарних днів. Для вимог щодо недійсності правочинів, укладених за результатами торгів, строк становить один рік.
Ці правила мають значення не лише для Фонду, а й для кредиторів банку, оскільки обсяг коштів, які вдасться отримати від продажу активів, безпосередньо впливає на подальше погашення вимог.
Що змінюється після завершення основної ліквідації
Закон уточнює й завершальний етап ліквідації банку.
Ліквідаційна процедура вважається завершеною після затвердження ліквідаційного балансу. Сам банк юридично припиняє існування після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Після цього Фонд упродовж п’яти робочих днів має передати НБУ звіт про проведену ліквідацію, ліквідаційний баланс та інші визначені документи. На їх підставі Національний банк вносить інформацію про ліквідацію до Державного реєстру банків.
Водночас закон врегульовує ситуації, коли кошти для кредиторів надходять уже на пізнішому етапі. Тому робота з активами банку та отриманими від їх реалізації грошима залишається важливою навіть після проходження основних ліквідаційних процедур.
Що змінюється для Національного банку
Окремий блок Закону №4962-IX стосується НБУ.
Документ розширює механізми роботи Національного банку як забезпеченого кредитора. Насамперед це стосується активів, які забезпечують виконання банком зобов’язань перед НБУ, зокрема за кредитами рефінансування.
Автори законопроєкту також заклали посилення взаємодії між регулятором і Фондом гарантування. Йдеться про передачу інформації, необхідної під час виведення банку з ринку, включно з даними, які становлять банківську таємницю, у межах встановлених законом процедур.
Крім того, зміни до [Закону «Про Національний банк України»] Закону «Про Національний банк України» розширюють повноваження НБУ у сфері кіберзахисту та інформаційної безпеки. Регулятор визначатиме вимоги до захисту інформації у банківських, платіжних та інших фінансових системах, які перебувають під його наглядом.
Що говорили автори законопроєкту
Законопроєкт №13007-д Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому 271 голосом. Одним з його авторів є голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Посилюємо захист вкладників і робимо механізм роботи з проблемними банками більш зрозумілим та ефективним».
Так Гетманцев прокоментував голосування Верховної Ради у своєму Telegram-каналі після ухвалення законопроєкту №13007-д.
«Йдеться насамперед про те, щоб у разі банкрутства банку люди та кредитори мали більше можливостей повернути свої кошти».
У тому ж повідомленні голова комітету наголосив, що зміни також мають скоротити витрати держави на процедуру виведення проблемних банків з ринку.
Коли Закон №4962-IX набирає чинності
Тут строки відрізняються для різних норм.
За даними офіційного порталу Верховної Ради, Закон №4962-IX станом на 8 жовтня має статус «частково набрав чинності». Частина змін почала діяти з 4 жовтня 2026 року. Це, зокрема, видно з нової редакції Закону «Про банки і банківську діяльність», де підставою змін зазначений саме Закон №4962-IX.
Водночас основна частина положень Закону №4962-IX набирає чинності через три місяці після офіційного опублікування. Українська асоціація інвестиційного бізнесу вказує дату 3 січня 2027 року для наступного масиву змін.
Отже, підпис президента 2 жовтня не означає одночасного запуску всіх нових процедур. Закон вводиться в дію поетапно.
Що вкладнику потрібно знати зараз
Для клієнта банку практичне значення мають три правила.
- Під час воєнного стану і ще три місяці після його завершення діє повне відшкодування вкладів разом із нарахованими відсотками у межах правил системи гарантування.
- Закон №4962-IX змінює передусім процедуру роботи з неплатоспроможними банками, їх активами та вимогами кредиторів.
- Після завершення спеціального режиму мінімальний гарантований розмір відшкодування становитиме не менше 600 тис. грн.
Таким чином, новий закон не скасовує чинні гарантії для вкладників. Він перебудовує механізми, за якими Фонд і Національний банк працюють після того, як фінансова установа стає неплатоспроможною: від управління активами й продажу майна до обміну інформацією та розрахунків із кредиторами.
Читайте також: Укрзалізниця скасовує два поїзди з 20 жовтня: які рейси зникнуть і чим їх замінити
