Україна виконала умову для переговорів з ЄС: Рада ухвалила закон про освіту нацменшин

Верховна Рада 12 жовтня ухвалила законопроєкт №16119 про забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин. За документ у цілому проголосували 266 народних депутатів. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на офіційні матеріали Верховної Ради, закон визначає умови використання мов нацменшин і корінних народів в освіті поряд із державною мовою та запроваджує окремий статус для відповідних закладів загальної середньої освіти.

Ухвалення документа також пов’язане з подальшим просуванням України на переговорах про членство в Європейському Союзі. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявляв 6 жовтня, що після прийняття №16119 може бути відкрито другий і третій переговорні кластери. Йдеться про «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

«За проголосували 266 народних депутатів», — повідомила Верховна Рада після розгляду законопроєкту №16119.

Законопроєкт зареєстрували у парламенті 1 жовтня 2026 року. Серед його ініціаторів — голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, заступниця голови ВР Олена Кондратюк, голова освітнього комітету Сергій Бабак та інші народні депутати. Офіційна картка документа доступна на сайті Верховної Ради.

Парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій розглянув №16119 6 жовтня. У засіданні брали участь віцепрем’єр Всеволод Ченцов і міністр освіти і науки Андрій Бутенко. Комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді прийняти документ за основу та в цілому. Таку ж рекомендацію надав Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Що передбачає закон №16119

Одне з центральних положень документа стосується використання мов національних меншин та корінних народів у навчальному процесі. При цьому українська мова залишається державною мовою освіти.

Закон визначає, як поряд з українською можуть використовуватися мови національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, а також мови корінних народів України. Відповідні положення стосуються не лише безпосередньо уроків, а й повсякденного спілкування у приміщеннях закладу освіти.

«Українська була і залишається державною мовою освітнього процесу», — наголошував голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак під час представлення законопроєкту.

Водночас документ встановлює механізми, за якими поряд із державною мовою в освітньому процесі можуть використовуватися інші визначені законом мови.

Серед основних положень, які офіційно назвала Верховна Рада:

• можливість використання мов корінних народів та мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, поряд з українською;
• запровадження статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини або корінного народу;
• можливість враховувати в освітніх програмах історію, культуру, традиції, символіку та звичаї відповідних спільнот;
• можливість за бажанням особи отримувати завдання зовнішнього оцінювання та вступних випробувань у перекладі відповідною мовою.

Які школи зможуть отримати статус закладу нацменшини

Окремий механізм закон стосується шкіл, де значна частина дітей навчається мовою національної меншини.

Для отримання відповідного статусу необхідно, щоб мовою національної меншини навчалися щонайменше 50% плюс один учень закладу. Це положення стосується мов національних меншин, які одночасно є офіційними мовами Європейського Союзу.

Таким чином, статус не надаватиметься лише через наявність у школі окремого класу або невеликої групи дітей, які використовують відповідну мову. Закон встановлює конкретний кількісний критерій для всього закладу.

Крім того, освітня програма таких шкіл може враховувати особливості відповідної спільноти. Це стосується національної історії, матеріальної та духовної культури, звичаїв, символіки й традицій.

Батьки зможуть збільшувати кількість предметів українською

Ще одна норма стосується класів і груп, де навчання ведеться мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.

Батьки матимуть право ініціювати збільшення кількості предметів, що викладаються українською. Для цього необхідна письмова заява батьків щонайменше двох третин учнів відповідного класу або групи.

Після отримання такої заяви остаточне рішення має ухвалити заклад освіти.

Отже, закон одночасно встановлює правила використання мов нацменшин та залишає механізм для розширення навчання державною мовою за ініціативою батьків.

Чому закон №16119 пов’язаний зі вступом України до ЄС

Парламент прямо пов’язував підготовку документа з євроінтеграційними зобов’язаннями України.

На початку жовтня Верховна Рада повідомляла, що законопроєкт має врегулювати освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, а також сприяти виконанню зобов’язань України в процесі європейської інтеграції.

Голова освітнього комітету Сергій Бабак 2 жовтня заявляв, що компроміс у питанні освітніх прав національних меншин має усунути одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України та допомогти розблокувати відкриття двох переговорних кластерів.

Напередодні голосування Всеволод Ченцов назвав конкретні кластери — другий і третій.

«Є домовленості з угорською стороною, що ми зможемо рухатися з відкриттям наших переговорних кластерів — другого і третього», — сказав Ченцов 6 жовтня під час засідання парламентського комітету.

За методологією розширення Європейського Союзу, другий кластер має назву «Внутрішній ринок». Він охоплює, зокрема, свободу руху товарів, працівників і капіталу, фінансові послуги, конкурентну політику та захист споживачів.

Третій кластер — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». До нього входять оподаткування, економічна й монетарна політика, соціальна політика та зайнятість, цифрова трансформація, наука, освіта й культура, промислова політика та митний союз. Структуру всіх шести переговорних кластерів визначає методологія ЄС.

Європейська комісія підтверджує, що переговорні розділи в процесі вступу групуються у шість тематичних кластерів. Україна офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС у червні 2024 року, а двосторонній скринінг законодавства завершила у вересні 2025 року.

У червні 2026 року Євросоюз відкрив з Україною перший кластер — «Основи процесу вступу», а в липні — шостий кластер «Зовнішні відносини».

Що було з альтернативним законопроєктом

9 жовтня у Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт №16119-1, автором якого став народний депутат Георгій Мазурашу.

12 жовтня Комітет з питань освіти, науки та інновацій розглянув його за участі міністра освіти і науки Андрія Бутенка та одноголосно рекомендував парламенту відхилити документ.

Серед відмінностей альтернативного варіанта комітет називав вилучення формулювання «поряд із державною мовою» у нормах про використання мов національних меншин і корінних народів у навчальному процесі.

Крім того, альтернативний законопроєкт інакше визначав вимоги до володіння відповідною мовою керівництвом шкіл. У ньому цей обов’язок передбачався для керівника закладу, але без згадки про його заступників.

У підсумку парламент підтримав основний законопроєкт №16119.

Після голосування в цілому спікеру Верховної Ради доручено невідкладно підписати документ та направити його на підпис Президенту України. Саме №16119 став парламентським рішенням, яке врегульовує освітні права відповідних національних спільнот і корінних народів та пов’язане з подальшим рухом України в переговорах про членство в ЄС.

Читайте також: Африканські країни звернулися до України через своїх громадян у полоні: чого вимагають уряди