Ліки почали доставляти дронами в Україні в межах програми «Доступні ліки»: безпілотна логістика вже працює у двох областях, а таким способом пацієнтам доправили близько 60 тисяч упаковок препаратів. Система орієнтована передусім на віддалені села та громади, де немає постійно працюючої аптеки або звичайне перевезення медикаментів займає багато часу й ускладнюється станом доріг чи безпековою ситуацією. Про новий масштаб проєкту 21 серпня повідомив голова парламентського Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. Про це пише INTVua.com.
Механізм не передбачає, що пацієнт самостійно замовляє дрон додому. Спочатку лікар формує електронний рецепт, його номер передають фармацевту, після погашення рецепта конкретний препарат пакують в одноразовий промаркований контейнер, а безпілотник перевозить його до амбулаторії або фельдшерсько-акушерського пункту. Звідти пацієнт отримує призначені ліки через медичного працівника. Проєкт фінансується донорами, а разом із препаратами безпілотна логістика вже використовується для перевезення вакцин і компонентів крові з контролем температурного режиму.
Як ліки доставляють дронами і чому така система з’явилася саме зараз
Головна проблема, яку має вирішити безпілотна доставка, — не відсутність препаратів як таких, а фізична відстань між пацієнтом і місцем, де їх можна отримати. В Україні програма «Доступні ліки» формально не прив’язує людину до конкретної аптеки чи населеного пункту: препарат за е-рецептом можна отримати в будь-якій аптеці, яка має договір із НСЗУ. Однак для жителя невеликого села це правило мало допомагає, якщо найближча така аптека розташована за десятки кілометрів. Саме тут дрон фактично стає транспортною ланкою між аптекою та первинною медичною допомогою.
Проблема не нова. Ще під час підготовки аналогічного проєкту у Тлумацькій громаді Івано-Франківської області медики повідомляли, що жителям окремих сіл доводиться проїжджати 25–50 км, щоб придбати необхідні препарати. Для доставки тоді визначили конкретні точки у віддалених населених пунктах, а отримувачами вантажу мали бути медичні працівники.
У Головинській громаді Рівненщини аналогічну модель почали використовувати у 2025 році. Там безпілотники доставляли препарати до амбулаторій і ФАПів, польоти координували з відповідними службами, а сам проєкт реалізовувався як гуманітарний за підтримки міжнародних партнерів.
«Така логістика особливо важлива для віддалених сіл і прифронтових громад»
(Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, повідомлення, оприлюднене 21 серпня 2026 року).
Станом на 21 серпня влада говорить уже не про окремий тестовий політ, а про 60 тисяч доставлених упаковок препаратів. Повідомляється, що система працює у двох областях, однак у відкритому повідомленні, яке цитують українські медіа, назви цих двох регіонів окремо не конкретизовані. Тому автоматично ототожнювати їх із усіма громадами, де раніше запускали пілоти, без додаткового офіційного підтвердження не варто.
Що відбувається від е-рецепта до отримання коробки
Фактично нова модель додає повітряну ланку до вже існуючої системи реімбурсації. Медична частина процедури не змінюється: препарат повинен бути призначений лікарем, а відпуск — належним чином зафіксований.
Схема виглядає так:
- Пацієнт звертається до лікаря.
- Лікар формує електронний рецепт на препарат із програми.
- Медсестра передає номер рецепта фармацевту.
- Фармацевт погашає рецепт у системі.
- Препарат комплектують для конкретного пацієнта.
- Його поміщають в одноразовий бокс.
- Упаковку маркують прізвищем отримувача.
- Безпілотник рухається визначеним маршрутом.
- Вантаж доставляють до амбулаторії або ФАПу.
- Пацієнт отримує призначений препарат через медичний пункт.
Тобто дрон не замінює ні лікаря, ні аптеку, ні систему е-рецептів. Він замінює лише частину фізичного маршруту, яким упаковка ліків має дістатися до пацієнта.
Саме це відрізняє проєкт від звичайної кур’єрської доставки. Йдеться про контрольований медичний вантаж, для якого відомі відправник, отримувач, маршрут і точка передачі.
| Етап | Хто відповідає | Що відбувається |
|---|---|---|
| Призначення | лікар | оформлюється е-рецепт |
| Передача даних | медпрацівник | номер рецепта передають аптеці |
| Відпуск | фармацевт | рецепт погашається |
| Пакування | оператор | препарат кладуть у промаркований бокс |
| Перевезення | оператор БпЛА | дрон летить за визначеним маршрутом |
| Отримання | амбулаторія або ФАП | препарат передають пацієнту |
Для людини це може прибрати одну з найбільш проблемних ланок — необхідність особисто їхати до районного центру чи іншого населеного пункту лише для того, щоб забрати упаковку постійно необхідного препарату.
Раніше редакція вже детально пояснювала, які ліки в Україні дозволили продавати на АЗС та які обмеження діють для такого формату. На липень 2026 року в країні було 357 ліцензованих місць такого продажу у Києві та 21 області, однак через АЗС можна реалізовувати тільки безрецептурні засоби. Дронова модель вирішує іншу задачу — доставку конкретно призначених препаратів через медичну та аптечну інфраструктуру.
«Доступні ліки» стали значно більшими: що тепер може отримувати пацієнт
Запуск нової логістики відбувається одночасно з одним із найбільших розширень програми реімбурсації за останні роки. 17 липня 2026 року Міністерство охорони здоров’я повідомило про включення ще 260 торговельних назв препаратів для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Із них 173 торговельні назви мають відпускатися безоплатно, ще 87 — з частковою доплатою.
Після липневого оновлення у програмі налічувалося 1038 позицій. Це 771 лікарський засіб, 172 комбіновані препарати, 59 препаратів інсуліну та 36 найменувань медичних виробів, серед яких тест-смужки для контролю глюкози. За даними МОЗ, із початку роботи програми нею скористалися 6,43 млн українців, а лише за перші два квартали 2026 року ліки отримали понад 2,56 млн пацієнтів. Аптеки за цей період погасили 9,6 млн електронних рецептів.
Препарати програми охоплюють лікування:
- серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань;
- цукрового та нецукрового діабету;
- хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів;
- епілепсії;
- розладів психіки та поведінки;
- хвороби Паркінсона;
- глаукоми;
- мігрені;
- частини ендокринних захворювань;
- метаболічних, аутоімунних та запальних захворювань;
- станів, що потребують паліативного знеболення;
- окремих захворювань у дітей;
- потреб пацієнтів після трансплантації.
У липні 2026 року в Україні було 17 470 аптек, які відпускали препарати за програмою реімбурсації. Це велика мережа на національному рівні, але її географічний розподіл нерівномірний: велика кількість точок у містах не означає наявності аптеки в кожному селі.
Саме тому держава паралельно розвиває кілька форматів доступу до препаратів — стаціонарні аптеки, мобільні аптечні пункти, поштову доставку, обмежений продаж безрецептурних засобів на АЗС і тепер безпілотну логістику.
«Від початку дії програми реімбурсації “Доступні ліки” у 2019 році нею вже скористалися 6,43 млн українців».
(Міністерство охорони здоров’я України, повідомлення про розширення програми, 17 липня 2026 року).
Чому 60 тисяч упаковок — важливіший показник, ніж кількість польотів
У відкритому повідомленні проєкту влада не назвала кількість виконаних рейсів, середню вагу одного вантажу або собівартість одного польоту. Тому оцінювати економічну ефективність системи лише за наявними даними поки неможливо.
Натомість показник 60 тисяч упаковок свідчить, що система вже використовується для серійної логістики, а не тільки демонстраційних тестів.
Для повної оцінки ефективності надалі важливими будуть щонайменше п’ять показників:
| Показник | Навіщо він потрібний |
|---|---|
| Вартість однієї доставки | дозволить порівняти дрон з автомобілем |
| Середня відстань польоту | покаже реальний радіус застосування |
| Кількість пацієнтів | покаже охоплення, а не число коробок |
| Частота зривів рейсів | визначить надійність системи |
| Час від оформлення до доставки | покаже реальну перевагу для людини |
Окремо має значення погода. Сильний вітер, опади, обмерзання та інші метеоумови здатні обмежувати польоти малих безпілотників. Для прифронтових районів до цього додається безпековий фактор та необхідність координації повітряного руху.
Тому дрони не можуть розглядатися як універсальна заміна автомобільної чи аптечної мережі. Раціональніше оцінювати їх як додатковий транспорт для маршрутів, де наземна доставка надто довга, небезпечна або економічно невигідна.
Дрони можуть перевозити не тільки таблетки: вакцини й компоненти крові потребують іншого контролю
За інформацією, оприлюдненою 21 серпня, безпілотники використовують не лише для препаратів програми «Доступні ліки». Ними також перевозять вакцини та компоненти крові, причому для таких вантажів має зберігатися необхідний температурний режим. Це переводить систему з рівня простої доставки коробок у категорію спеціалізованої медичної логістики.
Для багатьох вакцин критичною є безперервність так званого холодового ланцюга — контроль температури на всьому шляху від місця зберігання до точки використання. Порушення умов зберігання може вплинути на придатність препарату незалежно від того, наскільки швидко його доставили.
Саме тому масштабування системи вимагатиме не лише більшої кількості дронів. Потрібні стандартизовані контейнери, температурний контроль, документування передачі вантажу, підготовлений персонал у кінцевій точці й резервний план на випадок скасування рейсу.
Швидкість сама по собі не є головним критерієм медичної доставки. Головне — доставити потрібний препарат конкретному пацієнту в належних умовах і без розриву фармацевтичного контролю.
Для України цей аспект особливо актуальний через пошкодження логістичної інфраструктури під час війни. Раніше редакція аналізувала, як російські удари по складах змусили компанії перебудовувати внутрішні маршрути постачання. Медикаменти мають суворіші вимоги до транспортування, тому резервні канали постачання для них можуть мати ще більше значення.
Що зміниться для пацієнта у віддаленому селі
Найбільша практична перевага системи — можливість отримати препарат через місцеву медичну точку без окремої поїздки до аптеки.
Для людини з хронічним захворюванням це особливо важливо. Такі пацієнти можуть потребувати терапії протягом місяців або років, тому проблема доступу виникає не одноразово, а регулярно.
У Тлумацькій громаді ще під час підготовки проєкту описували модель, за якою кожне замовлення формувалося індивідуально, упаковка маркувалася, а доставлений дронами препарат отримувала медсестра. Далі пацієнт міг забрати його в амбулаторії або отримати через медпрацівника.
«Всі замовлення — індивідуальні, для одного пацієнта. Вони будуть підписані, марковані».
(Оксана Мельник, директорка Тлумацького центру первинної медичної допомоги, коментар Суспільному під час підготовки проєкту доставки ліків дронами).
Для літньої людини або пацієнта з обмеженою мобільністю різниця суттєва: замість поїздки на 20, 30 або 50 км потрібно дістатися до найближчого ФАПу чи амбулаторії.
Це також може зменшити залежність від родичів, соціального транспорту та нерегулярних автобусних маршрутів.
Водночас пацієнту не потрібно самостійно розбиратися з керуванням безпілотником чи координатами доставки. Логістика відбувається між медичною та аптечною точками.
Чи доставлятимуть ліки дронами по всій Україні
Наразі такої системи по всій країні немає. Станом на 21 серпня 2026 року повідомляється про роботу безпілотної доставки у двох областях. Влада вже розглядає розширення проєкту ще на кілька регіонів, однак конкретний загальноукраїнський графік запуску не оприлюднений.
До масштабування планують залучати місцеву владу та Національну службу здоров’я України. Це логічно, оскільки потреба кожної громади відрізняється: одному селу достатньо мобільного аптечного пункту, для іншого ефективнішою може виявитися доставка поштою, а для третього — регулярний маршрут безпілотника.
Вибір моделі повинен залежати від:
- кількості жителів;
- відстані до найближчої аптеки;
- кількості пацієнтів із хронічними захворюваннями;
- стану автомобільних доріг;
- наявності ФАПу або амбулаторії;
- безпекової ситуації;
- можливості виконувати польоти;
- необхідності підтримувати температурний режим;
- регулярності попиту на препарати.
Важливо й те, що дрони не вирішують питання асортименту автоматично. Спочатку препарат має бути доступним у системі, лікар повинен мати підстави його призначити, а аптека — можливість відпустити конкретну торговельну назву.
За програмою «Доступні ліки» пацієнт може отримувати препарати безоплатно або з частковою доплатою. Отримати їх можна за рецептом незалежно від місця, де рецепт виписали: наприклад, рецепт, сформований у Києві, можна погасити в іншому населеному пункті, якщо там є аптека — учасниця програми.
Саме безпілотна доставка додає до цієї цифрової мобільності ще й фізичну: препарат тепер можна перемістити ближче до пацієнта.
Що потрібно знати пацієнту вже зараз
Головне — новина про дрони не означає, що будь-який українець уже може відкрити застосунок і замовити будь-які ліки повітряною доставкою.
Система працює в конкретних громадах і прив’язана до медичної інфраструктури.
Щоб скористатися програмою «Доступні ліки», пацієнту насамперед потрібно отримати відповідне призначення та рецепт. МОЗ наголошує, що ліки в межах реімбурсації можна отримати безоплатно або з частковою доплатою в аптеках, які мають договір із НСЗУ. Контакт-центр НСЗУ працює за номером 16-77.
Актуальний перелік програми в липні перевищив тисячу позицій. Для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями розширення особливо значне: додано препарати для контролю артеріального тиску, профілактики інфарктів та інсультів, терапії серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця та порушень ритму.
Таким чином, нова система змінює не правила лікування, а останню милю медичної логістики. Пацієнт і надалі проходить через лікаря та рецепт, проте упаковка препарату може подолати найдовшу й найскладнішу частину маршруту без участі самого хворого.
Показник у 60 тисяч доставлених упаковок демонструє, що технологія вже вийшла за межі одиничного експерименту. Наступним етапом стане відповідь на практичні питання: у яких саме громадах повітряна доставка дає найбільшу економію часу, наскільки стабільно вона працює взимку та за складної погоди, якою є вартість рейсу і наскільки швидко модель можна переносити в інші області.
Питання та відповіді
Чи справді в Україні вже доставляють ліки дронами?
Так. Станом на 21 серпня 2026 року влада повідомила про роботу системи у двох областях. Безпілотниками вже перевезено близько 60 тисяч упаковок препаратів за програмою «Доступні ліки».
Чи може пацієнт замовити дрон безпосередньо додому?
За описаною зараз моделлю — ні. Доставка організована між аптекою та амбулаторією або ФАПом. Ліки привозять до медичної точки, де їх отримує пацієнт або медпрацівник.
Як оформляють препарати перед польотом?
Після погашення е-рецепта препарат пакують в одноразовий контейнер і маркують прізвищем конкретного пацієнта. Після цього дрон перевозить вантаж визначеним маршрутом.
Що, крім таблеток, можуть перевозити безпілотники?
За даними про проєкт, дрони вже використовують також для перевезення вакцин і компонентів крові. Для вантажів, які цього потребують, має підтримуватися холодовий ланцюг.
Чи платитиме пацієнт за політ дрона?
Оприлюднена модель фінансується донорами. Під час попередніх проєктів у громадах медики також повідомляли, що доставка для пацієнтів була безоплатною.
Коли доставка дронами з’явиться в інших областях?
Конкретних дат поки не названо. Влада повідомляє, що обговорюється розширення проєкту ще на кілька регіонів із залученням місцевої влади та НСЗУ.
Читайте також: Відмітка про перетин кордону у 2026 році: ДПСУ пояснила правила для жінок і порядок отримання штампа
