Проєкт «Тисячовесна» має надалі реалізовуватися за участю державних культурних інституцій, Міністерства культури та безпосередніх виробників українського культурного продукту. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час обговорення підсумків мистецьких конкурсів програми, повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на Укрінформ.
За словами Потураєва, держава водночас повинна продовжувати фінансувати культуру навіть під час війни. Він наголосив, що наступний етап ініціативи має врахувати досвід першого конкурсу та ширше залучити установи, які вже працюють у культурній сфері. Народний депутат Микола Княжицький, який також брав участь у дискусії, окремо порушив питання розподілу коштів, витрат на реалізацію програми та ролі чинних культурних інституцій.
Потураєв заявив про ризик для державних культурних інституцій
Під час пресконференції «Підсумки проведення мистецьких конкурсів програми “Тисячовесна”» Потураєв заявив, що має побоювання щодо того, як реалізація масштабної програми може позначитися на роботі державних культурних установ.
«У мене є побоювання, щоби прекрасний за задумом проєкт “Тисячовесна” не “з’їла” діяльність державних культурних інституцій».
Так Потураєв описав свою позицію після обговорення ситуації на засіданні парламентського комітету. За його словами, ризик для інституцій, який обговорювали депутати, зберігається.
Голова комітету наголосив на ролі установ, які вже працюють у культурній сфері. Він заявив, що вони пройшли тривалий шлях розвитку та продемонстрували дієздатність, ефективність і прозорість.
Водночас Потураєв не виступив проти самої ініціативи. Навпаки, він заявив, що «Тисячовесна» може стати платформою, яка об’єднає різні елементи державної культурної політики.
Йдеться, зокрема, про:
- державні культурні інституції;
- Міністерство культури та інші органи, залучені до програми;
- авторів, продюсерів, митців та команди, які створюють культурні продукти.
Ключовою зміною Потураєв назвав саме перехід до моделі спільної роботи цих учасників.
Він також визнав, що на першому етапі програми культурні інституції були залучені не настільки широко, наскільки могли б бути. Наступні етапи, за його словами, мають враховувати цей досвід.
«Ми б рухалися саме шляхом синергії і синтезу міністерських зусиль, інституцій і тих, хто створює культурні продукти».
Потураєв пов’язав цю модель із подальшим розвитком програми. За його словами, підтримка української культури має залишатися частиною державної політики.
Фінансування культури планують зберігати й у 2027 році
Окремо Потураєв порушив питання державного фінансування культурної та інформаційної сфер.
Він заявив, що парламент має виконати свої зобов’язання під час ухвалення державного бюджету на 2027 рік та передбачити кошти на розвиток цих напрямів.
Крім того, голова комітету виступив за продовження фінансування культури під час війни.
На підтвердження своєї позиції він навів приклад Великої Британії періоду Другої світової війни. Потураєв зазначив, що британська держава навіть за умов дефіциту ресурсів підтримувала кінематограф. Також, за його словами, державно-приватна співпраця сприяла розвитку галузі та появі нових культурних інституцій.
Потураєв назвав ще одним висновком із цього досвіду необхідність залучати до державних культурних програм уже сформовані профільні установи.
«“Тисячовесна” має продовжуватися як синергетичний проєкт із залученням абсолютно всіх, хто створює культуру в Україні».
Таким чином, Потураєв виступив за продовження ініціативи, але із ширшою участю існуючої культурної інфраструктури.
Княжицький закликав оцінювати програму після появи готових культурних продуктів
Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький під час того самого обговорення заявив, що вважає передчасним робити остаточні висновки про результати програми «Тисячовесна».
Він пояснив це тим, що культурні продукти, на створення яких спрямовували державне фінансування, ще не були представлені аудиторії. Йдеться, серед іншого, про майбутні фільми та театральні постановки.
Водночас депутат повідомив, що вивчав інформацію про закупівлі, пов’язані з реалізацією програми.
Серед напрямів витрат він назвав:
- переклади;
- маркетинг;
- оренду приміщень та інфраструктури.
Княжицький порівняв ці витрати з фінансовим становищем окремих державних культурних установ. Зокрема, він згадав Кримський дім та заявив про проблеми з коштами на поточні витрати установи.
При цьому депутат не заперечував можливості позитивного результату самої програми.
Він заявив, що оцінювати її можна буде після появи завершених культурних продуктів. Саме якість створених фільмів, вистав та інших робіт Княжицький назвав одним із ключових критеріїв.
Як Княжицький пропонує розподіляти кошти
Ще одним питанням стала процедура фінансування переможців конкурсів.
Княжицький висловив позицію, що кошти в межах програми можна було б розподіляти через уже чинні державні культурні інституції. За його словами, такі установи мають сформовані процедури та досвід проведення конкурсів.
За запропонованою ним моделлю культурні інституції самі проводили б конкурси в межах «Тисячовесни», визначали переможців і надавали їм фінансування.
Водночас Княжицький наголосив, що підтримує сам принцип державного фінансування української культури.
Його позиція стосувалася насамперед механізму реалізації програми, прозорості розподілу коштів і ролі профільних установ. Депутат також пов’язав результативність ініціативи з тим, чи отримають створені культурні продукти доступ до широкої аудиторії.
Що відомо про «Тисячовесну»
«Тисячовесна» — ініціатива з підтримки українського культурного продукту. Офіційний сайт програми повідомляє, що фінансування передбачене для створення українського контенту в кількох мистецьких напрямах.
Програма охоплює сім основних категорій:
- ігрові фільми та серіали;
- документальні фільми та серіали;
- анімаційні проєкти та контент для дітей;
- сучасну музику;
- перформативне мистецтво;
- візуальне мистецтво;
- аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти повідомляло, що мистецькі конкурси проводяться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2026 року №404. Другий етап передбачав експертне оцінювання, а третій — публічні презентації проєктів і їх розгляд конкурсними комісіями.
У червні Міністерство культури повідомляло, що після завершення прийому заявок до розгляду прийняли 1151 заявку в семи напрямах. Загальна заявлена сума становила 10,8 млрд грн. Водночас на офіційному сайті Президента зазначалося, що на реалізацію ініціативи передбачено 4 млрд грн. 11 червня Володимир Зеленський заявляв, що мета програми — сприяти створенню нового українського культурного продукту.
Пізніше, 13 серпня, під час фінального етапу відбору Президент заявив, що програму планують проводити щороку. Тоді ж повідомлялося, що до фінального етапу дійшли 1227 проєктів.
23 вересня в Укрінформі відбувся круглий стіл, присвячений підсумкам конкурсів програми. Організаторами виступили ГО «Детектор медіа», Міністерство культури України та Укрінформ. До участі запросили представників Міністерства культури, Держкіно, Держмистецтв, Українського культурного фонду, експертів та представників культурного середовища.
Саме під час цієї дискусії центральним питанням стало те, як поєднати масштабне державне фінансування нових культурних продуктів із роботою вже існуючих інституцій. Потураєв виступив за продовження «Тисячовесни» із ширшим залученням цих установ, тоді як Княжицький акцентував на механізмах фінансування, витратах і майбутній якості створеного контенту.
Читайте також: Уряд і бізнес готують спільний алгоритм для логістики на випадок атак РФ
