На Прикарпатті, на території "Давнього Галича", відбувається історичний фестиваль. Відвідувачі мають змогу зануритися в атмосферу давньоруської держави, спробувати сили у середньовічних ремеслах, побачити лицарські бої. Як жили наші предки в княжі часи? Чим займалися, що їли та як розважалися? Жанна Дутчак розкаже.
Дев'ять століть тому на цих землях розкинулося могутнє Галицько-Волинське князівство. А тут, на території сучасного села Крилос, знаходилося давнє місто Галич — столиця давньоруської держави.
Відчути себе на один день жителем середньовічного міста, дізнатися про тогочасний побут та побачити справжні лицарські поєдинки — усе це можна на унікальному фестивалі.
А ще влаштували різноманітні майстер-класи. Ось випалюють кахлі в середньовічній печі, тут — пшеницю мелять на жорнах, а так виготовляють човен-довбанку та виварюють сіль.
Випалюємо сіль із ропи — це дуже солона вода, повинна вся вода випаруватися і залишаються кристали солі. А сіль в середньовіччі була дорогою і не кожен не міг її собі дозволити.
В одному місці зібралося чимало майстрів середньовічних ремесел. Особливо популярна локація, де навчають давнього письма.
Андрій Гусак, науковий співробітник Національного заповідника "Давній Галич":
Ми сьогодні стараємося відтворити й спробувати навчитися писати графікою літер, як писали в княжі часи. У 12 столітті не було паперу і звичайно тому вчили писати на таких воскових дощечках, замість ручки слугував ось такий стилос.
Майстер-клас з гончарства дає Орест Миколайович. Чоловік — майстер художньої кераміки із Косова. Каже: із княжих часів технологія виготовлення виробів майже не змінилася.
Орест Чорний, гончар:
Це ремесло з давніх часів, бачите, воно збереглося і практично гончарний круг нічим не змінився, як він складався із малого і великого круга. Єдине, це ми там мотор зараз вставили.
Грізні металеві обладунки і брязкіт мечів — зібрали чи не найбільше людей довкола імпровізованого ристалища. Усі захоплено спостерігають за лицарями-реконструкторами.
Поруч стріляють з лука. Поцілити у мішень зібралося багато охочих.
Лілія — вчителька історії. Приїхала на фестиваль з учнями з Калуша. Воліє, аби вони на власні очі побачили те, про що читали в підручниках.
Лілія, гостя фестивалю:
Відчувається тут атмосфера середньовіччя. Дуже цікавий фестиваль, дуже багато різних професій, можна попробувати речі, які, можливо, ти ніколи в житті й не побачиш — навіть те саме ковальство. Діти вперше побачили, як виготовлялась колись мука.
А це вже черга до столів із наїдками — можна скуштувати страви за давніми рецептами.
Відчути атмосферу допомагають ще й старовинні музика і танці.
Завітала в Крилос зі своєю онукою та небогою і знана українська письменниця — Марія Матіос. На Прикарпатті вона відвідує інший фестиваль — театральний. Але і цей унікальний захід не змогла пропустити.
Марія Матіос, українська письменниця:
Діти взяли кілька майстер-класів, поїдемо звідси вже з ангеликами, виготовленими своїми руками, подивилися, як сіль випалюють, човен діти вчаться робити. Ці люди, які сьогодні є з дітьми, їм дають уроки і патріотизму, і любові до землі цієї і до тих ремесел, які тут споконвіку були. Передають ці знання. Це дуже добре.
Фестиваль проводять в Крилосі вже втретє. Цьогоріч серед учасників лише місцеві майстри. Мета організаторів — популяризувати історію Галицького князівства.
Володимир Олійник, генеральний директор Національного заповідника "Давній Галич":
Чому це саме тут відбувається, тому що Галич — це друга гілка державотворення України після того, як почала занепадати Київська Русь. Україна була у вигляді галицько-волинської держави із центром в Галичі — тут в дитинці, де ми зараз з вами стоїмо.
Тарас Зіньковський, завідувач музею історії "Давнього Галича":
Цей фестиваль зроблений із метою популяризації історико-культурної спадщини Давнього Галича, тому що ми можемо розказувати людям, чим в той час люди займалися, що вони їли, які були ремесла, як випалювали камінь, але краще, коли це люди побачать на яву, і це якраз зроблено із тою метою.
Такі фестивалі й справді підвищують інтерес серед туристів, адже кількість відвідувачів Національного заповідника "Давній Галич" збільшується щороку.
По материалам: Подробности
