Формат навчання в університетах України у 2026 році відрізняється залежно від міста, безпекової ситуації та можливостей конкретного закладу. Виші самостійно визначають, чи проводити заняття очно, дистанційно або поєднувати обидва формати. У Києві та Львові значна частина закладів планує аудиторне навчання. Натомість у Дніпрі, Одесі та особливо Харкові значно ширше застосовують змішаний і дистанційний режими, повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на матеріал «УП. Життя», який проаналізував роботу університетів у п’яти великих містах України.
Під час визначення формату університети враховують безпекові умови, можливість розмістити студентів і викладачів в укриттях, стан комунікацій, температурний режим та можливість підтримувати освітній процес під час повітряних тривог і перебоїв з енергопостачанням. Водночас уряд продовжує фінансувати відновлення університетської інфраструктури: у червні 2026 року було затверджено 500 млн грн на ремонт, відновлення та облаштування укриттів у закладах вищої освіти.
Де університети працюватимуть очно
Найбільше закладів із переважно аудиторним навчанням серед проаналізованих міст — у Львові та Києві.
У Львові з чотирьох закладів, дані яких аналізували журналісти, три організовують очний освітній процес. Ще один використовує змішану модель.
Зокрема, очні заняття передбачені у:
- Львівському національному університеті імені Івана Франка;
- Національному університеті «Львівська політехніка»;
- Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького — насамперед для практичних і лабораторних занять.
У медичному університеті частина лекцій для студентів старших курсів може проходити дистанційно. Отже, практична підготовка залишається аудиторною, тоді як окремі теоретичні дисципліни допускають онлайн-формат.
У Львівському державному університеті внутрішніх справ модель залежить від курсу. Першокурсники навчаються очно. Для старших курсів застосовують змішаний режим.
Таким чином, навіть у межах одного університету формат може відрізнятися залежно від курсу та виду занять.
«Львівська політехніка» вже оприлюднила графіки освітнього процесу на 2026/2027 навчальний рік для бакалаврів, магістрів та аспірантів денної і заочної форм навчання.
Який формат обрали університети Києва
У столиці також переважає очне або переважно аудиторне навчання. За даними зібраної інформації, заняття безпосередньо в університетах організовують, зокрема:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Київський національний лінгвістичний університет;
- Національна академія внутрішніх справ;
- Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
Переважно аудиторний режим також зберігають КПІ імені Ігоря Сікорського, Національний університет біоресурсів і природокористування України та Київський авіаційний інститут. Водночас частина занять у столичних вишах може проводитися дистанційно.
Наприклад, у КПІ змішану модель використовували вже протягом 2025/2026 навчального року. Для окремих освітніх компонентів передбачалося аудиторне викладання, тоді як інші дисципліни залишалися дистанційними. В офіційних матеріалах університету зазначалося, що формат семестрового контролю також залежав від того, як викладали відповідну дисципліну.
Київський національний лінгвістичний університет, зі свого боку, затвердив графік освітнього процесу та академічний календар на 2026/2027 навчальний рік. Відповідні накази університет видав 30 червня 2026 року.
В Одесі переважає змішане навчання
Інша картина складається в Одесі. Тут більшість проаналізованих університетів не переходять виключно на аудиторний режим.
Із 15 закладів вищої освіти, охоплених аналізом, 13 працюють у змішаному форматі, а два — очно.
Тобто студенти поєднують перебування в університеті з дистанційними заняттями. Конкретне співвідношення аудиторної та онлайн-роботи залежить від рішення самого закладу.
Змішана модель передбачає не повний перехід в онлайн, а поєднання безпосереднього навчання в університеті з дистанційними компонентами.
Міністерство освіти і науки у своїх методичних матеріалах також розмежовує змішане і дистанційне навчання. Змішаний формат передбачає очну взаємодію студентів із викладачами та використання цифрового середовища для частини освітнього процесу.
Дніпро: університети використовують усі три формати
У Дніпрі розподіл між форматами значно рівномірніший.
Серед 29 проаналізованих закладів вищої освіти:
- 13 працюють у змішаному режимі;
- 11 — повністю дистанційно;
- 5 — очно.
Отже, дистанційний і змішаний формати охоплюють більшість університетів, які потрапили до аналізу.
Дніпропетровська область належить до регіонів, де питання безпечної освітньої інфраструктури залишається одним із ключових. Уряд у 2026 році окремо змінив умови фінансування безпекових освітніх проєктів для низки прифронтових областей, серед яких Дніпропетровська і Харківська.
«Ми маємо гарантувати дітям безпечне та якісне навчання», — заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи фінансування освітньої інфраструктури прифронтових регіонів.
У Харкові повноцінного навчання у власних корпусах немає
Найбільші обмеження серед п’яти міст зберігаються у Харкові.
Жоден із 21 проаналізованого харківського університету не проводить повноцінне очне навчання у власних приміщеннях. Причина — безпекова ситуація у місті.
Водночас два заклади, які були релоковані до інших областей, можуть проводити заняття наживо на базі інших університетів.
Решта проаналізованих харківських вишів розподілилися так:
- 11 університетів — змішаний формат;
- 8 університетів — повністю дистанційний формат.
Водночас окремі заклади поступово створюють можливості для повернення хоча б частини студентів до очної роботи. Наприклад, кафедра кібербезпеки НТУ «ХПІ» у липні повідомила про підготовку безпечного освітнього простору та намір використовувати його у змішаній моделі з початку 2026/2027 навчального року.
«Плануємо поступово переходити до змішаного формату навчання», — повідомила кафедра кібербезпеки НТУ «ХПІ» 17 липня 2026 року.
Проєкт передбачає облаштування систем вентиляції, пожежної сигналізації, газового контролю та інших елементів безпечного освітнього простору.
Чому формат відрізняється навіть у межах одного міста
Єдиного формату для всіх університетів країни немає. Рішення залежить від реальних можливостей конкретного закладу.
Насамперед враховують місткість укриттів. Якщо захисний простір не може одночасно прийняти необхідну кількість людей, університет може розподіляти студентів за змінами, курсами або днями навчання.
Також значення мають стан будівель, стабільність енергопостачання та можливість підтримувати навчання під час перебоїв зі світлом і зв’язком.
У червні уряд передбачив 500 млн грн для аварійно-відновлювальних робіт, ремонту та будівництва укриттів і придбання обладнання для університетів. Окремо 600 млн грн було спрямовано на підвищення енергетичної стійкості державних закладів вищої освіти, які перебувають у сфері управління МОН.
«Університети мали можливість повертати студентів до очного та змішаного навчання», — пояснювало Міністерство освіти і науки мету фінансування.
Офіційне повідомлення МОН про фінансування безпеки університетів доступне на сайті міністерства. МОН: 500 млн грн на відновлення та безпеку університетів
Що відомо перед початком 2026/2027 навчального року
Новий навчальний рік розпочинається в умовах, коли заклади освіти продовжують адаптувати інфраструктуру до воєнних ризиків. 7 серпня 2026 року МОН повідомило, що система освіти входить у новий навчальний рік із більшою кількістю укриттів та додатковими рішеннями для енергетичної стійкості.
Для університетів це означає, що формат залежить не лише від міста. Навіть у межах одного регіону один заклад може працювати очно, інший — змішано, а третій — дистанційно.
За зібраними даними, Львів і Київ мають найбільшу частку університетів з очним або переважно аудиторним навчанням. В Одесі переважає змішана модель. У Дніпрі одночасно широко представлені змішаний і дистанційний формати. У Харкові через безпекову ситуацію повноцінного очного навчання у власних корпусах проаналізованих університетів немає.
Тому студентам перед початком занять варто перевіряти не загальну інформацію по місту, а офіційний наказ, академічний календар або повідомлення саме свого університету чи факультету. Формат може відрізнятися для окремих курсів, спеціальностей, лабораторних робіт і лекцій.
Читайте також: Rozetka, «Нова пошта», «Сільпо» та АТБ опинилися на межі зупинки — Гетманцев
