Найбільший потенціал біогазу в Україні серед регіонів із високою концентрацією тваринницьких підприємств мають Львівська, Київська, Черкаська та Полтавська області, редакція сайту INTVua.com повідомляє про це, посилаючись на дослідження YC.Market. Саме там аналітики зафіксували найбільшу кількість економічно активних компаній, відходи яких можуть формувати сировинну базу для біогазових установок.
Лідером стала Львівщина — 142 профільні підприємства. Київщина разом зі столицею має 114 компаній: 83 зареєстровані в області та 31 — у Києві. Далі йдуть Черкаська область із 66 підприємствами та Полтавська — із 55. Концентрація таких господарств має практичне значення, оскільки для біогазового проєкту критичними є стабільність постачання органічної сировини та витрати на її доставку.
Які області очолили рейтинг за кількістю тваринницьких компаній
Дослідження YC.Market базується не на загальній кількості зареєстрованих агропідприємств. Аналітики сформували окрему вибірку компаній тваринницького напряму. До неї включали підприємства, які не перебували у стані припинення, мали виручку понад 1 млн грн та працювали за профільними КВЕДами у сфері розведення великої рогатої худоби, свиней, птиці, овець, кіз, коней та інших тварин. Для дослідження використали зріз YC.Market, сформований наприкінці 2025 року, а фінансові показники аналізували за 2024 рік.
За цими критеріями регіони з найбільшою концентрацією потенційної сировинної бази розподілилися так:
- Львівська область — 142 профільні компанії; Київська область і Київ — 114, з яких 83 працюють в області та 31 у столиці; Черкаська область — 66; Полтавська область — 55.
- Вінницька область — 43 підприємства; Волинська — 42; Житомирська — 42; Чернігівська — 40.
- Тернопільська область — 38; Хмельницька — 37; Дніпропетровська — 36.
Таким чином, найщільніша потенційна база для виробництва біогазу сконцентрована переважно на заході, у центрі та на півночі країни. Водночас сама кількість зареєстрованих компаній ще не визначає місце майбутнього заводу. YC.Market окремо наголошує: під час вибору конкретного майданчика потрібно аналізувати фактичне розташування виробничих потужностей, доступні обсяги сировини та логістику.
Чому тваринницькі підприємства є базою для біогазових проєктів
Біогаз утворюється внаслідок анаеробного зброджування органічної сировини. Процес проходить без доступу кисню у герметичних резервуарах. Отриманий газ містить метан і може використовуватися для виробництва електроенергії та тепла. Після додаткового очищення біогаз можна довести до якості біометану, який використовується як замінник природного газу.
Для тваринницьких господарств сировиною стають гній, послід та інші органічні залишки. Вони утворюються постійно, тому великі ферми мають відносно стабільний потік біомаси протягом року.
За оцінкою, наведеною YC.Market, теоретичний потенціал виробництва біогазу лише з відходів тваринництва в Україні становить близько 1,8 млрд кубометрів на рік. Технічно доступний потенціал оцінюється приблизно у 1,3 млрд кубометрів. Для освоєння такого ресурсу аналітики наводять розрахункову потребу приблизно у 3 тис. біогазових установок.
Для економіки конкретного проєкту має значення не тільки загальний обсяг відходів, а й відстань між джерелами сировини та майбутньою установкою. Саме тому області з великою кількістю тваринницьких підприємств розглядаються як потенційні точки формування біогазових кластерів.
Біогаз може давати підприємству одразу кілька продуктів
Після анаеробного зброджування господарство отримує не лише газ. Залишається також дигестат — перероблена органічна маса, яку можна використовувати як добриво. Таким чином технологія поєднує утилізацію органічних залишків із виробництвом енергії та отриманням побічного продукту для агросектору.
YC.Market зазначає, що залежно від виду та енергомісткості однієї тонни біоресурсів можна отримувати приблизно 25–500 кубометрів біогазу. Конкретний вихід для гною або посліду залежить від їх складу та технології переробки.
Для великих господарств це також означає можливість виробляти частину електроенергії чи тепла безпосередньо на підприємстві. Однак масштаб установки, її окупність і необхідний обсяг сировини визначаються окремо для кожного проєкту.
Україна вже розвиває окремий ринок біометану
Паралельно з локальним використанням біогазу Україна розбудовує виробництво біометану. У квітні 2026 року Кабінет Міністрів затвердив Програму розвитку виробництва біометану до 2035 року та план заходів до неї. Документ передбачає будівництво нових заводів, модернізацію наявних біогазових установок, інвестиційні стимули та спрощення підключення виробників до газових мереж.
«На першому етапі реалізації програми планується запустити в роботу вісім біометанових заводів», — повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль після затвердження програми урядом 23 квітня 2026 року.
Урядова програма ставить орієнтир у 1 млрд кубометрів біометану на рік до 2030 року та 2,1 млрд кубометрів у наступні п’ять років. Водночас у травні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства наводило більш консервативну оперативну оцінку: близько 150 млн кубометрів виробництва за підсумками 2026 року та 500 млн кубометрів до 2030-го. Це різні за горизонтом і призначенням показники: один закладений у державну програму, інший озвучений як реалістична виробнича ціль.
«Україна планує завершити 2026 рік із виробництвом близько 150 млн кубометрів біометану», — заявив заступник міністра Тарас Висоцький 22 травня під час зустрічі з представниками ЄІБ.
За даними міністерства, у 2025 році українські приватні компанії вперше експортували понад 11,2 млн кубометрів власного біометану через газотранспортну систему. Ще в лютому 2025 року відбулося перше трубопровідне постачання українського біометану до ЄС обсягом 67 тис. кубометрів.
Полтавщина вже має конкретні біометанові проєкти
Потенціал окремих областей поступово переходить від аналітичних оцінок до конкретних інвестиційних проєктів. Зокрема, у Полтавській області готують два біометанові заводи — у Глобиному та Новоселівці. За інформацією Біоенергетичної асоціації України, їхня сумарна проєктна продуктивність становитиме близько 10 млн кубометрів біометану на рік.
Завод у Глобиному має переробляти понад 200 тис. тонн відходів тваринництва щороку. Очікуване виробництво — 4–5 млн кубометрів біометану на рік. Оціночний обсяг інвестицій становить близько €15 млн.
Проєкт у Новоселівці розрахований на переробку понад 400 тис. тонн аграрних відходів щорічно. Його планова продуктивність — до 6 млн кубометрів біометану на рік, а орієнтовні інвестиції — €23 млн.
Цей приклад показує, чому Полтавщина опинилася серед регіонів із високим потенціалом: наявність великої аграрної та тваринницької бази вже використовується під час підготовки конкретних виробничих потужностей.
Що показує регіональна карта біогазового потенціалу
Дані YC.Market не означають автоматичного будівництва станцій у кожному регіоні з великою кількістю господарств. Вони показують насамперед щільність потенційних постачальників органічної сировини.
Для Львівської, Київської, Черкаської та Полтавської областей ця щільність найвища. Наступна група — Вінницька, Волинська, Житомирська, Чернігівська, Тернопільська, Хмельницька та Дніпропетровська області.
Практичний потенціал кожного окремого проєкту надалі залежить від реального обсягу відходів, розташування господарств, доступу до мереж, технології та логістики. Саме ці параметри визначають, чи може концентрація агровиробництва перетворитися на діючий біогазовий завод в Україні.
Читайте також: Уряд змінює правила для автоперевізників: нові вимоги до ліцензій, менеджерів і фінансів
