Тимчасовий захист українців у ЄС після 2027 року не припиниться автоматично: країни Європейського Союзу 15 липня 2026 року погодили його продовження ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com, рішення має забезпечити правову визначеність для людей, які залишаються в Європі через війну, тоді як паралельно держави-члени повинні розвивати механізми переходу українців на звичайні довгострокові дозволи на проживання.
Це суттєво змінює попередній календар: раніше чинне рішення передбачало завершення захисту 4 березня 2027 року. Тепер ЄС погодив продовження ще на рік, а стратегія виходу з надзвичайного режиму залишається поступовою. Для українців, які мають роботу, навчаються, ведуть підприємницьку діяльність, займаються дослідженнями або мають сімейні підстави для проживання, Рада ЄС уже визначила можливість переходу на інші правові статуси за умови виконання вимог відповідної держави.
Фактично 2027 рік більше не є датою загального завершення тимчасового захисту: погоджений державами ЄС горизонт зміщений до 4 березня 2028 року.
Що саме вирішив ЄС щодо захисту українців
Європейська комісія 26 червня 2026 року запропонувала продовжити дію механізму ще на один рік — з 5 березня 2027-го до 4 березня 2028 року. Підставою Комісія назвала продовження війни та нестабільну безпекову ситуацію в Україні, через яку потреба у захисті переміщених людей зберігається.
15 липня представники держав ЄС погодили продовження. Станом на 31 травня 2026 року статусом тимчасового захисту в Євросоюзі користувалися 4,38 млн людей, які виїхали з України.
Рада ЄС сформулювала свою позицію так:
“We decided to extend the protection status we give to those fleeing the war for one additional year, until March 2028.”
(міністр юстиції, внутрішніх справ і міграції Ірландії Джим О’Каллаган, коментар Ради ЄС 15 липня 2026 року).
Погоджене продовження зберігає базові права, пов’язані з тимчасовим захистом: проживання, доступ до ринку праці та житла, медичної допомоги, соціальної підтримки та освіти для дітей.
На момент оприлюднення домовленості Рада зазначала, що юридичний акт ще має пройти формальне ухвалення, публікацію в Official Journal of the European Union та набрати чинності наступного дня після публікації. Процедура щодо пропозиції COM(2026) 345 у базі EUR-Lex залишається окремою офіційною правовою процедурою.
П’ять шляхів переходу на інший статус
Ще 16 вересня 2025 року Рада ЄС ухвалила окрему рекомендацію щодо координованого переходу від тимчасового захисту. Документ прямо передбачає, що держави-члени мають використовувати можливості національного законодавства, щоб українці, які відповідають установленим критеріям, переходили на більш стабільні правові підстави проживання.
У документі перелічено дозволи, пов’язані з роботою, самозайнятістю, професійним навчанням, освітою та дослідженнями, сімейними й іншими підставами, а також спеціальні дозволи на проживання.
Ідеться насамперед про такі варіанти:
- Дозвіл на проживання через роботу або самозайнятість. Людина, яка працює в конкретній країні ЄС або відповідає її вимогам для самозайнятих осіб, може претендувати на національний міграційний статус, якщо виконує відповідні умови.
- Навчання, професійна підготовка або наукова діяльність. Рекомендація Ради прямо називає професійну підготовку, освіту та дослідження серед підстав, за якими держави можуть переводити українців із тимчасового захисту на звичайні дозволи.
- Сімейні підстави. Якщо особа відповідає правилам конкретної держави щодо проживання через сімейні зв’язки або возз’єднання сім’ї, можливий перехід на відповідний національний статус.
- Спеціальний національний дозвіл або інша передбачена законом підстава. Рада окремо допускає використання державами спеціально створених дозволів на проживання та інших національних механізмів.
- Статус за правом ЄС для висококваліфікованої роботи, зокрема EU Blue Card. Для людей, які відповідають критеріям висококваліфікованої зайнятості, Рада прямо рекомендує забезпечувати можливість подаватися на статуси, передбачені законодавством ЄС.
Ці статуси не видаватимуться українцям автоматично лише через тривале перебування під тимчасовим захистом: необхідно відповідати вимогам конкретного дозволу та законодавству держави проживання.
EU Blue Card: кому може підійти цей варіант
Одним із найбільш стандартизованих європейських маршрутів є EU Blue Card — Блакитна карта ЄС для висококваліфікованих працівників із третіх країн.
За інформацією Єврокомісії, базові умови передбачають трудовий договір або обов’язкову пропозицію роботи щонайменше на шість місяців, необхідну професійну кваліфікацію та зарплату, яка відповідає встановленому в конкретній країні порогу. Для окремих професій може бути необхідне офіційне визнання кваліфікації.
Блакитна карта діє у 25 із 27 країн ЄС; систему EU Blue Card не застосовують Данія та Ірландія. Крім цього механізму, держави можуть мати власні національні програми для висококваліфікованих працівників.
Тому правила не будуть абсолютно однаковими для українця, який працює, наприклад, у Німеччині, Чехії, Польщі або Іспанії: конкретні зарплатні пороги, процедура подання документів та національні дозволи визначаються законодавством відповідної держави.
Одночасно два статуси за правом ЄС не передбачені
Окрема важлива норма стосується моменту переходу. Рада ЄС пояснювала, що люди, які користуються тимчасовим захистом, повинні мати можливість звертатися за іншими статусами, передбаченими законодавством ЄС, якщо відповідають критеріям.
Водночас Рада прямо зазначила:
“It is not possible to hold statuses under EU law simultaneously with benefitting from temporary protection.”
Тобто після отримання іншого несумісного статусу людина переходить до іншої правової системи перебування, а не накопичує паралельно кілька європейських статусів.
Це одна з причин, чому ЄС закликає країни завчасно пояснювати українцям не тільки умови отримання нового дозволу, а й те, як зміна статусу впливатиме на їхні права та пільги.
Що змінюється для нових заявників на тимчасовий захист
Домовленість держав ЄС від 15 липня 2026 року містить ще одну істотну новацію. Країни погодили, що в подальшому новий тимчасовий захист повинен надаватися особам, які дотримуються встановлених Україною військових обов’язків.
Механізм стосується нових заявників, а не українців, які вже користуються тимчасовим захистом у ЄС.
Рада навела приклади документів, якими може підтверджуватися виконання цієї вимоги:
- паспорт із відміткою українських органів, що підтверджує законний виїзд;
- паперовий або електронний документ про звільнення від відповідного військового обов’язку чи його виконання.
У тексті пропозиції Єврокомісії також зазначено, що відповідне обмеження не повинне застосовуватися до осіб, які вже користуються тимчасовим захистом на момент набрання рішенням чинності.
Повернення до України залишається окремою частиною стратегії
Перехід на дозволи на проживання — лише одна частина європейського плану. Друга передбачає добровільне повернення та реінтеграцію тих українців, які вирішать повернутися, коли для цього будуть відповідні умови.
Єврокомісія у червні 2026 року повідомила про намір разом із зацікавленими державами-членами та українською владою розвивати пілотну Voluntary Return and Recovery Programme. Вона має надавати практичну підтримку у питаннях роботи, житла й освіти в Україні.
Рекомендація Ради також передбачає створення інформаційних систем і кампаній щодо добровільного повернення, а країнам дозволено організовувати так звані Unity Hubs. Вони можуть допомагати з документами та консультувати щодо працевлаштування як у державі перебування, так і в Україні.
“This must include both the possibility to transition into longer-term legal resident status as well as opportunities for sustainable return and reintegration in Ukraine.”
(Європейська комісія, 26 червня 2026 року, у повідомленні про подальший режим захисту українців).
Що це означає для українців у 2027 році
Станом на 7 серпня 2026 року головна зміна полягає в тому, що 4 березня 2027-го вже не розглядається державами ЄС як дата, після якої мільйони українців мають одномоментно перейти на інші підстави проживання. Країни Євросоюзу погодили продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року, тоді як процедура оформлення відповідного правового акта ще має бути завершена відповідно до правил ЄС.
Паралельно діє затверджена Радою стратегія поступового переходу на довгострокові статуси. Практичні умови залежатимуть від держави проживання та підстав конкретної людини: працевлаштування, самозайнятості, навчання, дослідницької роботи, сімейних обставин, спеціального національного дозволу або відповідності критеріям EU Blue Card.
Таким чином, європейська модель передбачає не одномоментне скасування статусу для всіх українців у 2027 році, а поєднання продовженого тимчасового захисту до березня 2028-го з поступовим переходом тих, хто відповідає вимогам, на звичайні національні або європейські дозволи на проживання.
Читайте також: Пожежа біля Центру управління польотами РФ: що відомо про займання в ЦНДІмаш
