На Черкащині відбувся третій регіональній ветеранський форум «Бійці Духу», під час якого були презентовані історії стійкості та реінтеграції від ветеранів, можливості і програми від бізнесу, міжнародних партнерів, державного сектору.
Ветерани, діючі військовослужбовці, фахівці допоміжних професій, представники державної, регіональної влади, ОМС та бізнесу ділились власними проєктами та кейсами.
Ветеран Владислав Шепель до великої війни мав власне виробництва снеків. Після повернення з війська – вивів свою справу на новий рівень. Залучив на розвиток грант від держави, розширився. Сьогодні його продукцію можна знайти в супермаркетах країни.
«Ветеранська політика – це не завдання тільки держави чи влади. Це спільна робота центральної та місцевої влади, бізнесу, громадських організацій. І особлива роль саме ветеранських громадських організацій, які діють за принципом «рівний – рівному».
Найголовніше завдання громадських організацій у цьому напрямі передовсім у тому, щоб власний досвід реінтеграції допоміг іншим. Якщо ти вже пройшов цей шлях після служби – звертався до ЦНАПу, Центру зайнятості чи соціальних служб, – допоможи побратиму пройти його легше. Підтримай родини своїх побратимів, допоможи їхнім дітям відпочити й оздоровитися. Саме з таких конкретних кроків складаються маленькі й великі перемоги, формується сильна ветеранська спільнота».
Цю ж думку підтверджує і Віктор Вдовиченко, ветеран з Умані, керівник ГО «Незламний дух воїна»:
«Я, свого часу, вистояв черги в ЦНАПі та соцзахисті. Тепер роблю все, щоби ці черги не стояли мої побратими. Спочатку ти просто ділишся досвідом. Але потім, виникають інші завдання. Відпочинок та дозвілля для дітей загиблих і зниклих безвісти. Допомога мамам та дружинам. Робота зі школами, з патріотичним вихованням. Підготовка цивільного населення – домедична допомога, тактична підготовка. От і виходить, що спочатку ми обʼєднуємось, щоби допомагати один одному. А потім розуміємо, що маємо допомагати суспільству та державі. А це вже певна місія».
Разом з тим, самі ветерани говорять, що важливим є питання роботи з образом ветерана, підготовки самих ветеранів до публічної активності і відповідальності за слова та дії. Зокрема В.Вдовиченко у інтервʼю:
«Є організації, які ведуть таку собі «тиху роботу»: організовують якісь послуги для ветеранів і членів родин, створюють ветеранські простори, проводять спортивні змагання. І така робота, хоч не дуже помітна, але дуже важлива та ґрунтовна. А є організації, які створені з самого початку для хайпу. Об’єднуються щоби протестувати. Їх влада питає – що вам треба? Відповідають – «все не так», «треба все міняти». А як міняти – не знають і не говорять. Ну ви покажіть свою спроможність у юридичній підтримці ветеранів. Покажіть свій досвід роботи з родинами. Чи можливо участь у просвітництві та патріотичному вихованні, чи організації змагань з адаптивного спорту. Що ви можете запропонувати окрім «зради». За нашими словами і діями є певна відповідальність».
По материалам: Подробности
