Прозора відбудова України має значний потенціал для залучення приватного сектору до спільних антикорупційних механізмів: майже 88% компаній, охоплених дослідженням «Відновлення України на засадах доброчесності: роль етичного бізнесу», заявили про готовність брати участь у колективних діях для зниження корупційних ризиків. Про це інформує редакція INTVua.com з посиланням на повний звіт Accountability Lab і Професійної асоціації корпоративного управління. Усього таку готовність висловили 104 зі 118 опитаних компаній.
Найбільший інтерес бізнес демонструє до практичних форматів співпраці: тематичних заходів, професійних мереж та інформаційно-методичних матеріалів. Автори дослідження пропонують використовувати цю готовність для розвитку платформ колективних дій, секторних робочих груп, спільного моніторингу проєктів відбудови та навчання компаній у сфері комплаєнсу. Окремо йдеться про можливість залучати представників бізнесу як незалежних експертів до оцінки документів, якості виконаних робіт та інших елементів контролю за проєктами відновлення.
Майже 88% компаній заявили про готовність до спільних дій
Дослідження під назвою «Leveraging Integrity for Ukraine’s Reconstruction: The Role of Ethical Businesses» підготували Accountability Lab та українська Професійна асоціація корпоративного управління — ПАКУ. Авторкою звіту є Софія Сапігура. Фінансову підтримку забезпечив New Democracy Fund, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Звіт датований лютим 2026 року.
Офіційна сторінка ПАКУ з матеріалами дослідження доступна за цим посиланням, а Accountability Lab опублікувала окремий матеріал із результатами та супровідними документами. ПАКУ характеризує роботу як комплексне дослідження практик доброчесності та корпоративного комплаєнсу українських компаній в умовах війни.
У дослідженні добровільно взяли участь 118 компаній зі спільноти ПАКУ. Вони заповнювали анонімну анкету з 19 запитань через платформу Qualtrics. Після аналізу результатів із десятьма респондентами, які залишили контакти та погодилися на подальшу комунікацію, провели поглиблені інтерв’ю. Збір даних охоплював період із вересня до листопада 2025 року.
Саме серед цих 118 респондентів 104 компанії, або майже 88%, заявили про готовність долучатися до колективних антикорупційних дій під час відбудови України. 14 компаній, або близько 12%, відповіли, що не готові брати участь у таких ініціативах. Ще один респондент не зміг відповісти на це запитання.
Дослідники сформулювали висновок так:
«Готовність бізнесу до колективних дій щодо корупційних ризиків під час відбудови є високою».
(висновок дослідження Accountability Lab та ПАКУ, лютий 2026 року)
Водночас автори звіту окремо зазначають методологічну особливість вибірки: до неї входили компанії зі спільноти ПАКУ, які вже мали досвід взаємодії з питаннями бізнес-доброчесності, корпоративного управління або комплаєнсу. Тому результати дослідження стосуються саме цієї вибірки, а не всього приватного сектору України.
Які формати співпраці бізнес обирає найчастіше
Учасники могли вибирати кілька варіантів участі. Серед 104 компаній, готових до колективних дій, найбільш затребуваними стали три формати:
- 65%, або 67 компаній — участь в окремих заходах, вебінарах чи воркшопах;
- 63%, або 65 компаній — приєднання до мереж доброчесності або професійних peer-to-peer спільнот;
- 51%, або 53 компанії — отримання оновлень, інформаційних матеріалів і практичних рекомендацій.
Наступними за популярністю були обмін власним досвідом і практиками доброчесності — цей варіант обрали 43 компанії, публічна підтримка зобов’язань або кодексів бізнес-доброчесності — 33 компанії, участь у спільному моніторингу та звітності — 31 компанія. Ще 31 респондент був готовий долучатися до галузевих ініціатив, зокрема у сфері будівництва.
Найменш популярними виявилися формати, які передбачають роль показової «компанії-чемпіона» або пряме фінансування спільної інфраструктури. Лише шість респондентів погодилися виступати як компанія, що демонструє модельні практики, а три — надавати фінансові ресурси для підтримання колективних дій.
Таким чином, найбільший запит сформувався навколо обміну знаннями, практичного навчання, професійних контактів та доступу до готових інструментів.
Як бізнес пропонують залучати до контролю за відбудовою
Один із напрямів, описаних у дослідженні, передбачає поєднання донорської підтримки компаній із використанням їхньої професійної експертизи для контролю за проєктами відбудови.
Автори зазначають, що підприємства відкриті до моделей, за яких донори фінансують розвиток комплаєнс-спроможності, а компанії у відповідь надають фахівців або експертні знання для механізмів моніторингу та нагляду.
Зокрема, у звіті розглядається можливість залучення географічно віддалених одна від одної, але пов’язаних однією галуззю компаній. Як приклад наведене дорожнє будівництво. Компанія з іншого регіону могла б виконувати функцію зовнішнього експерта в проєкті, профінансованому донором, та аналізувати:
- якість виконаних робіт або наданих послуг;
- технічне завдання, підготовлене іншим підприємством-підрядником;
- документи та інші матеріали, пов’язані з виконанням контракту відбудови.
Учасники поглиблених інтерв’ю звернули увагу також на можливість анонімного та міжрегіонального контролю. За логікою респондентів, участь експерта або компанії з іншого регіону може зменшувати ризики, пов’язані з локальними діловими мережами.
Один з опитаних сформулював можливий механізм так:
«Компанії могли б як експерти анонімно перевіряти документи або виконані роботи — це цілком реально».
(респондент поглибленого інтерв’ю в межах дослідження)
Інший співрозмовник дослідників наголосив на перевазі залучення компанії саме з іншого регіону, оскільки такий формат зменшує ризики, коли контроль не здійснюється представниками місцевого бізнес-середовища.
Що пропонують донорам, владі та бізнес-асоціаціям
У звіті сформульовано окремий пакет рекомендацій щодо колективних антикорупційних дій. Одна з них передбачає підтримку регулярних заходів із бізнес-доброчесності спільно з асоціаціями та торгово-промисловими структурами, проведення галузевих діалогів і підготовку практичних матеріалів. Йдеться не лише про загальні рекомендації, а про галузеві набори інструментів, покрокові інструкції з комплаєнсу, інформаційні бюлетені, шаблони та модельні політики.
Ще одна рекомендація стосується створення підтриманого донорами Business Integrity Pledge for Reconstruction — зобов’язання щодо доброчесності бізнесу у відбудові. Його пропонують поширювати передусім у секторах із підвищеними ризиками, зокрема в будівництві та енергетиці, паралельно створюючи галузеві робочі групи та залучаючи міжнародну експертизу.
У звіті окремо наголошується:
«Для забезпечення стійкості необхідне стартове фінансування інфраструктури колективних дій».
(рекомендація дослідження Accountability Lab та ПАКУ)
Серед інших запропонованих рішень — створення спільних лабораторій для розробки нових комплаєнс-інструментів, залучення корпоративних команд комплаєнсу до донорських пілотних проєктів, запуск галузевих програм доброчесності та спільних державно-приватних форматів тестування нових механізмів.
Окремою рекомендацією передбачене фінансування спільних механізмів моніторингу та звітності за контрактами відбудови. До таких процесів пропонують залучати представників бізнесу для експертизи, моніторингу та консультативних функцій у системах оцінювання проєктів.
Бізнесу потрібні кошти, фахівці та цифрові інструменти
Готовність до колективних дій у дослідженні розглядається разом із потребами самих компаній у розвитку внутрішніх систем доброчесності. 69 зі 118 опитаних, або майже 58%, заявили, що потребують зовнішньої допомоги для подолання труднощів і подальшого розвитку систем корпоративного управління, комплаєнсу та бізнес-доброчесності. 49 респондентів, або 42%, такої потреби не зазначили.
Серед 69 компаній, які потребують допомоги, найчастіше називали:
- фінансування комплаєнс-систем — 43%, або 30 компаній;
- підвищення кваліфікації персоналу — 42%, або 29 компаній;
- цифрові інструменти для комплаєнсу — 41%, або 28 компаній.
Дослідники також рекомендують розвивати програми підготовки та сертифікації тренерів, які надалі могли б навчати фахівців із комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього операційного аудиту. Окремий напрям — юридична й технічна допомога компаніям у проведенні оцінки ризиків, due diligence та створенні внутрішніх систем контролю.
ПАКУ, презентуючи результати дослідження у лютому, повідомляла також, що 63% опитаних компаній зазначили: зобов’язання у сфері доброчесності та комплаєнсу не обмежували їхніх бізнес-можливостей у 2024–2025 роках. 37% повідомили про втрату частини партнерів або зниження гнучкості через відмову від неформальних практик. Серед практичних переваг комплаєнсу респонденти називали уникнення ризиків — 57%, зростання довіри контрагентів — 50% та вдосконалення бізнес-процесів — 41%.
Ключовим результатом дослідження щодо майбутньої відбудови стала саме готовність 104 зі 118 опитаних компаній до колективної роботи проти корупційних ризиків. Запропонована авторами модель передбачає поєднання навчання, фінансування комплаєнс-систем, професійних мереж, галузевих зобов’язань, міжрегіональної експертизи та спільного моніторингу контрактів відновлення.
Читайте також: Трамп посилює контроль за виборами: кому доведеться підтверджувати громадянство у США
