Перейти до контенту
Вторник, 1 сентября 2026
Общество

У Києві готують переселення понад 200 тисяч людей через можливі блекаути взимку: кого внесли до списків

Київ готує місця для тимчасового переселення понад 200 тисяч мешканців у разі тривалих зимових блекаутів. Хто потрапив до списків, куди перевозитимуть людей та як звернутися по допомогу.

By /
Київ готує місця для тимчасового переселення понад 200 тисяч мешканців у разі тривалих зимових блекаутів. Хто потрапив до списків, куди перевозитимуть людей та як звернутися по допомогу.

Переселення киян через блекаути готують як один зі сценаріїв реагування на тривалу відсутність електроенергії та опалення взимку. Як повідомляє редакція INTVua.com, до попередніх списків людей, яким у такій ситуації може знадобитися тимчасове розміщення, внесли понад 200 тисяч мешканців столиці. Наразі згоду на переміщення дали близько 2 тисяч людей.

Насамперед йдеться про маломобільних киян, людей з інвалідністю, одиноких мешканців та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Місто визначає заклади, де їх зможуть тимчасово поселити під час тривалого знеструмлення, та уточнює фактичні адреси людей, які можуть потребувати допомоги.

Переміщення передбачене саме для ситуацій, коли через відсутність тепла та електрики людина не зможе безпечно залишатися у квартирі або самостійно забезпечувати базові потреби.

Кого внесли до списків на можливе переселення

За даними, наведеними «Суспільним Київ» із посиланням на КМДА, у столиці проживають понад 16 тисяч дітей з інвалідністю, більш як 160 тисяч дорослих з інвалідністю та близько 26 тисяч одиноких людей. Саме серед цих категорій місто визначає мешканців, яким може знадобитися додаткова допомога у випадку тривалого припинення електро- і теплопостачання.

У першу чергу йдеться про:

  • маломобільних людей;
  • людей з інвалідністю;
  • родини, які виховують дітей з інвалідністю;
  • одиноких людей старшого віку та інших мешканців, які не зможуть самостійно забезпечити базові потреби під час тривалого блекауту.

КМДА ще в серпні почала актуалізувати інформацію про таких мешканців. Міські служби окремо перевіряють їхнє фактичне місце проживання, оскільки досвід попередньої зими показав: частина маломобільних людей живе не за тією адресою, за якою офіційно зареєстрована. Через це лише реєстраційних даних для швидкої допомоги під час надзвичайної ситуації недостатньо.

Людям, які вже перебувають під соціальним супроводом територіального центру соціального обслуговування або районного управління соціальної та ветеранської політики, повторно подавати інформацію не потрібно. Звернутися до районних служб рекомендують тим, хто належить до відповідних категорій, але не перебуває на соціальному обслуговуванні або не впевнений, що місто має актуальну адресу його фактичного проживання.

Переселення має відбуватися за згодою людини

У КМДА пояснюють, що тимчасове переміщення не означає автоматичного вивезення всіх понад 200 тисяч людей. Людина повинна погодитися на переселення, якщо через тривалу відсутність електроенергії та опалення перебування у квартирі стане небезпечним або вона не зможе самостійно задовольняти основні побутові потреби.

Станом на 1 вересня таку попередню згоду дали близько 2 тисяч людей.

Одна з них — 82-річна киянка Людмила Демченко. Вона живе сама, не має родичів у столиці та через проблеми зі здоров’ям майже не пересувається. Соціальна працівниця вже пояснила жінці, що у випадку переміщення потрібно буде взяти документи, цінності, необхідні ліки та засоби особистої гігієни.

«Одинокому дуже тяжко, вже не знаєш, на що розраховувати», — розповіла Людмила Демченко журналістам «Суспільного» під час підготовки матеріалу 1 вересня.

Після досвіду попереднього зимового періоду міська влада також змінює механізм комунікації з людьми з груп ризику. Заступниця міського голови Києва Марина Хонда повідомила, що соціальні працівники мають бути закріплені за конкретними будинками й мати контакти мешканців, щоб зв’язуватися з ними безпосередньо у разі кризової ситуації.

«Головна задача, щоб за будинками були закріплені соціальні працівники», — сказала Марина Хонда «Суспільному Київ».

Таким чином місто формує не лише перелік потенційно вразливих мешканців, а й систему контактів для оперативного зв’язку з ними.

Де планують розміщувати киян під час тривалого блекауту

Для тимчасового проживання людей місто розглядає пансіонати, санаторії, лікарні та готелі. Остаточний перелік усіх об’єктів станом на 1 вересня не оприлюднений.

В одному з центрів, який показали журналістам «Суспільного», вже підготовлено 60 ліжко-місць. Там є окремі кімнати для чоловіків і жінок, приміщення для родин, постільна білизна та засоби особистої гігієни. Для людей передбачене триразове харчування. Місто також працює над збільшенням кількості місць, придатних для розміщення родин із дітьми.

Для перевезення планують використовувати спеціальний транспорт. У разі потреби до роботи можуть залучати районні організації Червоного Хреста.

Це окремий механізм від міських пунктів обігріву та незламності. Ще у січні Київ визначив у кожному районі опорні пункти обігріву, де за необхідності може залишатися на ніч значна кількість людей. За інформацією міської влади, такі об’єкти передбачалося обладнати місцями для ночівлі, мобільними котельнями, забезпечити харчуванням і засобами гігієни.

«Зробіть запас продуктів, води, необхідних ліків», — закликав мер Києва Віталій Кличко 23 січня, говорячи про складну ситуацію в енергетиці.

На офіційному порталі Києва діє окремий розділ із інформацією на випадок відсутності електропостачання. Там зібрані дані про пункти обігріву, роботу бюветів та рекомендації щодо підготовки до можливих відключень.

Навіщо Київ уточнює фактичні адреси мешканців

14 серпня міські служби офіційно повідомили про підготовку до можливої тривалої відсутності тепла, електроенергії або води взимку. Одним із завдань стало оновлення інформації про одиноких людей старшого віку, людей з інвалідністю та сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю.

Проблему виявили під час попередньої зими: фактична адреса частини маломобільних мешканців не збігалася з адресою реєстрації. У надзвичайній ситуації це ускладнює роботу соціальних служб, оскільки для допомоги необхідно знати не лише прізвище людини, а й місце, де вона реально перебуває, та характер необхідної підтримки.

Саме тому складання списків не обмежується формальними реєстрами — районні служби актуалізують адреси та контакти.

Для людей, які ще не перебувають під соціальним супроводом, місто оприлюднило телефони районних управлінь соціальної та ветеранської політики:

  • Голосіївський район — (044) 257-01-34;
  • Дарницький — (044) 366-70-20;
  • Деснянський — (044) 530-16-16;
  • Дніпровський — (044) 512-08-07;
  • Оболонський — (044) 467-99-73, (044) 467-82-56;
  • Печерський — (044) 254-42-69, (044) 280-69-61;
  • Подільський — (044) 425-25-25;
  • Святошинський — (044) 273-44-55;
  • Солом’янський — (044) 207-39-00;
  • Шевченківський — (044) 366-58-11.

Також із питань міських та житлово-комунальних служб працює Контактний центр Києва за номером 1551. На офіційному порталі міста зазначена й Центральна диспетчерська служба 15-57, а для питань електропостачання наведені контакти оператора системи розподілу.

Що відомо про підготовку Києва до зими

Підготовка до можливого тимчасового переселення є частиною ширшої роботи столиці на випадок тривалих перебоїв із критичними послугами. 14 серпня районні органи влади повідомили, що Київ готується до можливої довготривалої відсутності тепла, електро- чи водопостачання та оновлює дані про мешканців, яким може знадобитися допомога.

Ще 23 січня міська влада повідомляла про визначення опорних пунктів обігріву в кожному районі столиці. Йшлося про об’єкти, де в разі необхідності люди зможуть залишитися на ніч і отримати базову допомогу. Районні державні адміністрації визначені першою ланкою реагування на місцях і мають координувати свою роботу з міським штабом.

Окремо місто протягом року працювало над резервними джерелами живлення та варіантами забезпечення теплом критичної інфраструктури. У лютому мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що комунальні служби вже опрацьовують відновлення пошкодженої інфраструктури й створення альтернативних джерел тепло- та енергопостачання до наступного опалювального сезону.

Для мешканців із підготовлених списків ключовим залишається контакт із районними соціальними службами. Якщо людина вже перебуває на соціальному обслуговуванні, повторно реєструватися не потрібно. Якщо ж вона належить до групи, якій може знадобитися допомога під час тривалого блекауту, але соціальні служби не мають її актуальної адреси, КМДА рекомендує повідомити відповідне районне управління.

Станом на 1 вересня йдеться саме про підготовку місць, транспорту, списків і контактів на випадок тривалої відсутності електроенергії та опалення взимку. Понад 200 тисяч людей внесені до переліків потенційно вразливих мешканців, а попередню згоду на тимчасове переміщення наразі дали близько 2 тисяч киян.

Читайте також: Вересень-2026 принесе важливі зміни: кому підвищать виплати та як зміниться бронювання

Схожі новини