В Україні завершується реєстрація на національний мультипредметний тест 2026 року — вона триває до 2 квітня включно. Сам іспит, як і торік, стане обов’язковим етапом для вступу на бакалаврат.
Так, НМТ-2026 проходитиме у дві сесії: основна — з 20 травня до 25 червня, додаткова — з 17 до 24 липня. Учасники складатимуть тест в один день, який поділено на два етапи по 120 хвилин із 20-хвилинною перервою між ними.
Формат передбачає чотири предмети: три обов’язкові — українська мова, математика та історія України — і ще один на вибір. Тобто фактично випускник має скласти чотири тести за чотири години.
У Міністерстві освіти запевняють: складність тестів не зросте, а завдання відповідатимуть програмі ЗНО. Проте сама структура і навантаження викликають питання. На цьому, серед іншого, наголошує громадська діячка Віолетта Дворнікова.
За її словами, проблема у складності тестів, а в самій логіці підходу.
Віолетта Дворнікова
"Ми бачимо, що тестування з кожним роком стає не простішим для дітей, які живуть у війні, а навпаки — складнішим. Чотири предмети за один день — це велике навантаження навіть у мирний час, не кажучи вже про нинішні умови", — пояснює вона.
Особливе занепокоєння викликає обов’язковість математики. Саме цей предмет стабільно демонструє високий відсоток "провалів", наголошує Дворнікова.
Вона нагадала, що за підсумками НМТ-2025, тест не склали 14,1% учасників. Із них 11,4% — не подолали поріг саме з математики. Це тисячі дітей, які фактично втратили шанс на вступ.
"Коли ми бачимо такі цифри, питання не лише до дітей. Це питання до системи. Бо виходить, що сам тест відсіює частину абітурієнтів", — каже Дворнікова.
Дворнікова додала, що у 2022 році, на початку повномасштабної війни, підхід був іншим — максимально гнучким. Тоді НМТ склали 99% учасників.
"Тоді держава показала: кожен випускник важливий. Зараз ми бачимо іншу логіку — більш жорстку і менш адаптовану до реальності війни", — додає вона.
За її словами, складний формат НМТ може знову підштовхнути частину випускників обирати навчання за кордоном.
"Коли дитина не складає тест або боїться його не скласти — вона шукає альтернативу. І дуже часто це освіта за межами України. Фактично ми самі "випихаємо" частину молоді з країни", — говорить вона.
Ще один ризик — для тих, хто вже виїхав, але розглядає можливість повернення.
"Для дітей, які навчалися за кордоном і хочуть вступати в Україні, цей формат також є бар’єром. Не всі готові складати чотири предмети одразу, ще й у такому інтенсивному режимі. Більшість дітей за кордоном не мають змоги підготуватися до такого НМТ. Навіть фізичної, не кажучи вже до поступ до українських вчителів, підручників тощо", — зазначає Дворнікова.
На її думку, це прямо суперечить заявам влади про необхідність повертати українців додому.
На проблеми формату звертає увагу і місцева влада. У Києві відкрито заявили: умови, в яких діти складають НМТ, далекі від рівних.
У КМДА нагадують досвід 2025 року, коли випускники приходили на тестування після нічних обстрілів і безсонних годин в укриттях.
Директорка департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян підкреслює: такі фактори напряму впливають на результати.
У зв’язку з цим місто пропонує зробити систему гнучкішою. Зокрема:
- дозволити автоматичний або спрощений допуск до додаткової сесії для тих, хто пережив обстріли напередодні іспиту;
- краще інформувати учасників про можливість перенесення тесту;
- нагадувати про це безпосередньо перед початком іспиту.
У КМДА вважають, що такі рішення допоможуть знизити стрес і зробити оцінювання більш справедливим. Дворнікова цю позицію підтримує.
"Це базові речі, які мали бути враховані ще раніше. Діти не можуть складати іспити в умовах, коли вони фізично виснажені або не спали всю ніч через обстріли", — каже вона.
Дворнікова наголошує, що попри всю критику і досвід попередніх років, формат НМТ-2026 фактично залишився тим самим. Чотири предмети за один день, обов’язкова математика, високі порогові вимоги — усе це вже викликало дискусії, але системних змін поки не відбулося.
"Найбільша проблема в тому, що висновки не зроблені. І ми знову підходимо до тестування з тими самими ризиками, про які говорили рік тому. І поки держава декларує прагнення повернути українців і підтримати молодь, сам механізм вступу може працювати у протилежному напрямку", — підсумовує Дворнікова.
Ваша пробна версія Premium закінчилася
По материалам: Подробности
