17 червня Верховна Рада України підтримала подання президента Володимира Зеленського й затвердила Руслана Кравченка на посаді Генерального прокурора. За його кандидатуру проголосувало 273 народних депутати.
21 червня президент України Володимир Зеленский підписав указ про призначення Руслана Кравченка Генеральним прокурором. Відповідний указ оприлюднений на сайті президента.
Таким чином завершилось семимісячне очікування після гучної відставки Андрія Костіна.
35-річний Кравченко став наймолодшим генеральним прокурором у сучасній історії держави. До цього він очолював Державну податкову службу, а раніше Київську обласну військову адміністрацію та Бучанську прокуратуру. Його кар’єра — приклад стрімкого зростання в українській правоохоронній системі з акцентом на військову юстицію, резонансні процеси та розслідування воєнних злочинів.
"Я мрію колись представляти обвинувачення проти володимира путіна у Міжнародному кримінальному суді", — казав Кравченко в інтерв’ю DW ще 2019 року.
Народжений у Сєвєродонецьку, Кравченко ще підлітком вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, згодом до Харківської юридичної академії. Свою кар'єру він розпочав у Севастопольській військовій прокуратурі, але після окупації Криму у 2014 році переїхав до Львова, а потім служив у Дебальцевому й Бахмуті.
На Київщині, працюючи у Головній військовій прокуратурі, він став обвинувачем у справі російських спецпризначенців Єрофеєва та Александрова, яких згодом обміняли на Надію Савченко. Згодом ключовою фігурою в суді над Віктором Януковичем. Саме Кравченко вів справу про державну зраду експрезидента.
"Генпрокурор Юрій Луценко та прокурор Руслан Кравченко представляють докази державної зради Віктора Януковича", — згадувалося у звітах 2017 року.
Судовий процес тривав майже два роки й завершився заочним вироком — 13 років позбавлення волі.
У 2021 році Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру. Після звільнення Бучі у 2022-му саме він координував розслідування воєнних злочинів на Київщині. Його роль відзначили на найвищому рівні * він отримав орден "За заслуги", орден Данила Галицького та став постійним представником України на міжнародних правозахисних зустрічах.
У 2023 році брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, але не пройшов через питання доброчесності, зокрема щодо приватизації квартири. Проте вже у квітні того ж року очолив Київську обласну адміністрацію.
Короткий період його керівництва Податковою службою завершився без гучних реформ, але зі звітами про перевиконання плану надходжень. Схоже, Кравченко став фігурою довіри для Офісу президента — слухняний виконавець, досвідчений юрист і публічний символ стійкості.
Його попередники, Олег Кіпер та Павло Кириленко, не пройшли відбір: перший не мав достатньої підтримки в парламенті, другий був пов’язаний із підозрами у незаконному збагаченні.
Кравченку належить очолити Генпрокуратуру у вкрай складний момент на тлі триваючої війни, міжнародного тиску та необхідності справжньої реформи. Чи вдасться йому пройти цей шлях — залежатиме не лише від політичної волі, а й від здатності втримати баланс між законом, репутацією й очікуваннями суспільства.
"Я мріяв про військову кар’єру з дитинства", — казав Кравченко.
Тепер ця кар’єра привела його на найвищу юридичну посаду країни.
По материалам: Подробности
