Арешт рахунку ФОП не означає, що будь-які гроші, які перебувають на ньому або надходять після блокування, автоматично можуть бути списані в межах виконавчого провадження. Закон України «Про виконавче провадження» встановлює окремі категорії коштів, на які звернення стягнення заборонене, а Верховний Суд у 2026 році окремо пояснив механізм захисту пенсійних та соціальних виплат. Про це пише INTVua.com з посиланням на чинний Закон України «Про виконавче провадження».
Для підприємця важливо розрізняти звичайні кошти від господарської діяльності, спеціальні рахунки та надходження, які мають захищене законом цільове призначення. Сам статус ФОП не створює загального імунітету для підприємницького рахунку: відповідно до статті 52 Цивільного кодексу фізична особа — підприємець відповідає за пов’язаними з бізнесом зобов’язаннями усім своїм майном, крім того, на яке законом заборонено звертати стягнення.
Чи можна арештувати звичайний рахунок ФОП
У загальному порядку виконавець має право накладати арешт на кошти боржника у банках у межах суми, яка підлягає стягненню. Закон передбачає, що виконання грошового зобов’язання насамперед може здійснюватися за рахунок коштів боржника у гривні та іноземній валюті, зокрема на його банківських рахунках.
Окремого правила, за яким будь-який поточний рахунок, відкритий саме для підприємницької діяльності ФОП, автоматично захищається від виконавця, немає.
Це пов’язано і з правовим статусом підприємця. ФОП не є окремою від людини юридичною особою. Цивільний кодекс прямо передбачає:
«Фізична особа — підприємець відповідає… усім своїм майном», крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення.
Тому саме походження грошей від продажу товарів, виконання робіт або надання послуг саме по собі не робить їх недоторканними.
Вирішальним є не напис «ФОП» у банківському застосунку, а правовий режим конкретних коштів і наявність законної заборони на їх стягнення.
Які рахунки та кошти не можна арештовувати
Стаття 48 Закону «Про виконавче провадження» встановлює низку прямих винятків. Зокрема, заборонено звертати стягнення та накладати арешт на визначені законом спеціальні кошти й рахунки.
До них належать, зокрема:
- кошти на єдиному рахунку, відкритому відповідно до статті 35-1 Податкового кодексу;
- кошти у системі електронного адміністрування ПДВ та на електронних рахунках платників акцизного податку;
- кошти на спеціальних рахунках або рахунках зі спеціальним режимом використання, якщо законом прямо заборонене звернення на них стягнення.
Закон покладає певні обов’язки і на банк. Якщо фінансова установа отримує постанову виконавця щодо рахунку, який має спеціальний режим і на який заборонено звернення стягнення, банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання у відповідній частині.
У законі це сформульовано однозначно:
«Не підлягають арешту… кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання».
Однак ситуація складніша, якщо захищені кошти надходять не на спеціальний рахунок, а на звичайний поточний рахунок разом з іншими платежами.
Соціальні виплати: які гроші закон прямо захищає
Стаття 73 Закону «Про виконавче провадження» містить окремий перелік виплат, на які стягнення не може бути звернено.
Серед них:
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
- одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;
- допомога при усиновленні;
- виплати на дітей, над якими встановлено опіку або піклування;
- допомога одиноким матерям;
- передбачена законом допомога на дітей;
- допомога на лікування;
- допомога на поховання;
- окремі види матеріальної допомоги та компенсацій.
Закон також встановлює спеціальні правила для допомоги з державного соціального страхування, допомоги по безробіттю та соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства. Стягнення з таких виплат допускається лише у визначених статтею 72 випадках, зокрема при виконанні рішень про аліменти або відшкодування визначених видів шкоди.
Окрему позицію Верховний Суд раніше сформулював щодо аліментів на дитину. Суд зазначив, що отримані на дитину аліменти належать дитині та мають цільове призначення, а тому на них не можна звертати стягнення за боргами одержувача.
Чому банк все одно може заблокувати рахунок із соціальними грошима
Ключове роз’яснення з цього питання Верховний Суд оприлюднив 10 березня 2026 року за результатами розгляду справи № 204/9551/18.
Суд вказав: якщо рахунок не має формально встановленого спеціального режиму і на нього надходять кошти різного характеру, банк та виконавець на момент накладення арешту можуть не знати, що частина залишку є, наприклад, пенсією або соціальною допомогою.
«Сам факт накладення арешту не є зверненням стягнення та не означає автоматичного списання коштів», — зазначив Верховний Суд у повідомленні щодо постанови від 19 січня 2026 року.
Тобто первинне блокування технічно можливе, якщо виконавець не володіє інформацією про правовий статус грошей.
Після підтвердження їхнього походження ситуація змінюється: виконавець має врахувати документи, які свідчать, що конкретні кошти належать до захищених законом виплат.
Саме тому власнику рахунку важливо довести не лише факт надходження грошей, а й їх конкретне цільове призначення.
Як довести цільове призначення коштів
У постанові 2026 року Верховний Суд прямо зазначив, що коли рахунок не є спеціальним, арешт може бути знятий після надання боржником документів, які підтверджують, що відповідна сума є пенсійною або соціальною виплатою.
На практиці доказами походження коштів можуть бути документи, з яких однозначно видно джерело та характер платежу. Залежно від виду виплати це можуть бути:
- Банківська виписка з датою, сумою, відправником та призначенням платежу.
- Документ органу, що здійснює виплату, про її призначення або нарахування.
- Інформація банку про рахунок, якщо він має спеціальний режим використання.
Якщо мова йде про соціальну виплату, важливим є зв’язок між конкретним зарахуванням на рахунок і документом, який підтверджує її вид.
Закон прямо називає документальне підтвердження спеціального режиму рахунку або заборони звернення стягнення на конкретні кошти підставою для зняття виконавцем арешту.
Куди подавати документи для зняття арешту
Питання про арешт коштів у межах виконавчого провадження вирішує державний або приватний виконавець, який його наклав.
Тому підтвердження цільового призначення разом із заявою подають саме виконавцю, у провадженні якого перебуває справа. Якщо банк сам визначив, що рахунок належить до категорії спеціальних, він також має повідомити про це виконавця.
Підставою для зняття арешту відповідно до статті 59 закону є, серед іншого, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок має спеціальний режим використання або що звернення стягнення на відповідні кошти заборонено законом.
Рішення, дії або бездіяльність виконавця також можуть бути оскаржені у порядку, встановленому статтею 74 Закону «Про виконавче провадження». Щодо виконання судового рішення скарга може подаватися до суду, який видав виконавчий документ.
Скільки грошей можна використовувати з арештованого рахунку під час воєнного стану
Окреме правило діє на період воєнного стану. Станом на 7 серпня 2026 року він продовжений в Україні з 2 серпня ще на 90 діб. Відповідний указ Президента №596/2026 затверджений Законом №4928-IX.
Закон «Про виконавче провадження» дозволяє фізичній особі — боржнику визначити один поточний рахунок, з якого можна проводити видаткові операції в межах двох мінімальних заробітних плат на календарний місяць. Для цього потрібно подати виконавцю заяву із номером рахунку та назвою банку.
Мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року становить 8647 гривень, відповідно місячний захищений ліміт для такого рахунку становить:
8647 × 2 = 17 294 гривні.
Крім цієї суми, закон дозволяє з визначеного рахунку сплачувати податки та збори без урахування арешту. Якщо рахунків декілька, визначити для таких операцій можна лише один. За наявності кількох виконавчих проваджень ліміт не множиться — для них використовується той самий визначений рахунок.
Виконавець має протягом двох робочих днів після отримання заяви винести постанову про визначення такого рахунку, а потім направити її банку.
Що передбачено для ФОП із найманими працівниками
Воєнні правила окремо охоплюють самозайнятих осіб, які використовують найману працю. Якщо кошти такої особи арештовані, закон допускає видаткові операції для виплати працівникам заробітної плати — не більше п’яти мінімальних зарплат на місяць на одного працівника — а також для сплати податків, зборів і ЄСВ.
У 2026 році п’ять мінімальних зарплат становлять 43 235 гривень на одного працівника на місяць, виходячи із встановленої законом мінімальної зарплати 8647 гривень.
Що варто перевірити одразу після блокування рахунку ФОП
Після отримання повідомлення про арешт насамперед потрібно встановити номер виконавчого провадження, виконавця, який видав постанову, суму стягнення та те, які саме рахунки охоплені арештом.
Далі важливо окремо визначити походження кожної суми, яку потрібно захистити. Якщо це гроші від підприємницької діяльності на звичайному рахунку, вони загалом можуть бути предметом стягнення. Якщо це спеціальний рахунок або кошти, звернення стягнення на які прямо заборонене законом, їхній статус необхідно документально підтвердити.
Позиція Верховного Суду 2026 року фактично закріплює ключовий алгоритм: якщо банк або виконавець спочатку не бачить спеціального статусу коштів, боржник повинен надати документи, які дозволяють цей статус встановити. Після отримання належного підтвердження закон передбачає механізм зняття арешту з коштів, на які стягнення не допускається.
Читайте також: Удар по складах ROZETKA і NOVUS: що буде із замовленнями, товарами та цінами
