Самміт Карпатської вісімки завершився низкою політичних, економічних та освітніх домовленостей, які стосуються безпеки, енергетики, транспортної інфраструктури, транскордонної співпраці та розвитку громад. Народна депутатка України Олена Вінтоняк, підбиваючи підсумки заходу, назвала серед ключових результатів спільну декларацію, формування великого інвестиційного портфеля та роботу над окремою європейською стратегією для Карпатського регіону. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на «Голос-Інфо» та офіційні матеріали українських органів влади.
Офіційні дані уточнюють масштаб економічної частини саміту: сформовано портфель із 95 проєктів загальною вартістю понад €42,5 млрд, з яких 55 проєктів приблизно на €8 млрд стосуються Карпатського регіону України. Окремо на економічному форумі було представлено понад 50 інвестиційних і торговельних проєктів сукупною вартістю понад €1 млрд. Ці показники оприлюднені Офісом президента та Кабінетом Міністрів України.
Саміт став установчим для нового формату Карпатської інтеграційної ініціативи. У ньому беруть участь Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія та Сербія. Формат має об’єднати політичну, економічну та регіональну співпрацю держав Карпатського макрорегіону.
Серед головних напрямів роботи C8 визначені безпека, енергетична стійкість, транспорт, логістика, інвестиції та транскордонна взаємодія.
Карпатська декларація закріпила новий формат співпраці
Одним із центральних результатів стала Декларація саміту Карпатської інтеграційної ініціативи, оприлюднена 18 вересня 2026 року. Документ підписали представники держав-учасниць саміту. У ньому сторони задекларували намір поглиблювати співпрацю для довгострокової безпеки, стабільності та сталого розвитку регіону.
Документ також передбачає поглиблення взаємодії на різних рівнях — від центральних урядів до регіонів і громад. Крім того, учасники пов’язують розвиток Карпатського макрорегіону з політикою згуртованості Європейського Союзу.
Президент Володимир Зеленський під час саміту окремо наголосив на ролі нового формату для практичної співпраці держав.
«Це дуже серйозний початок руху, який має ще більше зблизити наші країни», — заявив Володимир Зеленський під час Карпатського економічного форуму 18 вересня.
При цьому робота не обмежилася політичною декларацією. Значну частину саміту присвятили конкретним економічним та інфраструктурним проєктам.
Інвестиційний портфель C8 перевищив €42,5 млрд
Офіційні матеріали за підсумками форуму містять конкретні параметри інвестиційного портфеля. Йдеться про 95 проєктів на понад €42,5 млрд. Вони охоплюють енергетику, промисловість, виробництво, інноваційні технології, транспорт, логістику, інфраструктуру, нерухомість, агропродовольчий сектор, охорону здоров’я та виробництво будівельних матеріалів.
Українська частина портфеля включає 55 проєктів приблизно на €8 млрд. Саме така сума наведена в офіційних повідомленнях про підсумки форуму.
Основні цифри економічної частини саміту:
- 95 інвестиційних проєктів — понад €42,5 млрд;
- 55 проєктів українського Карпатського регіону — близько €8 млрд;
- понад 50 інвестиційних і торговельних проєктів — сукупно більш як €1 млрд.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що понад 50 проєктів на €1 млрд охоплюють, зокрема, нафтову й газову галузі, енергетику, інфраструктуру та культуру.
«Наступний крок — перейти до реалізації», — заявив Сергій Корецький під час Карпатського економічного форуму.
Водночас президентський Офіс повідомляв, що форум зібрав майже 1400 учасників із 25 країн. Серед них були представники центральної влади, регіонів, громад і бізнесу.
Енергетика стала одним із головних напрямів саміту
Питання енергетичної незалежності та міждержавної інтеграції енергосистем було одним із центральних напрямів C8.
Українська сторона представила перспективи розвитку міждержавних інтерконекторів, вітрової та гідрогенерації, а також нафтогазової інфраструктури. Окремо під час форуму обговорювали можливості Карпатського регіону у розвитку нової генерації та енергетичних зв’язків із сусідніми державами.
Серед представлених ініціатив також згадувався Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 ГВт.
Енергетичний блок C8 охоплює не лише будівництво нових потужностей, а й підготовку кадрів для галузі.
Саме тому під час Карпатського економічного форуму Міністерство енергетики, ЮНІСЕФ, енергетичні компанії та технічні університети започаткували Карпатську мережу енергетичної освіти. Відповідну спільну декларацію підписав перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
До ініціативи приєдналися, зокрема, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, КПІ імені Ігоря Сікорського, «Дніпровська політехніка», «Запорізька політехніка», НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго», ДТЕК, «Укргідроенерго» та Оператор ГТС України.
Основними напрямами мережі мають стати:
- навчальні програми, практичні заняття та стажування;
- підвищення кваліфікації та перекваліфікація спеціалістів;
- співпраця між університетами, бізнесом та енергетичними компаніями.
«Підготовка фахівців є важливою складовою енергетичного розвитку не тільки Карпатського регіону, а всієї країни», — заявив Артем Некрасов.
Наступним кроком має стати окрема стратегія ЄС для Карпат
Ще один стратегічний напрям — підготовка EUSCARP, тобто Стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону.
Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін заявив, що Карпатська інтеграційна ініціатива має стати основою для переходу до такого формату. За його словами, механізм має дозволити переводити спільні пріоритети держав і регіонів у конкретні проєкти та залучати фінансування.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький також наголошував, що Карпатам потрібна власна стратегічна рамка за моделлю інших макрорегіонів ЄС.
Йдеться про довгострокову координацію проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, цифровізації, економічного розвитку, освіти, науки, туризму та культури.
Таким чином, робота над EUSCARP має стати продовженням домовленостей C8 уже на рівні механізмів Європейського Союзу.
В Івано-Франківську створять Офіс політики згуртованості
Окремий практичний результат саміту стосується підготовки спеціалістів для українських громад. За ініціативи Мінрегіону в Івано-Франківську планують створити перший Офіс політики згуртованості.
Офіс має стати майданчиком для підготовки проєктних менеджерів, які допомагатимуть громадам розробляти та реалізовувати інвестиційні проєкти. Саме в Івано-Франківську має стартувати програма з підготовки 1000 проєктних менеджерів для громад.
Їх навчатимуть проходити повний цикл роботи з проєктами: від визначення потреб і підготовки концепції до бюджету, закупівель, реалізації та звітності.
Що передбачає Карпатська вісімка після першого саміту
Новий формат охоплює вісім держав: Україну, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Чехію, Австрію та Сербію. За даними Офісу президента, у Карпатському регіоні проживають близько 126 млн людей, а сукупний ВВП восьми держав у межах ініціативи оцінюється у $3,4 трлн.
Після першого саміту визначили кілька практичних напрямів подальшої роботи: координацію в питаннях безпеки, розвиток енергетики, модернізацію транспортних шляхів, транскордонну співпрацю, реалізацію інвестиційних проєктів і роботу над європейською макрорегіональною стратегією.
Паралельно вже запущено окремі практичні механізми. Серед них — Карпатська мережа енергетичної освіти та майбутній Офіс політики згуртованості в Івано-Франківську.
Отже, підсумки першого саміту C8 включають не лише політичну декларацію, а й конкретний пакет інвестиційних, освітніх та регіональних ініціатив. Офіційно сформований інвестиційний портфель становить 95 проєктів на понад €42,5 млрд, із яких 55 проєктів приблизно на €8 млрд стосуються українського Карпатського регіону. Наступним етапом має стати реалізація проєктів та подальша робота над Стратегією ЄС для Карпатського регіону.
Читайте також: Як отримати візу до США українцю у 2026 році: вартість, документи та правила подання
