Санкції США проти Росії отримали підтримку Сенату: 7 серпня верхня палата Конгресу 86 голосами проти 11 ухвалила Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — законопроєкт, який передбачає розширення економічних обмежень проти Москви, російського фінансового та енергетичного секторів, а також механізм тарифного тиску на найбільших покупців російської нафти й газу. Про це повідомляє INTVua.com.
Документ, над яким у Конгресі працювали понад рік, тепер має пройти Палату представників. Законопроєкт пов’язаний із ініціативою покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема та спрямований насамперед на скорочення доходів Росії від експорту енергоресурсів, які залишаються одним із ключових джерел валютних надходжень Москви під час війни проти України. У Сенаті закон отримав широку двопартійну підтримку.
Сенат США підтримав законопроєкт 86 голосами
Фінальне голосування відбулося 7 серпня. За законопроєкт проголосували 86 сенаторів, проти — 11. Єдиним республіканцем, який виступив проти документа під час остаточного голосування, став сенатор від Кентуккі Ренд Пол.
Таким чином, законопроєкт пройшов головний етап розгляду в Сенаті й переходить до Палати представників США.
Раніше, 28 липня, Сенат уже провів процедурне голосування, необхідне для просування документа. Тоді рішення підтримали 86 сенаторів, 12 виступили проти. Саме після цього законопроєкт перейшов до подальшого розгляду та фінального голосування у верхній палаті Конгресу.
Що передбачають нові санкції проти Росії
Законопроєкт створює комплекс первинних і вторинних санкцій проти Росії та осіб і компаній, які підтримують її економічні можливості для продовження війни.
Серед основних напрямів документа:
- санкції проти російських посадовців, олігархів, членів їхніх сімей та інших осіб, пов’язаних із російською владою;
- обмеження проти російських банків і фінансових установ, а також структур, які сприяють обходу вже чинних санкцій;
- санкції проти суден і компаній, пов’язаних із так званим російським «тіньовим флотом» та транспортуванням нафти, LNG, нафтопродуктів, вугілля, урану або озброєнь;
- нові обмеження щодо російського енергетичного сектору та інвестицій;
- можливість запровадження тарифів проти держав, які залишаються найбільшими покупцями російських енергоресурсів.
Ключова частина санкційної архітектури спрямована не лише безпосередньо на РФ, а й на зовнішні ринки збуту російської нафти та газу.
Оновлена редакція документа також розширює санкційні можливості щодо осіб і компаній, які забезпечують російську оборонно-промислову базу обладнанням і товарами, важливими для виробництва.
До 500% на імпорт із Росії
Окрема частина законопроєкту стосується тарифів безпосередньо на російські товари.
Після переговорів між авторами документа та адміністрацією Дональда Трампа положення про тарифи були змінені. В оновленому варіанті передбачена можливість встановлення мит на імпорт із Росії до 500%. У попередній редакції законодавство передбачало щонайменше 500-відсотковий тариф, однак формулювання було пом’якшено.
Цей механізм відрізняється від вторинних тарифів, які стосуються третіх країн, що продовжують купувати російські енергоресурси.
До 100% для найбільших покупців російської нафти й газу
Одна з найбільш важливих частин документа дозволяє президенту США встановлювати тарифи до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської сирої нафти або природного газу та продовжують такі закупівлі після набуття законом чинності.
Механізм обмежений п’ятьма найбільшими імпортерами російської нафти або газу, а також п’ятьма країнами, які найбільш активно сприяють обходу російських енергетичних санкцій.
Під час підготовки оновленого законопроєкту помічники сенаторів називали серед найбільших покупців російської сирої нафти Китай, Індію, Словаччину, Угорщину та Азербайджан. Серед великих імпортерів російського природного газу називали Китай, Францію, Японію, Угорщину та Бельгію.
У документі водночас передбачено можливість винятків для окремих держав, якщо їхній імпорт російського природного газу становить менш як 15% від загального російського експорту газу і вони роблять істотні кроки для скорочення таких закупівель.
Президент США також отримує можливість застосовувати або скасовувати частину тарифних заходів відповідно до передбачених законом повноважень. Саме масштаб тарифних повноважень президента став однією з головних причин дискусії навколо документа в Конгресі.
«Тіньовий флот», банки та енергетика РФ
Санкційний пакет окремо охоплює російський «тіньовий флот» — мережу суден і пов’язаних із ними компаній, які використовуються для перевезення російських енергоресурсів та обходу зовнішніх обмежень.
Офіційний опис законопроєкту Сенатом прямо вказує на санкції проти російських фінансових установ і «Russian Shadow Fleet».
Розширена редакція передбачає можливість застосування санкцій до осіб і суден, які перевозять російську нафту, скраплений природний газ, уран, вугілля, нафтопродукти або озброєння.
Раніше повідомлялось, що серед напрямів санкцій також фігурують російські фінансові установи, включно з Центральним банком, «тіньовий танкерний флот» і великі енергетичні проєкти, зокрема Yamal LNG та Arctic LNG.
У Сенаті пояснили мету тарифів
Прихильники законопроєкту наголошують, що тарифний механізм спрямований передусім на скорочення доходів Росії від продажу енергоресурсів.
«Ці тарифи мають одну мету — зробити дорожчим для країн продовження купівлі російської енергії», — заявила сенаторка Джинн Шахін під час розгляду документа в Сенаті 7 серпня.
Голова сенатського Комітету із закордонних справ Джим Ріш також заявляв, що законодавство має посилити тиск на ключові сектори російської економіки, зокрема «тіньовий флот», а також запровадити заходи проти держав, які допомагають фінансувати російську війну.
Сенатор Роджер Вікер закликав Конгрес завершити ухвалення документа.
«Ми повинні ухвалити цей двопартійний захід, щоб чинити максимальний економічний тиск на військову машину Путіна», — заявив Вікер під час представлення законопроєкту 16 липня.
Законопроєкт назвали на честь Ліндсі Грема
Санкційний пакет отримав ім’я сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який протягом тривалого часу разом із демократом Річардом Блументалем просував ідею масштабних первинних і вторинних санкцій проти Росії.
Початкову версію ініціативи представили ще 1 квітня 2025 року. Її розгляд затягнувся більш ніж на рік, а положення документа неодноразово змінювалися під час переговорів між сенаторами та Білим домом.
10 липня 2026 року Грем, Блументаль, Шахін і Вікер заявили, що досягли домовленості з адміністрацією Трампа щодо оновленого тексту санкційного законопроєкту.
Незадовго до своєї смерті 11 липня Грем також повідомив про домовленість із президентом щодо подальшого просування законодавства. Після його смерті роботу над документом продовжила двопартійна група сенаторів.
Річард Блументаль після процедурного голосування 28 липня заявив:
«Наша справжня данина — просування законодавства, яке він відстоював, щоб запровадити жорсткі тарифи й санкції проти покупців російської нафти».
Зеленський був присутній під час першого голосування
Президент України Володимир Зеленський наприкінці липня перебував у Вашингтоні та зустрівся із сенаторами, які підтримували законопроєкт. Він також спостерігав за процедурним голосуванням у Сенаті.
За словами Зеленського, нові обмеження здатні вплинути на можливості Росії фінансувати війну та водночас демонструють політичну підтримку України з боку США.
Що буде далі із санкціями
Після голосування 7 серпня законопроєкт має бути схвалений Палатою представників. Reuters повідомляє, що Палата повертається з літньої перерви 31 серпня, після чого документ може перейти до розгляду нижньою палатою Конгресу.
У Палаті представників очікується окрема дискусія навколо президентських повноважень щодо тарифів. Демократи Грегорі Мікс і Дон Бейєр заявили про «фундаментальні занепокоєння» через широту цих повноважень. Перед фінальним голосуванням у Сенаті поправка Ренда Пола та демократа Рона Вайдена, яка передбачала вилучення тарифних положень, була відхилена.
Для набуття чинності законопроєкт після Палати представників має бути переданий президенту США на підпис.
Адміністрація Дональда Трампа брала участь у погодженні оновленої редакції санкційного пакета. Ще 10 липня сенатори, які працювали над документом, офіційно повідомили про досягнення відповідної домовленості з Білим домом.
Крім російського блоку, законопроєкт містить положення щодо Ірану. Воно має не допустити припинення дії санкційних повноважень США, які обмежують фінансування іранського енергетичного та збройового секторів.
Таким чином, після голосування 86–11 у Сенаті Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 переходить до наступного етапу законодавчої процедури — розгляду Палатою представників. Якщо нижня палата ухвалить документ і президент його підпише, передбачені ним санкційні й тарифні механізми отримають статус федерального закону США.
Читайте також: Хто реально може змінити правила роботи ТЦК: повноваження президента, уряду, Міноборони та Верховної Ради
