Африканські країни звернулися до України через своїх громадян у полоні: чого вимагають уряди

Кенія та інші африканські держави звертаються до України щодо повернення своїх громадян, яких українські сили захопили в полон під час бойових дій на боці Росії. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на Bloomberg, уряд Кенії зараз домагається повернення п’ятьох громадян, а влада Ботсвани порушила питання про репатріацію ще одного свого громадянина. Кенійська сторона заявляє, що частина завербованих потрапила до Росії після обіцянок цивільної роботи, а згодом опинилася у військових підрозділах.

У Найробі наполягають, що обставини вербування цих людей необхідно розглядати в контексті міжнародної торгівлі людьми. Міністр закордонних справ та у справах діаспори Кенії Мусалія Мудаваді повідомив законодавцям 8 жовтня, що президент Вільям Руто вже порушував питання полонених у контакті з президентом України Володимиром Зеленським. За останніми даними кенійського уряду, п’ятеро громадян Кенії перебувають в Україні як військовополонені.

Кенія просить повернути п’ятьох громадян

Оновлені дані Мудаваді свідчать, що уряд Кенії має інформацію про 354 своїх громадян, пов’язаних із війною Росії проти України. Із них 77 залишаються на фронті, 38 перебувають у таборах, місцеперебування ще 52 не визначене або не класифіковане. Ще 34 громадяни проходять лікування в Росії, а 62 вже повернулися до Кенії. Загиблими або зниклими безвісти уряд вважає 84 людей.

Окремо Мудаваді назвав п’ятьох кенійців, які перебувають у полоні в Україні. За інформацією, яку Кенія отримала від української сторони через посольство України у Відні, це Evans Kibet, Willi Muniu Macharia, Haron Kibet Pachenge, громадянин на ім’я Joseph та Francis Ndarua Ndungu. Першого з них утримують із травня 2025 року, другого — з листопада 2025 року, третього — з березня 2026 року, четвертого — з квітня 2026 року.

Наймолодшому кенійцю, який перебуває в українському таборі для військовополонених, 23 роки. Мудаваді заявив, що чоловіки повідомляли про вербування під приводом працевлаштування.

“They report having been recruited under false promises of employment.”

За словами міністра, саме характер такого вербування дає кенійській стороні підстави говорити про ознаки торгівлі людьми. Найробі тому хоче, щоб їх розглядали як жертв міжнародної торгівлі людьми, а не лише як військовополонених.

При цьому проблема з кенійськими громадянами виникла не зараз. Ще у квітні Мудаваді виступав у парламенті зі звітом щодо незаконного залучення кенійців до російських військових формувань. Тоді уряд мав підтверджені дані приблизно про 252 громадян, а в українському полоні офіційно фігурували двоє. До травня кількість задокументованих випадків зросла до 291, а нині уряд повідомляє вже про 354 людей.

Як людей вербували до Росії

Матеріали Bloomberg та заяви кенійської влади описують схожу схему. Громадянам пропонували роботу в Росії водіями, охоронцями, кухарями та на інших цивільних посадах. Після прибуття частина людей опинялася у військовій системі та потрапляла на фронт.

Один із випадків, описаних Bloomberg раніше, стосувався кенійця Мартіна Мбуру. Він вилетів із Найробі до Москви у жовтні 2025 року, вважаючи, що їде працювати водієм або охоронцем із зарплатою близько 250 тисяч кенійських шилінгів на місяць. Пізніше його сім’я дізналася про його загибель на фронті в Україні.

Кенійський парламент також розглядав діяльність мереж, пов’язаних із нелегальним працевлаштуванням та вербуванням. У травні Мудаваді повідомив сенатському комітету, що влада документувала сотні випадків і працювала над поверненням громадян.

“We also want the Russian Federation to include them when there is a prisoner exchange.”

Так Мудаваді пояснював переговори щодо кенійців, які потрапили в український полон. Одночасно Кенія контактувала з Україною, намагаючись домогтися їхнього повернення родинам.

У березні кенійська делегація також проводила переговори в Москві. Після них Росія погодилася внести Кенію до переліку країн, громадян яких не повинні додатково залучати до російських військових формувань. За словами Мудаваді, посольство Кенії в Москві після запровадження цього обмеження не зафіксувало нових випадків набору кенійців.

Ботсвана також домагається повернення свого громадянина

Кенія — не єдина африканська держава, яка звернулася до України. Міністерство закордонних справ Ботсвани повідомило Bloomberg, що працює над поверненням одного свого громадянина з українського табору для військовополонених.

Україна та Ботсвана окремо обговорювали проблему вербування африканців Росією ще навесні. 18 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори з міністром міжнародних відносин Ботсвани Феньо Бутале. Як повідомило Міністерство закордонних справ України, сторони приділили окрему увагу протидії вербуванню громадян африканських держав для участі у війні Росії проти України.

Влада Ботсвани також вживала заходів проти каналів вербування. За даними Bloomberg, які наводить Суспільне, у серпні влада повідомила про вісьмох громадян, яких вдалося зупинити в аеропортах Ботсвани, Південно-Африканської Республіки та Ефіопії під час спроби залучення до російської армії.

У Зімбабве заявили про оманливі схеми вербування

Схожі випадки зафіксувала влада Зімбабве. Уряд країни заявляв про використання фальшивих пропозицій роботи та соціальних мереж для пошуку потенційних кандидатів. Після прибуття за кордон люди могли втрачати документи та потрапляти до бойових підрозділів.

“Tragically, some recruits have been deployed to active battlefronts in host nations without any prior military training.”

Так уряд Зімбабве описував наслідки оманливого транскордонного вербування. У цій конкретній заяві Росію чи Україну прямо не називали.

Водночас упродовж 2026 року правоохоронці Зімбабве розслідували конкретні випадки вербування людей до російської армії. Наприкінці червня антитерористичний підрозділ поліції затримав 36-річного чоловіка, якого підозрювали у вербуванні п’ятьох людей. За матеріалами слідства, він діяв разом із громадянином Росії та організовував маршрут через Південну Африку.

Скільки іноземців Росія залучила до війни

Українські органи ведуть окремий облік іноземців, які підписували контракти та воювали в російських військових формуваннях. У квітні секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов повідомив про 28 391 встановленого іноземця. Дані охоплювали громадян 136 держав та базувалися на персонально ідентифікованих особах.

На той момент Україна мала підтверджені дані щонайменше про 5 149 загиблих іноземців. До статистики не включали регулярні підрозділи КНДР. Крім того, українська сторона оцінювала фактичну кількість завербованих іноземців як вищу за число вже встановлених осіб.

За документами, з якими ознайомилося Bloomberg, Україна утримує щонайменше 213 іноземних громадян як військовополонених, якщо не враховувати росіян і північнокорейців. Серед них 37 громадян африканських держав. Українські сили загалом брали в полон громадян 51 країни.

Таким чином, звернення Кенії та Ботсвани стосуються лише частини ширшої проблеми іноземного вербування до російської армії. Наразі Найробі зосередився на поверненні п’ятьох своїх громадян, а також на долі загиблих, зниклих безвісти та тих, хто залишається в Росії чи на фронті. Паралельно африканські уряди посилюють розслідування схем, у яких людям пропонували цивільну роботу за кордоном, але після виїзду вони опинялися в зоні бойових дій.

Читайте також: Що буде з депозитом, якщо банк збанкрутує: Зеленський підписав Закон №4962-IX