Перейти до контенту
Среда, 19 августа 2026
Бизнес

Rozetka, «Нова пошта», «Сільпо» та АТБ опинилися на межі зупинки — Гетманцев

Rozetka, Нова пошта, Сільпо, АТБ та Епіцентр опинилися на межі зупинки після російських ударів. Данило Гетманцев назвав втрати бізнесу та пояснив, чому податкові канікули неможливі нині.

By /
Rozetka, Нова пошта, Сільпо, АТБ та Епіцентр опинилися на межі зупинки після російських ударів. Данило Гетманцев назвав втрати бізнесу та пояснив, чому податкові канікули неможливі нині.

Rozetka, «Нова пошта», «Сільпо», АТБ та «Епіцентр» зазнали масштабних фінансових втрат унаслідок російських ударів і частина найбільших українських компаній опинилася на межі зупинки. Як повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на РБК-Україна, про це 19 серпня заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, йдеться не лише про втрати окремих компаній, а й про ризики для десятків тисяч працівників та великої кількості малих і середніх підприємств, пов’язаних із ними.

Найбільші українські ритейлери та логістичні оператори втратили склади, розподільчі центри, виробничі потужності та товарні запаси. Гетманцев заявив, що збитки окремих компаній обчислюються мільярдами гривень, а Rozetka, за наведеними ним даними, втратила близько 70 млн доларів. Водночас він виступив за пошук державних механізмів підтримки постраждалого бізнесу, але заявив, що загальні податкові канікули для компаній у нинішніх умовах неможливі.

Гетманцев заявив про критичні втрати великого бізнесу

Голова парламентського фінансового комітету звернув увагу на масштаб екосистем, сформованих навколо великих українських компаній. Це не лише магазини, склади чи сортувальні центри: з такими мережами працюють постачальники, перевізники, виробники, сервісні підприємства та тисячі представників малого й середнього бізнесу.

За його словами, наслідки російських ударів безпосередньо позначаються на оборотному капіталі компаній і можливості продовжувати операційну діяльність.

«Rozetka втратила 70 мільйонів доларів», — заявив Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна 19 серпня.

Він зазначив, що ці кошти фактично були вилучені з обігу компанії внаслідок фізичного знищення активів та запасів.

Для бізнесу такого масштабу удар по великому логістичному чи виробничому об’єкту означає одночасну втрату інфраструктури, товарів і ресурсів, необхідних для підтримання роботи мережі.

За словами Гетманцева, ситуація стосується одразу кількох найбільших українських брендів.

Серед компаній, які він назвав:

  • Rozetka;
  • «Нова пошта»;
  • «Сільпо»;
  • АТБ;
  • «Епіцентр».

Гетманцев заявив, що навколо кожної з цих компаній працюють тисячі інших підприємств, а кількість співробітників у найбільших бізнесах може становити десятки тисяч людей.

«Компанії опинилися на межі зупинки», — сказав Гетманцев, характеризуючи наслідки російських атак.

Що сталося з Rozetka

Одним із найбільш постраждалих бізнесів Гетманцев назвав Rozetka. За його словами, сукупні втрати компанії досягли приблизно 70 млн доларів.

Сама Rozetka зараз повідомляє клієнтам на своєму офіційному сайті, що її склад був знищений унаслідок ворожої атаки. Компанія перейшла на роботу з резервного складу, через що обробка та відправлення частини замовлень може тривати довше — орієнтовно від двох до чотирьох днів.

Компанія продовжує приймати та відправляти замовлення, використовуючи резервні логістичні потужності.

«Сільпо» втратило частину товарів у розподільчих центрах

Мережа «Сільпо» також офіційно підтверджувала наслідки атаки в ніч із 4 на 5 серпня.

У повідомленні компанії про випуск шоколадних шагів зазначається, що частина виробленої партії товару згоріла внаслідок російського удару по розподільчих центрах мережі. Атака сталася в ніч із 4 на 5 серпня 2026 року.

Таким чином, російські атаки зачепили не лише торговельні об’єкти, а й ключову логістичну інфраструктуру, через яку товари розподіляються між магазинами мережі.

«Епіцентр» втратив ключовий виробничий об’єкт

Окремо Гетманцев зупинився на масштабі втрат групи компаній «Епіцентр».

За його словами, компанія втратила центральний сучасний завод, який він назвав одним із найсучасніших виробничих підприємств такого типу в Європі. У розмові з РБК-Україна депутат заявив, що цей об’єкт після руйнування фактично не може бути швидко відновлений.

Гетманцев пов’язав масштаб проблеми з кількістю людей, які працюють у великих українських компаніях, а також із податками, які вони сплачують.

«Ситуація надскладна», — заявив голова фінансового комітету Верховної Ради.

Чому йдеться не лише про самі торговельні мережі

Гетманцев наголосив, що наслідки знищення великих логістичних і виробничих об’єктів поширюються далеко за межі конкретної компанії.

Великі мережі забезпечують роботою не тільки власний персонал. Їхню діяльність підтримують постачальники продуктів і товарів, транспортні підприємства, складські оператори, компанії з ремонту й обслуговування, IT-підрядники, рекламні агенції та інші представники малого й середнього бізнесу.

Саме тому, за словами депутата, втрата активів таких компаній означає удар по ширшій бізнес-екосистемі.

Ключові наслідки, про які говорив Гетманцев:

  • компанії втрачають активи та оборотний капітал;
  • під ризиком перебувають робочі місця десятків тисяч працівників;
  • зростає потреба бізнесу у фінансуванні для відновлення зруйнованих об’єктів.

За оцінкою Гетманцева, потреби великих компаній у фінансових ресурсах можуть вимірюватися мільярдами гривень. Він підтримав ідею розширення доступних інструментів допомоги, зокрема для великого бізнесу, оскільки чинні програми державної підтримки значною мірою орієнтовані на малі та середні підприємства.

Податкових канікул для всього бізнесу не буде

Водночас Гетманцев заявив, що повністю звільнити постраждалі компанії від податкових платежів держава не може.

Він пояснив це необхідністю продовжувати фінансувати державні витрати, насамперед сектор оборони.

За словами голови фінансового комітету, механізм підтримки має бути іншим — через програми фінансування, кредитування та державні гарантії, а не через загальне скасування податкових зобов’язань.

Депутат виступив за пошук окремих механізмів компенсації та фінансової підтримки підприємств, що зазнали найбільших втрат.

Раніше питання компенсацій для бізнесу, постраждалого від війни, уже обговорювалося на законодавчому рівні. Серед можливих інструментів фігурували виплати за зруйновані активи, спеціальні механізми підтримки та податкові рішення для окремих категорій підприємств.

Масований удар 5 серпня вдарив по логістичній інфраструктурі

Проблема загострилася після масованої російської атаки в ніч із 4 на 5 серпня 2026 року, коли в Києві та Київській області були пошкоджені й знищені об’єкти, пов’язані з найбільшими українськими торговельними та логістичними компаніями.

Публічні повідомлення після атаки стосувалися Rozetka, «Нової пошти», «Епіцентру», «Сільпо», NOVUS та інших компаній. Про масштабні втрати українських бізнесів після удару повідомляли також у публічних зверненнях представники політичних та бізнесових кіл.

Офіційний сайт Rozetka після атаки повідомив про знищення складу та перехід на резервний майданчик. «Сільпо» підтвердило удар по своїх розподільчих центрах.

Гетманцев 19 серпня заявив, що накопичені збитки вже створюють загрозу нормальній роботі найбільших компаній. На цьому тлі він закликав шукати механізми фінансової підтримки бізнесу, який втратив майно та оборотні ресурси через російські атаки, але відкинув можливість запровадження загальних податкових канікул.

Читайте також: Гранти для студентів-контрактників стали частиною закону: хто зможе отримати державну підтримку

Схожі новини