Бізнесу готують нові правила бронювання: які зміни очікуються до 20 жовтня

Кабінет Міністрів готує зміни до правил бронювання працівників 2026, які можуть зачепити оборонну промисловість, енергетику та підприємства життєзабезпечення. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на UA.NEWS та інформацію народного депутата Ярослава Железняка, серед запропонованих змін — скорочення окремих лімітів бронювання, новий підхід до розрахунку кількості військовозобов’язаних та перегляд критеріїв критичності підприємств до 20 жовтня. Аналогічні параметри проєкту 12 жовтня оприлюднили профільні видання, які посилаються на Железняка.

Ідеться саме про підготовлені урядом зміни до механізму, який зараз регулюється постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року. Цей документ визначає порядок бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації та воєнного стану, а також правила визначення критично важливих підприємств. Чинну редакцію постанови можна перевірити в базі Верховної Ради України.

Ключовими у проєкті є три блоки: розміри лімітів, база для їх розрахунку та порядок підтвердження критичності підприємств.

Які ліміти бронювання пропонують змінити

За інформацією Железняка, для підприємств оборонної промисловості та енергетичного сектору максимальний обсяг бронювання пропонується зменшити зі 100% до 85% військовозобов’язаних працівників. Для підприємств теплопостачання, водопостачання та сфери поводження з побутовими відходами йдеться про зниження показника із 75% до 60%.

Таким чином, у проєкті названі такі зміни:

• оборонна промисловість — зі 100% до максимум 85%;
• енергетика — зі 100% до максимум 85%;
• теплопостачання, водоканали та підприємства поводження з відходами — із 75% до 60%.

Питання збереження 100% бронювання вже викликало реакцію оборонної галузі. Національна асоціація оборонної промисловості України виступила проти запропонованого обмеження для ОПК та звернулася із закликом зберегти чинну можливість повного бронювання працівників оборонних підприємств. За даними медіа, проєкт надійшов на погодження до центральних органів виконавчої влади.

«Якщо посиплеться ОПК — посиплеться фронт», — заявили в NAUDI, коментуючи можливе скорочення ліміту для оборонних підприємств.

Як пропонують змінити розрахунок кількості працівників

Другий блок стосується бази, від якої визначають кількість працівників, доступних для бронювання.

За оприлюдненою Железняком інформацією, із загальної кількості військовозобов’язаних пропонується виключати працівників, які вже мають іншу законну підставу для відстрочки. Серед наведених прикладів — окремі студенти, особи, які мають підставу для відстрочки у зв’язку з доглядом, а також батьки трьох дітей.

Це безпосередньо впливає на математичну базу для стандартного 50-відсоткового ліміту.

Якщо підприємство має 100 військовозобов’язаних працівників, а 20 із них уже користуються відстрочкою з інших підстав, у наведеному депутатом прикладі розрахунок проводитиметься не від 100, а від 80 людей.

«Було 100 людей і 50 броней — стане 80 і 40», — пояснив Железняк механізм запропонованого підходу.

Отже, за такого розрахунку підприємство з базовим лімітом у 50% матиме можливість забронювати 40 працівників із 80, які залишилися у розрахунковій базі.

Для підприємств із великою кількістю співробітників, які вже мають інші підстави для відстрочки, саме ця зміна може суттєво вплинути на фактичний доступний обсяг бронювання.

Що змінюється зі статусом критично важливого підприємства

Ще один елемент проєкту пов’язаний із Координаційним центром при Кабінеті Міністрів.

За інформацією, яку оприлюднив Железняк, передбачається робота центру у складі 17 осіб із залученням представників СБУ, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції. Рекомендація цього органу має використовуватися при вирішенні питань про статус критично важливого підприємства та про встановлення ліміту бронювання понад 50%.

Координаційний центр також може отримати можливість рекомендувати скасування статусу критично важливого підприємства.

Тема такого центру обговорюється не вперше. Ще в липні 2026 року повідомлялося про урядові напрацювання щодо консультативно-дорадчого органу, який мав координувати державні органи у сфері бронювання та розглядати питання щодо критично важливих підприємств.

Водночас базовим нормативним актом для процедури залишається постанова №76. Міністерство оборони також пояснює, що бронювання працівників критично важливих підприємств здійснюється через портал «Дія», а інформація про підприємства вноситься до Єдиного переліку органів та організацій, які мають право бронювати військовозобов’язаних.

Що має відбутися до 20 жовтня

Дата 20 жовтня стосується насамперед перегляду галузевих критеріїв критичності.

За даними Железняка, профільні міністерства та обласні державні адміністрації мають до 20 жовтня переглянути відповідні критерії, за якими підприємства визнають критично важливими. Профільні кадрові видання також повідомляють, що проєкт передбачає погодження оновлених критеріїв із Координаційним центром.

Для підприємств це означає необхідність перевірити насамперед ті показники й документи, на яких ґрунтується чинний статус критичності.

Практично йдеться про три групи даних:

• кількість військовозобов’язаних працівників та працівників з іншими підставами для відстрочки;
• документи, на підставі яких підприємство отримало статус критично важливого;
• відповідність чинним галузевим критеріям органу, який ухвалив рішення про критичність.

У травні 2026 року уряд уже проводив масштабний перегляд цієї системи. Постановою №692 передбачалося оновлення галузевих критеріїв та аналіз відповідності підприємств новим вимогам. Рішення про критичність, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігалися на встановлений строк, але не довше 1 вересня 2026 року.

Міністерство економіки після тих змін окремо пояснювало порядок підтвердження критичності та перехідні правила для бізнесу.

Що буде з уже оформленими бронюваннями

Окремим питанням залишається порядок дій щодо працівників, яких підприємства вже забронювали в межах лімітів, що перевищуватимуть запропоновані нові показники.

В оприлюдненій інформації про проєкт окремого механізму щодо таких бронювань немає.

«Про вже надані броні понад нові ліміти в проєкті жодного слова», — повідомив Железняк.

Чинна постанова №76 визначає випадки та процедури надання й анулювання відстрочок. Саме її актуальна редакція залишається нормативною основою бронювання на момент публікації.

Водночас у проєкті, про який стало відомо 12 жовтня, основні зміни концентруються на лімітах 85% і 60%, новій розрахунковій базі, ролі Координаційного центру та перегляді галузевих критеріїв до 20 жовтня.

Для бізнесу ключовим документом після завершення цієї процедури стане остаточна редакція змін до постанови №76 та оновлені галузеві критерії відповідного міністерства або обласної адміністрації.

Читайте також: Прем’єр Литви назвав «ганебною» домовленість Трампа з Путіним про дизель