Дефіцит продуктів в Україні через пошкодження та знищення розподільчих центрів торговельних мереж наразі не очікується, а додаткові витрати на перебудову логістики не мають призвести до зростання цін на десятки відсотків. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на РБК-Україна, яке передало заяви Тараса Висоцького під час брифінгу 14 серпня.
Російські атаки пошкодили великі складські та логістичні потужності торговельних компаній. Через це на окремих напрямках виникли тимчасові збої з постачанням. Уряд залучає резервні приміщення для зберігання продукції. Крім того, разом із торговельними мережами він перебудовує товарні потоки. Частину продукції можуть постачати безпосередньо до магазинів. За даними уряду, різких змін цін протягом останнього тижня, зокрема у Києві, не зафіксовано.
Дефіциту продуктів в Україні не фіксують
Тарас Висоцький заявив, що пошкодження складської інфраструктури не означає нестачі самого продовольства. Йдеться насамперед про порушення окремих логістичних маршрутів та необхідність перебудувати систему доставки товарів до магазинів.
«Дефіциту продовольства в Україні немає. Так, є тимчасові збої логістичних шляхів, але коли ми подивимося на баланс будь-якої з основних продукцій, дефіциту немає», — заявив Тарас Висоцький під час брифінгу 14 серпня.
Для компенсації втрачених потужностей уряд працює над залученням резервних місць зберігання. Серед можливих варіантів — приміщення державної та комунальної власності. Вони можуть бути використані бізнесом замість пошкоджених або знищених розподільчих центрів. Паралельно влада разом із роздрібними мережами опрацьовує зміну маршрутів постачання.
Основні заходи, про які повідомив Висоцький:
- залучення доступних резервних складських приміщень;
- перенаправлення товарних потоків між логістичними центрами та магазинами;
- перехід частини продукції на постачання безпосередньо до торгових точок.
Що буде з цінами на продукти
Перебудова логістики потребуватиме додаткових витрат. Однак, за оцінкою Висоцького, їхній масштаб не створює підстав очікувати подорожчання продовольства на десятки відсотків.
«Це у цілому може нести певні додаткові витрати, але це точно не такі витрати, які можуть говорити про зміну ціни на десятки відсотків, такого також на сьогодні немає і в цілому не буде», — сказав Висоцький.
Уряд також розпочав додатковий аналіз ситуації з цінами. За попередніми даними, протягом останнього тижня різких об’єктивних цінових змін, зокрема в Києві, зафіксовано не було.
Таким чином, проблемою після ударів залишається насамперед фізична організація зберігання та доставки продукції. А не лише нестача продовольства на українському ринку. Це відповідає озвученій урядом оцінці продовольчих балансів та стану логістики.
Частина продуктів надходитиме до магазинів «з коліс»
Повністю і швидко відновити всі втрачені складські потужності неможливо. Саме тому частина товарів може постачатися до магазинів за зміненою схемою — без тривалого перебування у великих розподільчих центрах.
За словами Висоцького, приблизно 30–40% необхідних складських потужностей можна порівняно швидко замінити або перенести на інші локації. Для решти обсягів доведеться використовувати альтернативні способи доставки.
«На сьогодні все виглядає так, що у межах 30–40% все можна замінити порівняно швидко. Звісно, що відновити такі об’єми в повному обсязі — це дуже складно. І однозначно все-таки певний об’єм перейде на постачання «з коліс» з урахуванням всіх обставин. Але близько 30–40% можна перелокувати і відновити», — заявив Висоцький.
Йдеться про організацію поставок продукції безпосередньо зі складів постачальників або виробників до магазинів та використання інших доступних логістичних потужностей.
Наслідки ударів по логістичних центрах
Масштабні атаки на логістичну інфраструктуру Києва та області призвели до втрати частини складських потужностей. Зокрема об’єктів, які використовувалися для зберігання охолоджених продуктів. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, оприлюдненою 11 серпня, в регіоні було знищено близько 80–100 тис. кв. м складів холодного зберігання.
На таких об’єктах зберігали м’ясо, молочні продукти, фрукти, овочі та інші товари, що потребують відповідного температурного режиму.
За даними, наведеними «Словом і ділом» із посиланням на коментар експерта РБК-Україна, атаки торкнулися логістичних та виробничих об’єктів низки великих компаній, серед яких Fozzy Group, «Епіцентр», ROZETKA та «Нова пошта».
У продуктовому ритейлі наслідком пошкодження великих розподільчих центрів можуть бути локальні перебої з конкретними позиціями та тимчасове скорочення асортименту. Великі мережі водночас мають можливість перерозподіляти товари між регіонами, працювати з кількома постачальниками та замінювати окремі позиції аналогами.
Запасів основних зернових достатньо
Окремим фактором продовольчої безпеки залишається власне виробництво продовольства. За офіційним прогнозом Міністерства економіки та довкілля, оприлюдненим у травні 2026 року, Україна цього року має бути повністю забезпечена основними зерновими культурами. Очікуваний урожай зернових оцінювався приблизно у 60,4 млн тонн.
Зокрема, прогноз Міністерства передбачав:
- пшениця — близько 22,4 млн тонн;
- ячмінь — близько 4,7 млн тонн;
- кукурудза — близько 31,6 млн тонн.
Для внутрішнього споживання Україні потрібно близько 6,4 млн тонн пшениці. Тоді як її загальна пропозиція разом із запасами прогнозувалася на рівні близько 26,6 млн тонн. Продовольчої пшениці, придатної для переробки на борошно, очікувалося близько 9,1 млн тонн, а разом із перехідними залишками — до 11,7 млн тонн.
Станом на 14 серпня урядова оцінка залишається такою: дефіциту продовольства немає, різкого стрибка цін після ударів по розподільчих центрах не зафіксовано, а частину втраченої складської інфраструктури планують замінити резервними потужностями та новими схемами постачання.
Читайте також: Від дідухів до солом’яних ляльок: як майстриня зі Стрия представляла Україну у Стамбулі
