Атака Росії на НАТО у формі обмеженої військової провокації може розглядатися Москвою вже у період із 2026 до 2029 року, однак імовірність найбільш небезпечного сценарію — невеликого наземного вторгнення на територію держави Альянсу — американська розвідка оцінює як низьку. Редакція сайту INTVua.com повідомляє про це.
Ключова зміна полягає не в тому, що США почали вважати повномасштабний напад Росії на НАТО ймовірним. За оцінкою, яку описує Ойдсалу, раніше американські служби виходили з того, що Кремль не стане провокувати НАТО безпосередньо під час війни проти України. Тепер допускається, що Росія може піти на обмежену операцію або інший військовий крок уже впродовж цього десятиліття. Саме часовий горизонт і набір можливих сценаріїв стали ширшими, тоді як оцінка ризику наземного вторгнення залишається низькою.
Що саме змінилося в оцінці американської розвідки
The Wall Street Journal повідомила 7 серпня, що нові американські розвідувальні оцінки допускають спробу Росії перевірити рішучість НАТО за допомогою обмеженої атаки на одну з держав-членів у найближчі роки. Сценарії, які аналізують у США, охоплюють широкий спектр — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення.
За даними WSJ, попередня американська оцінка виходила з того, що Володимир Путін не провокуватиме країну НАТО, доки Росія продовжує воювати проти України. Цей підхід був переглянутий у 2026 році. Орієнтовний період, у який може відбутися одна з таких дій, американські оцінки визначають від осені 2026 року до 2029-го. Водночас найбільш серйозний із розглянутих варіантів — обмежене наземне вторгнення — залишається малоймовірним.
Ойдсалу тому застерігає від трактування нової оцінки як різкого переходу до прогнозу неминучої війни Росії з Альянсом.
«Американська розвідка не почала раптово вважати напад Росії на НАТО ймовірним».
(Мееліс Ойдсалу, авторський аналіз для ERR News, 10 серпня 2026 року).
У матеріалі ERR він наголошує: змінилося передусім розуміння того, коли Москва може наважитися на обмежену провокацію, а не базова оцінка ймовірності великої війни.
Які сценарії розглядають
Сценарій, описаний американською розвідкою, не обмежується класичним наступом регулярних військ. WSJ повідомляє про можливість кібератаки, застосування озброєних формувань без чітких розпізнавальних ознак або обмеженої операції проти території на східному фланзі НАТО.
У фокусі перебувають три типи загроз:
- кібер- та гібридні операції, які створюють складність із визначенням масштабу і характеру відповіді НАТО;
- обмежене територіальне захоплення або локальна військова операція, розрахована на швидкість і політичний ефект;
- масовані повітряні атаки та удари дронами, зокрема по інфраструктурі, необхідній для перекидання військ і матеріального забезпечення союзників.
Ойдсалу окремо звертає увагу на те, що можливий район ескалації не обов’язково має збігатися з напрямками, які традиційно називають найуразливішими на східному фланзі.
«Місцем обмеженого російського територіального захоплення не обов’язково мають бути Нарва чи Сувальський коридор».
(Мееліс Ойдсалу, ERR News, 10 серпня 2026 року).
Чому у сценаріях з’явився Шпіцберген
Один із варіантів, на який посилається естонський експерт, стосується норвезького архіпелагу Шпіцберген. У лютому 2026 року Atlantic Council опублікував дослідження про п’ять можливих сценаріїв російської військової ескалації у Північній Європі та Балтійському регіоні.
Автор дослідження Річард Гукер розглянув захоплення Шпіцбергена, Аландських островів, території на сході Естонії, острова Готланд, а також операцію зі створення сухопутного коридору до Калінінградської області. У рейтингу сценаріїв за рівнем ризику для самої Росії окупація Шпіцбергена була визначена як варіант із найнижчим ризиком для Москви серед п’яти розглянутих моделей.
Особливість архіпелагу пов’язана з його географічним положенням та спеціальним міжнародно-правовим статусом. Atlantic Council моделює сценарій, у якому операції можуть передувати кібератаки, порушення телекомунікацій, інформаційні операції та швидке захоплення ключових об’єктів. Дослідження розглядає такий розвиток подій саме як одну з моделей, до яких НАТО має бути готовим у межах планування стримування.
Atlantic Council не обмежує потенційні точки ескалації Балтійськими країнами: у його дослідженні одночасно розглядаються Арктика, Балтійське море та східний фланг Альянсу.
Подібний сценарій Естонія описувала ще десять років тому
Ойдсалу звертає увагу, що логіка обмеженої військової операції як інструменту тиску не є новою для естонських служб безпеки.
У публічній доповіді Естонської зовнішньої розвідки International Security and Estonia 2016 зазначалося, що Москва могла б розглядати створення конфлікту в Балтійському регіоні як спосіб поліпшити свої позиції на переговорах після ширшого військового зіткнення. У документі також ішлося про російське припущення, що обмежену військову операцію можна провести швидше, ніж НАТО встигне сформувати ефективну відповідь.
У доповіді International Security and Estonia 2020 ризик російського військового нападу на Естонію оцінювався як низький. Водночас служба попереджала, що ситуація може швидко змінитися в разі загальної ескалації протистояння Росії із Заходом, навіть якщо початковий конфлікт виникне в іншому регіоні світу. Окремо розглядалася можливість превентивної російської військової операції в Балтії в умовах очікуваного ширшого зіткнення зі США.
Таким чином, нинішня американська оцінка частково перегукується зі сценаріями, які естонська розвідка публічно аналізувала задовго до 2026 року: локальна операція може розглядатися не як самостійна спроба захоплення великої території, а як елемент ширшої військово-політичної ескалації.
Чому ключове значення має швидкість реакції НАТО
Один із центральних аспектів такого сценарію — можливість швидкої операції, після якої країни Альянсу опиняються перед необхідністю ухвалювати політичне та військове рішення вже після зміни ситуації на місці.
Ойдсалу пов’язує цю проблему з дискусією навколо статті 5 Північноатлантичного договору та згадує мемуари колишнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. За викладом ERR, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Столтенберг уже розглядав можливість того, що Москва в майбутньому може спробувати порушити суверенітет або територіальну цілісність країни-члена НАТО.
Для сценарію обмеженої операції важливим стає не лише безпосередній військовий результат. Ойдсалу пише, що навіть нетривала операція може бути розрахована на створення політичної невизначеності у прикордонних державах НАТО та вплив на подальші рішення союзників.
Дрони та критична інфраструктура стають окремим фактором
Ще один сценарій, якому Ойдсалу приділяє увагу, — повітряна ескалація із застосуванням великої кількості відносно дешевих безпілотників.
Йдеться про можливість масованого тиску на одну або кілька країн НАТО та ударів по інфраструктурних об’єктах, від яких залежить швидке перекидання союзницьких сил до прикордонних держав. Експерт пов’язує це з необхідністю прискорювати розвиток протидронових засобів, захист транспортної та іншої критичної інфраструктури й підготовку логістики для швидкого прибуття підкріплень.
НАТО у своїх офіційних матеріалах також називає серед загроз для союзників кібератаки, диверсії, порушення повітряного простору літаками та дронами й інші ворожі дії. У відповідь Альянс посилює стійкість критичної інфраструктури та заходи на східному фланзі.
Що Ойдсалу пропонує робити
Ойдсалу не закликає трактувати американську оцінку як прогноз неминучого нападу. Навпаки, його висновок полягає в тому, що сценарії з низькою ймовірністю мають використовуватися для коригування оборонної підготовки.
Серед напрямів, які він називає, — прискорення розвитку протидронової оборони, посилення охорони критичної інфраструктури, можливість швидкого перекидання великих союзницьких підкріплень, накопичення запасів боєприпасів та підтримання оборонної промисловості, здатної відновлювати втрати під час тривалого конфлікту. Окремо він наголошує на цивільному захисті та внутрішній безпеці.
Логіка таких заходів полягає у створенні ситуації, за якої швидка локальна операція не може дати агресору очікуваного результату.
«Стримування — це передусім арифметика».
(Мееліс Ойдсалу, ERR News, 10 серпня 2026 року).
За оцінкою Ойдсалу, оприлюднення американських розвідувальних висновків може одночасно відображати реальну зміну оцінки загроз і впливати на європейську дискусію щодо війни та оборонної політики. Ці два пояснення, за його словами, не виключають одне одного. Основний практичний висновок полягає не в очікуванні конкретної дати можливого нападу, а в підготовці НАТО до сценаріїв, які раніше вважалися менш реалістичними.
Читайте також: Українці в ЄС після 2027 року: кому залишать тимчасовий захист і як можна буде легалізуватися
