Книжковий ринок України у 2026 році демонструє одночасно кілька різних тенденцій: українці частіше купують друковані книжки, молодь залишається найактивнішою аудиторією, а серед жанрів стабільний попит мають романтика, фентезі, трилери та детективи. Водночас фінансові показники видавничої галузі не свідчать про таке саме реальне зростання. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на матеріали Delo.ua та дані Українського інституту книги.
За результатами опитування «Як читають і що купують українці: літо 2026», 53% українців віком від 16 років прочитали щонайменше одну друковану книжку протягом попередніх 12 місяців. Водночас 55% респондентів повідомили, що їхня сім’я придбала хоча б одну книжку. Дослідження провела Info Sapiens на замовлення BookForum. Телефонне опитування тривало 9–16 липня та охопило 1030 людей. Похибка не перевищує 3,1 відсоткового пункту.
Дослідження стосувалося саме друкованих книжок. Електронні видання та аудіокнижки до цих показників не входили.
На офіційному сайті Українського інституту книги також зазначається, що частка регулярних читачів поступово збільшується. Якщо у 2023 році щодня читали паперові книжки 9,5% респондентів, то у 2026 році — вже 13%. Водночас самі дослідники не трактують ці зміни як різкий стрибок через статистичну похибку.
Молодь залишається головним покупцем книжок
Найвища читацька активність зафіксована серед молодих українців. Хоча б одну друковану книжку протягом року прочитали 74% респондентів віком 16–19 років і 72% людей віком 20–29 років. Серед 30–39-річних цей показник становить 63%.
Після 40 років показники нижчі: 44% серед людей віком 40–49 років, 40% у групі 50–59 років і 47% серед респондентів від 60 років.
Ще виразніша різниця помітна у купівлі книжок:
- 83% покупців віком 16–19 років придбали хоча б одну книжку;
- 74% — серед людей віком 20–29 років;
- 73% — серед 30–39-річних;
- 58% — серед 40–49-річних;
- 47% — серед 50–59-річних;
- 30% — серед людей від 60 років.
При цьому показники читання та купівлі не можна прямо зіставляти. У питанні про покупки враховували всі книжки, придбані сім’єю респондента, а не лише ті, які він прочитав особисто.
Однак зміна купівельної поведінки за три роки є помітною. У 2023 році 62% опитаних не придбали жодної друкованої книжки. У 2026 році таких залишилося 45%. Одночасно частка людей, які купили від п’яти до 12 книжок за рік, зросла з 12% до 23%.
Які книжки українці купують найчастіше
Найбільше охоплення серед покупців має дитяча та підліткова література. Принаймні одну книжку цієї категорії купували 46% опитаних.
Далі структура виглядає так:
- художня література — 40%;
- навчальні та методичні видання — 31%;
- нонфікшн і книжки для саморозвитку — 25%;
- професійна та бізнес-література — 15%.
При цьому йдеться саме про частку людей, які купували книжки певної категорії, а не про загальну кількість проданих примірників. Один покупець дитячої книжки та людина, яка придбала п’ять таких видань, однаково враховуються у показнику 46%.
Вік також впливає на вибір. Серед покупців 16–19 років художню літературу купували 61%, серед 20–29-річних — 57%. Починаючи з 30 років, перше місце переходить до дитячої та підліткової літератури.
Водночас дані продажів Vivat показують високий попит на фентезі, трилери, детективи та любовну прозу. Наприклад, у квітневому рейтингу видавництва окремі блоки найпопулярніших книжок сформували саме фантастика, трилери й детективи. У липні серед електронних видань у топі також переважали фентезійні, романтичні та трилерні історії.
Серед характерних тенденцій 2026 року — поєднання жанрів: романтичного фентезі, фентезі з детективною лінією, трилера з романтичною складовою.
У портфелі Vivat 2026 року з’явилося й більше української романтичної прози. Серед новинок — «На вагу золота» Альони Рязанцевої, «За власним бажанням» Ерін Кас і «Мій таємний інгредієнт» Олени Моренцової-Шулик. Усі три видання представлені в офіційному каталозі видавництва.
«єКнига» показує, що обирають 18-річні
Окрему картину читацького попиту серед молоді дає державна програма «єКнига». За перше півріччя 2026 року її учасники придбали 114 361 книжку — у середньому 629 книжок щодня.
Найбільшим попитом користувалася художня література. Нонфікшн посів друге місце.
Серед українських авторів за кількістю придбаних книжок перше місце займав Володимир Станчишин — 876 примірників. Далі йшли Ілларіон Павлюк із 580 книжками та Андрій Сем’янків із 390.
Із 1 січня 2026 року державна допомога в межах «єКниги» становить 998,40 грн. Отримані кошти можна витратити на паперові, електронні або аудіокнижки українською мовою у продавців, які беруть участь у програмі. Українська видавнича асоціація
Видавці отримують більше гривень, але реального зростання немає
Попри активнішу купівлю книжок, фінансове становище галузі залишається складнішим. За даними Українського інституту книги, сукупний дохід видавців у 2025 році становив приблизно 8,9 млрд грн проти 8,2 млрд грн роком раніше.
Номінальне збільшення становило 8,5%. Проте річна інфляція сягнула 9,2%. Тому в реальному вимірі загальний дохід галузі практично не зріс.
Одночасно видавці збільшили кількість назв. Порівняно з 2024 роком вона зросла на 4%. Водночас сукупний річний тираж скоротився на 1,75%.
Тобто на ринок виходить більше різних тайтлів, але середній масштаб їхніх накладів зменшується.
«Близько половини українських видавців демонструють зростання, тоді як галузь у цілому стагнує», — йдеться у висновках Українського інституту книги.
Книжковий ринок при цьому залишається концентрованим. За підсумками 2025 року 22 найбільші видавництва сформували близько 70% загальної виручки галузі. Це приблизно 6,23 млрд грн.
Війна знищує не лише книги, а й вкладені у них кошти
Додатковий тиск на галузь створюють російські удари по друкарнях, складах і логістичній інфраструктурі.
23 травня 2024 року російська ракета влучила у харківський поліграфічний комплекс «Фактор-Друк». За даними Офісу президента України, під час атаки загинули семеро працівників. Було знищено десятки тисяч книжок, зокрема підручники. На підприємстві друкували книжки для більшості українських видавництв.
У серпні 2026 року новий масштабний удар припав на логістичний центр видавництва «Ранок» у Харкові. За даними Reuters, внаслідок російської атаки було знищено близько восьми мільйонів книжок.
За оцінкою директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, наведеною Delo.ua, загальні втрати книжкової сфери від російських атак могли становити 8–12 млн примірників. Повторний друк такого обсягу може потребувати 1–1,5 млрд грн
Для видавця знищення готового накладу означає втрату вже вкладеного оборотного капіталу. Саме тому компанії змушені передусім відновлювати видання, які можуть швидше повернути вкладені гроші.
«Ми додруковуємо книжки тих категорій, які, як ми очікуємо, дадуть нам швидший оборот», — розповіла CEO Vivat Юлія Орлова Delo.ua.
Водночас зосередитися лише на найкомерційніших книжках видавці не можуть. Асортимент має включати дитячу літературу, нонфікшн, художні твори та видання з менш швидкою оборотністю.
Книгарні залишаються головним каналом, але онлайн швидко росте
Попри розвиток електронної торгівлі, фізичні книгарні залишаються найпоширенішим конкретним місцем купівлі книжок.
У 2026 році 72% покупців користувалися офлайн-каналами, а 60% замовляли книжки через інтернет. У книгарнях та книжкових відділах торговельних центрів купували 50% респондентів. Через спеціалізовані книжкові сайти та сайти видавців — 39%, через маркетплейси — 29%.
При цьому онлайн зростає швидко. За три роки частка покупців спеціалізованих книжкових сайтів піднялася з 22% до 39%, а маркетплейсів — з 11% до 29%. Серед людей віком 20–29 років книжки через інтернет купували 82%, тоді як офлайн — 69%.
Отже, зміни книжкового ринку у 2026 році найбільше видно не в одному показнику, а одночасно в поведінці покупців, структурі жанрів, каналах продажу та економіці самих видавництв.
Українці частіше купують книжки, ніж три роки тому, а молодь демонструє найвищі показники і читання, і купівлі. Художня література особливо сильна серед аудиторії до 30 років, тоді як загалом найбільше покупців охоплює дитячий та підлітковий сегмент.
Проте збільшення кількості покупців поки не означає пропорційного економічного зростання галузі. Номінальний дохід видавців у 2025 році збільшився, але інфляція фактично нівелювала цей приріст. Одночасно видавці випускають більше назв меншими накладами, а війна створює прямі втрати готової продукції, виробничих потужностей і вкладеного капіталу.
Читайте також: Від теплих днів до заморозків: якою буде погода в Україні у жовтні 2026 року
