Термінал «Нової пошти» у Києві, який компанія називала найбільшим інноваційним сортувальним центром, було знищено внаслідок нічної масованої атаки РФ 15 червня, повідомляє редакція сайту intvua.com, посилаючись на операційного директора компанії Євгена Тафійчука. За даними компанії, працівники не постраждали, а обробку відправлень уже переводять на резервні схеми, щоб мінімізувати затримки для клієнтів і бізнесу.
Удар по логістичному об’єкту став частиною ширшої комбінованої атаки по Україні, основний тиск якої припав на Київ. У столиці, за повідомленнями місцевої влади та міжнародних агентств, є загиблі й десятки поранених, пошкоджені житлові будинки та об’єкти культурної спадщини, зокрема територія Києво-Печерської лаври.
На цьому тлі знищення термінала «Нової пошти» має не лише економічний, а й операційний вимір: йдеться про один із ключових вузлів приватної логістики, через який щодня проходили великі обсяги відправлень.
Зруйнований об’єкт був особливим для компанії: це був перший в Україні термінал, оснащений сучасним автоматизованим обладнанням для сортування посилок. У компанії наголошують, що він був символом інвестицій у майбутню логістику, технологічного розвитку й переходу до швидшої обробки відправлень.
«Це особливий сортувальний центр. Перший в Україні термінал, оснащений найсучаснішим у світі обладнанням для сортування посилок» — повідомив Євген Тафійчук у Facebook після атаки 15 червня, коментуючи наслідки удару по київському об’єкту компанії.
За словами Тафійчука, головне після удару — відсутність постраждалих серед працівників. Це критично для компанії, яка вже неодноразово повідомляла про обстріли своїх об’єктів у різних регіонах України та підкреслювала значення протоколів безпеки для персоналу. У випадку київського термінала компанія також заявила, що резервні маршрути й схеми обробки відправлень запущені.
Для «Нової пошти» це один із найболючіших ударів по інфраструктурі з початку повномасштабної війни, оскільки йдеться не про рядове відділення чи склад, а про високотехнологічний сортувальний центр.
Такі об’єкти працюють як серце логістичної мережі: вони приймають потоки відправлень, розподіляють їх за напрямками, передають на регіональні маршрути й дозволяють зберігати швидкість доставки навіть у пікові періоди.
У практичному вимірі найближчими днями клієнтам варто уважно стежити за статусом посилок у застосунку або на сайті компанії. Навіть якщо резервні схеми вже працюють, перерозподіл вантажопотоків після руйнування такого масштабу може вплинути на окремі маршрути. Найімовірніше, компанія намагатиметься перенаправити обробку через інші термінали, посилити ручне сортування там, де автоматизація тимчасово недоступна, і коригувати графіки транспортування залежно від безпекової ситуації.
Для бізнесу, який користується «Новою поштою» щодня, ситуація означає потребу швидко перевірити критичні відправлення, уточнити терміни доставки для клієнтів і за можливості закласти додатковий час на логістику.
Це особливо важливо для інтернет-магазинів, аптечних, технічних, документальних і термінових відправлень, де затримка навіть на добу може впливати на сервіс.
Окремий аспект — економічний. Будівництво й оснащення інноваційних сортувальних центрів потребує значних інвестицій: це не лише стіни, рампи та складські зони, а й автоматизовані лінії, сканувальні системи, програмна інтеграція, обладнання для швидкого розподілу посилок. Руйнування такого об’єкта означає втрату капітальної інфраструктури, яку неможливо відновити за кілька днів.
Водночас компанія зберігає операційну стійкість завдяки мережевій моделі. Якщо один великий вузол вибуває з роботи, частина навантаження може переходити на інші центри. Саме тому повідомлення про резервні схеми є ключовим для користувачів: воно означає, що компанія не зупиняє доставку повністю, а перебудовує маршрути після удару.
Читайте також: ПриватБанк, Mastercard та Мінкульт запускають цифрові платіжні технології в об’єктах культурної спадщини
