Енергетичне перемир’я між Україною та Росією стало однією з тем переговорів президента Франції Еммануеля Макрона з президентом США Дональдом Трампом. Йдеться про можливий взаємний мораторій на удари, пов’язані з енергетичним сектором. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на Reuters. Макрон розповів про розмову 21 вересня у Нью-Йорку, напередодні зустрічей світових лідерів у межах Генеральної Асамблеї ООН.
Водночас президенти Франції та США говорили не лише про можливе припинення ударів по енергетичних об’єктах. За словами Макрона, вони також детально обговорили посилення оборони України, передусім забезпечення засобами перехоплення повітряних цілей. Французький президент планував окремо порушити питання енергетичної деескалації під час переговорів із Володимиром Зеленським.
Що Макрон сказав після розмови з Трампом
Під час спілкування з журналістами Макрон охарактеризував дискусію з американським президентом як тривалу та конструктивну. Однією з головних тем стала потреба України в засобах, які дозволяють перехоплювати російські повітряні цілі.
«У нас відбулася тривала дискусія щодо України та Росії, щодо необхідності швидшої та рішучої допомоги нашим українським друзям у плані перехоплювачів», — сказав Макрон журналістам у Нью-Йорку.
За словами президента Франції, питання перехоплювачів є одним із ключових для оборони України. Окремо Макрон і Трамп розглянули ініціативи щодо мораторію на удари, пов’язані з енергетичним сектором. Детальних умов можливої домовленості французький президент тоді не оприлюднив.
Таким чином, на цьому етапі йдеться про дипломатичне обговорення механізму деескалації, а не про вже укладену угоду між сторонами.
Макрон також заявив про намір продовжити цю розмову із Зеленським. Французький президент пов’язав енергетичне питання з необхідністю захищати українську інфраструктуру та підтримувати обороноздатність країни.
Які питання опинилися в центрі переговорів
Із публічних заяв Макрона випливають три основні напрями обговорення:
- можливий взаємний мораторій України та Росії на атаки, пов’язані з енергетичним сектором;
- додаткові засоби перехоплення для української протиповітряної оборони;
- подальша підтримка української енергетичної системи.
Франція вже раніше порушувала тему посилення української ППО та захисту енергетики. Після саміту G7 у червні Макрон заявляв, що учасники погодилися нарощувати постачання засобів протиповітряної оборони та перехоплювачів. Також на саміті обговорювали підтримку української енергетичної інфраструктури перед наступним зимовим періодом. Це зафіксовано в матеріалах Єлисейського палацу.
Отже, нинішня розмова Макрона з Трампом продовжує вже наявний дипломатичний напрям: одночасне посилення української оборони та пошук можливостей для обмеження ударів по критично важливих об’єктах.
Зеленський і Трамп домовилися про зустріч у Нью-Йорку
За два дні до переговорів у Нью-Йорку, 20 вересня, Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Офіс президента України офіційно повідомив, що сторони домовилися про особисту зустріч.
У повідомленні Офісу президента України окремо згадувалися можливі деескалаційні кроки. Серед фундаментальних питань безпеки Зеленський назвав енергетичну та продовольчу безпеку, а також захист життя людей.
«Мирний трек є першим пріоритетом. Є ідеї щодо деескалаційних кроків та фундаментальних питань безпеки – енергетичної, продовольчої, захисту життя людей», — йдеться в повідомленні Офісу президента за підсумками розмови Зеленського і Трампа.
Крім того, Зеленський заявив, що українська сторона працює разом з американською командою та готова до подальших кроків у дипломатичному процесі.
Reuters 22 вересня повідомляв, що зустріч Зеленського і Трампа має відбутися під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Питання енергетичної деескалації розглядалося як одна з тем переговорів.
Axios повідомив про окрему розмову щодо російських НПЗ
Американське видання Axios із посиланням на джерела повідомило, що під час телефонної розмови 20 вересня Трамп порушував перед Зеленським питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах. За даними видання, американський президент пов’язував це питання із ситуацією на глобальному ринку дизельного пального.
Ця інформація була оприлюднена саме як повідомлення Axios із посиланням на джерела. В офіційному повідомленні Офісу президента України про телефонну розмову 20 вересня питання російських НПЗ окремо не деталізувалося. Там зазначалося ширше — про енергетичну та продовольчу безпеку і можливі деескалаційні кроки.
Водночас Reuters повідомляє, що тема енергетичного перемир’я вже обговорюється на рівні Макрона і Трампа. Тому до переговорів залучені не лише Україна та США, а й Франція.
Якою є публічна позиція України щодо енергетичної деескалації
Тема припинення ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі з’явилася в публічних заявах Зеленського ще до нинішньої Генасамблеї ООН.
14 вересня президент України заявив, що Київ готовий до власних деескалаційних кроків, якщо американським партнерам вдасться забезпечити реальну готовність Росії до відповідних дій. В офіційному зверненні глава держави окремо назвав енергетику, продовольчі маршрути та критичну інфраструктуру серед питань, які мають входити до переговорів про припинення ударів.
«Енергетика, шляхи продовольства, критична інфраструктура – усе це повинно бути в обговоренні припинення ударів», — заявив Зеленський у зверненні 14 вересня.
Окремо під час виступу на Ялтинській європейській стратегії Зеленський говорив про необхідність рухатися поетапно. Серед можливих напрямів він називав розблокування Чорного моря, енергетичне перемир’я та продовження обмінів військовополоненими.
Отже, можливе енергетичне перемир’я вже присутнє в публічних дипломатичних пропозиціях Києва, Вашингтона та Парижа.
Захист української енергетики залишається окремим напрямом
Паралельно з дипломатичними переговорами Україна продовжує посилювати фізичний захист критичної інфраструктури.
15 вересня Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Серед головних питань були контракти на виробництво засобів захисту критичної інфраструктури та логістики. Також розглядали потреби «Укрзалізниці», автозаправних мереж і визначених критичних підприємств.
За підсумками засідання президент повідомив про рішення збільшити закупівлі засобів радіоелектронної боротьби та переглянути роботу мобільних вогневих груп і ліній ППО. Деталі щодо конкретних об’єктів захисту не оприлюднювалися.
Тому дипломатичне обговорення мораторію на удари відбувається паралельно з практичними заходами із захисту української енергетики та критичної інфраструктури.
Що відбувається далі
22 вересня у Нью-Йорку проходить етап високого рівня Генеральної Асамблеї ООН. У графіку Дональда Трампа передбачена зустріч із Володимиром Зеленським. Reuters повідомляє, що війна Росії проти України входить до головних тем переговорів американського президента під час його зустрічей на полях Генасамблеї.
Макрон, зі свого боку, заявив, що також має намір обговорити з Зеленським ідею припинення ударів по енергетичному сектору. Таким чином, ініціатива обговорюється одразу в кількох дипломатичних форматах — між Парижем і Вашингтоном, Вашингтоном і Києвом, а також Парижем і Києвом.
Станом на 22 вересня публічно оголошених остаточних параметрів такого мораторію немає. Водночас офіційні заяви та повідомлення Reuters свідчать, що питання енергетичної деескалації винесене на рівень переговорів президентів і безпосередньо пов’язане з ширшим дипломатичним процесом щодо війни Росії проти України.
Читайте також: Найцікавіші виступи «Україна має талант» 2026 року: Золоті кнопки, рекорди та фіналісти
