Санкції проти виробників балістичних ракет РФ можуть бути розширені вже у вересні-жовтні 2026 року: Україна передала міжнародним партнерам дані про понад 100 російських підприємств, залучених до виробництва балістичних засобів ураження. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на «Інтерфакс-Україна», про це 26 серпня заявив радник – уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Київ також передав партнерам інформацію про іноземні технічні та хімічні компоненти, які Росія використовує у виробництві таких ракет.
Українська сторона розраховує на максимальну синхронізацію обмежень між державами, які застосовують санкції проти Росії. За словами Власюка, усі підприємства, ідентифіковані як учасники російського виробництва балістичних засобів ураження, мають потрапити під санкції у відповідних юрисдикціях. Окремим напрямом Київ називає обмеження експорту до РФ обладнання, електронних компонентів і хімічних речовин, необхідних для роботи російського ракетного виробництва.
Україна передала партнерам дані про понад 100 підприємств
Владислав Власюк повідомив журналістам, що українська сторона ідентифікувала понад 100 російських підприємств, які беруть участь у виробництві балістичних засобів ураження. Саме їх Київ прагне побачити в санкційних списках партнерських держав упродовж найближчих місяців.
«Мова йде про 100 плюс підприємств», — заявив Владислав Власюк журналістам 26 серпня, говорячи про очікувані санкційні рішення.
За його словами, Україна очікує внесення всіх ідентифікованих російських виробників балістичних засобів ураження до санкційних списків у вересні-жовтні. Уповноважений Президента назвав одним із перших пунктів українського плану протидії російській балістиці саме максимальну синхронізацію санкцій між державами-партнерами.
Йдеться не лише про безпосередніх виробників ракет, а про ширший виробничий ланцюг, до якого входять підприємства, що забезпечують російський ВПК обладнанням, технологіями, матеріалами та окремими компонентами.
За даними «Інтерфакс-Україна», Київ передав партнерам інформацію про іноземні технічні компоненти, які Росія використовує для виробництва балістичних ракет. Серед країн, де зареєстровані компанії, пов’язані з постачанням таких компонентів, Власюк назвав США, Швейцарію, Китай, Францію, Велику Британію, Тайвань, Японію та Німеччину.
Українська сторона також передала партнерам інформацію щодо хімічних компонентів, від імпорту яких залежить російське виробництво балістики. За кожною позицією, за словами Власюка, партнерам надали матеріали з поясненням того, як конкретна речовина використовується під час виробництва балістичних засобів ураження. Київ очікує рішень щодо відповідних експортних обмежень протягом найближчих місяців.
Які напрямки санкцій Україна просуває зараз
Із заяви Власюка випливають три основні напрямки роботи, які Україна вже винесла на рівень партнерів:
- внесення до санкційних списків понад 100 російських підприємств, залучених до виробництва балістичних засобів ураження;
- обмеження доступу РФ до іноземних технічних компонентів та обладнання, необхідних для ракетного виробництва;
- запровадження обмежень на поставки хімічних речовин, від імпорту яких залежить виробництво російської балістики.
Власюк також повідомив про випадки, коли впродовж 2026 року експорт окремих іноземних компонентів до Росії вдалося заблокувати за сприяння США. Окремо він заявив про можливий візит до Сполучених Штатів для подальшої роботи над санкційною політикою.
Україна паралельно очікує від Європейського Союзу кількох проміжних санкційних рішень до формування 22-го пакета санкцій. За словами Власюка, великий 22-й пакет очікується не раніше кінця жовтня, тоді як Київ хотів би бачити окремий проміжний пакет уже у вересні та ще одне рішення у жовтні.
Серед напрямів майбутнього 22-го пакета Власюк назвав російський військово-промисловий комплекс та заходи проти спроможностей РФ у сфері балістичних ракет.
Україна вже ввела санкції проти постачальників компонентів для балістики
Поточна робота з партнерами продовжує санкційні рішення, які Україна ухвалила раніше. 3 серпня 2026 року Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій проти суб’єктів, які працюють на російський військово-промисловий комплекс. До списку потрапили 23 компанії та пов’язані з ними 20 фізичних осіб, які виробляють або постачають обладнання і компоненти для російського ВПК та силових структур в обхід обмежень.
Офіційне повідомлення Президента України серед підсанкційних структур називає компанію «Кідма Тек», яка займається оптичними приладами, засобами ППО, реактивними системами залпового вогню, а також ремонтом авіаційних і протитанкових керованих ракет.
До санкційного переліку також включили завод імені Морозова, що входить до структури підсанкційного «Ростєха». За інформацією Офісу Президента, підприємство виготовляє вибухові речовини, ракетне паливо та матеріали для ракетних комплексів і, зокрема, постачає твердопаливні заряди для двигуна балістичної ракети «Іскандер-М».
Крім того, санкції були застосовані до «Спецелектронкомплекту», залученого до виробництва керованих авіаційних ракет, підприємства «Аурум», яке постачає системи радіоелектронної боротьби та безпілотники, а також російських IT-компаній, що створюють цифрові рішення та системи інформаційної безпеки.
Офіційний текст відповідного рішення пов’язаний з Указом Президента України №704/2026, яким було введено в дію рішення РНБО від 2 липня 2026 року.
Україна передає партнерам серійні номери іноземних деталей
Окремий напрям санкційної роботи стосується встановлення походження іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Ще 3 липня Офіс Президента повідомляв, що Україна передала урядам країн-партнерів сотні серійних номерів деталей, вироблених іноземними компаніями та виявлених у російських засобах ураження.
За даними, які тоді оприлюднив Власюк, протягом попередніх шести місяців під час ударів по Києву та Київській області Росія застосувала 5700 дронів, 280 балістичних ракет, 340 крилатих ракет, 36 ракет «Циркон», п’ять ракет «Кинджал» і балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік». У цих озброєннях, за його словами, містилися близько 35 тисяч іноземних компонентів.
«Ми вважаємо, що й уряди, і виробники можуть та повинні робити більше», — заявляв Власюк 3 липня під час зустрічі з представниками медіа.
Тоді ж він повідомляв, що в російські озброєння продовжували потрапляти компоненти виробництва 2025 року зі США, Німеччини, Японії, Тайваню, Швейцарії та Китаю. Представникам медіа демонстрували бортові комп’ютери, навігаційне й обчислювальне обладнання, вилучене з російських «Шахедів», ракет «Циркон», «Кинджал» та Х-101.
За інформацією Офісу Президента, Україна також досліджувала компоненти ракети «Орєшнік», у якій були виявлені білоруські складники. Українська санкційна політика при цьому охоплює не лише готову електроніку, а й верстати, критичні матеріали, хімічні речовини та інші засоби виробництва.
Коли Україна очікує нових санкцій
За заявою Владислава Власюка від 26 серпня, основні рішення щодо ідентифікованих російських виробників балістичних ракет Україна очікує у вересні-жовтні 2026 року. Паралельно Київ домагається обмежень щодо іноземних компонентів та хімічної сировини, необхідних для відповідного виробництва.
Європейський напрям передбачає можливість проміжних санкційних пакетів до 22-го пакета ЄС. Українська сторона хотіла б, щоб одне з таких рішень було ухвалене вже у вересні й було спрямоване саме на обмеження російських балістичних спроможностей, а наступне — у жовтні. Сам 22-й пакет, за словами Власюка, очікується не раніше кінця жовтня.
Таким чином, передані партнерам матеріали охоплюють одразу кілька рівнів російського ракетного виробництва: понад 100 підприємств-виробників, іноземне технічне обладнання та компоненти, а також хімічні речовини, від імпорту яких залежить виробництво балістичних ракет у РФ. Україна вже застосувала власні санкції до частини компаній цього ланцюга й тепер домагається синхронізації обмежень у країнах-партнерах.
Читайте також: Україна інвестує мільярди у власний контент: які фільми, серіали та музичні проєкти готують для глядача
