Ліміт на легіонерів в УПЛ з’явився після періоду, коли українські клуби могли одночасно випускати на поле будь-яку кількість іноземців. Одним із найбільш показових епізодів став матч «Волині» та «Шахтаря» 2 грудня 2004 року, у якому донецька команда розпочала гру без жодного українського футболіста, повідомляє редакція INTVua.com.
У стартовому складі команди Мірчі Луческу вийшли Ян Лаштувка, Ненад Лалатович, Космін Беркеуан, Томаш Хюбшман, Даріо Срна, Маріуш Левандовський, Матузалем, Ігор Дуляй, Звонимир Вукіч, Брандау та Джуліус Агахова. «Шахтар» переміг із рахунком 3:1, а голи забили Агахова, Брандау та Андрій Воробей, який з’явився на полі після перерви.
Матч 14-го туру став одним із найвиразніших прикладів ситуації, коли право українського футболіста на місце в основному складі повністю залежало від кадрової політики клубу.
Як «Шахтар» вийшов на матч без українців
Поєдинок відбувся на стадіоні «Чорноморець». У складі «Волині» з перших хвилин грали чотири українські футболісти — Віталій Неділько, Олег Герасимюк, Олександр Гащин і Василь Сачко. У стартовій одинадцятці «Шахтаря» українців не було.
Склад донецького клубу представляв кілька футбольних шкіл:
- Ян Лаштувка і Томаш Хюбшман — Чехія;
- Маріуш Левандовський — Польща;
- Даріо Срна — Хорватія;
- Ігор Дуляй і Ненад Лалатович — Сербія та Чорногорія;
- Космін Беркеуан — Румунія;
- Матузалем і Брандау — Бразилія;
- Звонимир Вукіч — Сербія та Чорногорія;
- Джуліус Агахова — Нігерія.
Агахова відкрив рахунок на початку зустрічі. Після перерви перевагу «Шахтаря» збільшив Брандау. Василь Сачко скоротив відставання наприкінці матчу, але Андрій Воробей у компенсований час встановив остаточний результат — 3:1.
Українці з’явилися у складі донеччан лише після замін. Олексій Бєлік замінив Брандау, Воробей вийшов замість Агахови, а Адріан Пуканич — замість Вукіча.
У сезоні 2004/05 «Шахтар» здобув чемпіонство. Клуб розпочав турнір дев’ятьма перемогами поспіль і протягом сезону активно використовував чеських, балканських, польських, румунських, нігерійських та бразильських футболістів. Ян Лаштувка провів у чемпіонаті 22 матчі, Томаш Хюбшман — 21, Космін Беркеуан — 19.
Скільки легіонерів було в чемпіонаті
Зростання кількості іноземних футболістів почалося ще до матчу «Волинь» — «Шахтар». За офіційною статистикою УПЛ, у сезоні 2000/01 в елітному дивізіоні зіграли 58 легіонерів, або 14,99% усіх задіяних футболістів. Через два роки показник перевищив сто гравців.
Основні цифри:
- сезон 2002/03 — 117 легіонерів, 24,53%;
- сезон 2003/04 — 173 легіонери, 34,19%;
- сезон 2004/05 — 160 легіонерів, 31,75%;
- сезон 2005/06 — 168 легіонерів, 34,57%;
- сезон 2006/07 — 181 легіонер, 37,01%.
Саме у цей період іноземні футболісти становили приблизно третину всіх гравців чемпіонату. У провідних клубах їхня частка була значно вищою, а окремі команди могли проводити матчі майже без українців.
Проблемою була не сама присутність іноземців, а відсутність мінімальної гарантованої кількості українських гравців на полі.
Рейтинг збірної України у вересні 2004 року
На початку вересня 2004 року збірна України посідала 87-ме місце у рейтингу ФІФА та мала 499 очок. Рейтинг було оприлюднено 1 вересня — за кілька днів до першого матчу України у кваліфікації чемпіонату світу 2006 року.
На той момент у збірній уже виступав Андрій Шевченко, однак загальне становище команди в міжнародному рейтингу залишалося низьким. Україна перебувала на 35-й позиції серед представників УЄФА, поступаючись, зокрема, Естонії, Ісландії, Білорусі, Уельсу та Латвії.
У відборі до ЧС-2006 команда Олега Блохіна згодом посіла перше місце у групі й уперше в історії вийшла до фінальної частини чемпіонату світу. Проте рішення про обмеження іноземців формувалося в умовах, коли доступ українських футболістів до регулярної ігрової практики в провідних клубах був одним із головних кадрових питань національного чемпіонату.
Як працював початковий ліміт
Перші обмеження передбачали, що клуб не може одночасно використовувати на полі більш як вісім легіонерів. Отже, у складі мали залишатися щонайменше троє українських футболістів.
Згодом правило посилили: максимальну кількість іноземців скоротили до семи. Така норма фактично гарантувала присутність щонайменше чотирьох українців.
Ліміт стосувався не загальної кількості іноземців у заявці клубу, а футболістів, які одночасно перебували на полі. Команда могла зареєструвати більше легіонерів, але тренер мав контролювати їхню кількість під час стартового формування та кожної заміни.
Перевищення дозволеного показника передбачало спортивне покарання. За регламентом команда, яка випустила на поле надмірну кількість легіонерів, могла отримати технічну поразку 0:3, а клуб — додаткові дисциплінарні санкції.
Що змінилося у сезоні УПЛ 2026/27
21 липня 2026 року Українська асоціація футболу опублікувала затверджений регламент чемпіонату УПЛ сезону 2026/27. Документ затвердили Загальні збори учасників УПЛ 29 червня та Виконавчий комітет УАФ 30 червня 2026 року.
Базове правило залишилося: одночасно на полі у складі однієї команди можуть перебувати не більше семи футболістів-легіонерів.
Водночас з’явилася окрема норма для громадян Європейського Союзу:
- якщо на полі є хоча б один футболіст із громадянством країни ЄС, команда може одночасно використовувати до восьми легіонерів;
- за такої конфігурації на полі повинні залишатися щонайменше три громадяни України;
- якщо футболіста з паспортом країни ЄС немає, команда має забезпечити присутність щонайменше чотирьох українців.
Регламент також визначає умови, за яких футболіст перестає вважатися легіонером. Для цього він повинен отримати громадянство України та мати право виступати за одну з національних збірних України відповідно до правил ФІФА.
«Кількість футболістів-легіонерів, які одночасно перебувають на футбольному полі у складі однієї команди, не може перевищувати семи» (регламент чемпіонату України серед клубів УПЛ сезону 2026/27, затверджений УАФ 30 червня 2026 року).
Чому клуби знову сперечаються про іноземців
Дискусія загострилася перед сезоном 2026/27, коли клуби розглядали можливість змінити статус футболістів із громадянством країн ЄС. Частина учасників УПЛ наполягала на збереженні вимоги щодо чотирьох українців, інші підтримували варіант із трьома українцями та одним гравцем із паспортом Євросоюзу.
Генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін підтримав оновлення правила та пов’язав його з європейською інтеграцією українського футболу.
«Україна відкриває можливість для футболістів із країн Європейського Союзу виступати в нашому чемпіонаті без статусу легіонерів» (Сергій Палкін, офіційна заява на сайті «Шахтаря», 16 липня 2026 року).
Іншу позицію висловив колишній керівник медіадепартаменту «Динамо» Микола Несенюк. Він вважав, що зменшення обов’язкової кількості українців може обмежити можливості вихованців клубних академій.
«Збільшення ліміту на іноземців, яке точніше буде називати лімітом на українців, зводить нанівець багаторічні зусилля клубів, що виховують власну зміну молодих гравців» (Микола Несенюк, коментар щодо нового регламенту, оприлюднений 20 липня 2026 року).
Офіційна статистика показує, що кількість легіонерів в УПЛ знову зростає. У сезоні 2025/26 клуби використали 144 іноземних футболісти — 28,91% від загальної кількості гравців. Роком раніше в чемпіонаті зіграли 123 легіонери, або 25,10%.
Показник залишається нижчим за пікові сезони початку 2010-х, коли частка легіонерів наближалася до 40%. Водночас він уже суттєво перевищує рівень перших сезонів після початку повномасштабного вторгнення, коли багато іноземних футболістів залишили українські клуби.
Матч «Волині» та «Шахтаря» 2004 року залишається історичною точкою відліку цієї дискусії. Тоді регламент дозволив одному з лідерів чемпіонату розпочати офіційний матч одинадцятьма іноземцями. У сезоні 2026/27 повторення такого складу неможливе: навіть за наявності футболіста з паспортом ЄС команда повинна одночасно тримати на полі щонайменше трьох громадян України.
Читайте також: Іспанія — Аргентина у фіналі ЧС-2026: де дивитися матч, склади та час
