Облікова ставка НБУ з 31 липня 2026 року зросте з 15% до 15,5% річних. Правління Національного банку ухвалило це рішення 30 липня через стійке посилення базового цінового тиску та ризик суттєвішого прискорення інфляції в другій половині року. Про це повідомляє редакція INTVua.com.
Регулятор одночасно погіршив прогноз: за підсумками 2026 року споживча інфляція може становити 10%, хоча у квітневому прогнозі очікувалося 9,4%. Підвищення ставки має підтримати попит на гривневі депозити й облігації, стримати інфляційні очікування та зменшити тиск на валютний ринок.
«Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску», — повідомив НБУ 30 липня після засідання з питань монетарної політики.
У червні річна споживча інфляція сповільнилася до 7,2%. Однак це відбулося переважно завдяки тимчасовому збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування. Базова інфляція, яка точніше відображає довготривалий ціновий тиск, навпаки, пришвидшилася до 8,1% і перевищила прогнозну траєкторію Нацбанку.
НБУ вважає, що зниження загального показника інфляції поки не означає сталого послаблення цінового тиску. Бізнес продовжує витрачати більше на логістику, енергоресурси та оплату праці, а ці витрати поступово закладаються у вартість товарів і послуг.
Основні показники оновленого прогнозу НБУ:
| Показник | Попередня оцінка | Новий прогноз |
|---|---|---|
| Облікова ставка | 15% | 15,5% |
| Інфляція наприкінці 2026 року | 9,4% | 10% |
| Базова інфляція наприкінці 2026 року | не уточнено | 9,2% |
| Інфляція наприкінці 2027 року | 6,5% | 6,9% |
| Досягнення цілі 5% | кінець 2028 року | кінець 2028 року |
| Зростання ВВП у 2026 році | 1,3% | 1,8% |
Нацбанк очікує, що вже в липні зростання споживчих цін відновилося, а базова інфляція продовжила прискорюватися. Серед основних причин регулятор називає розширення бюджетних стимулів, збільшення витрат підприємств на зарплати, вторинний ефект від подорожчання пального та наслідки попереднього послаблення гривні.
Окремим фактором залишаються атаки Росії на українську інфраструктуру, виробничі потужності, енергетичні та логістичні об’єкти. Руйнування ускладнюють роботу підприємств, збільшують витрати на перевезення й резервне енергопостачання та обмежують пропозицію окремих товарів.
На зовнішньому ринку додаткові ризики створює війна на Близькому Сході. У НБУ зазначили, що ціни на нафту після періоду зниження знову почали зростати. Подальша ескалація може призвести до нового подорожчання енергоносіїв, пального та міжнародної логістики. Водночас Нацбанк не пов’язує свій прогноз із твердженням про повне перекриття Ормузької протоки — в офіційному повідомленні йдеться саме про ризики подальшої ескалації.
Підвищена облікова ставка 15,5% має насамперед зберегти привабливість гривневих інструментів. Коли дохідність депозитів та облігацій компенсує очікуване зростання цін, населенню й бізнесу вигідніше залишати кошти у гривні, а не переводити їх у валюту або швидко витрачати.
Рішення НБУ може мати такі наслідки:
- банки отримають підстави утримувати або поступово підвищувати ставки за строковими гривневими депозитами;
- дохідність нових випусків гривневих ОВДП залишатиметься високою;
- кредити зі змінними ставками можуть подорожчати;
- швидкого зниження ставок за споживчими й корпоративними позиками не очікується;
- попит на іноземну валюту може бути стриманішим;
- гривневі заощадження мають залишатися конкурентними порівняно з купівлею валюти.
При цьому регулятор не очікує, що підвищення ставки на 0,5 відсоткового пункту суттєво загальмує кредитування. За оцінкою НБУ, обсяг кредитів уже зростає більш ніж на 30% у річному вимірі, а подальшу активність підтримуватимуть ліквідність банків, конкуренція за надійних позичальників і державні програми фінансування.
Для позичальників зміни можуть проявитися не відразу. Банки переглядають тарифи залежно не лише від облікової ставки, а й від вартості залучених коштів, ризику неповернення кредитів, попиту та умов державних програм. Фіксовані ставки за вже укладеними договорами автоматично не змінюються, якщо інше прямо не передбачено умовами кредиту.
Оновлений прогноз передбачає, що інфляція почне сповільнюватися у 2027 році та знизиться до 6,9% наприкінці року. До цільового показника 5% вона, за нинішніми оцінками Нацбанку, має повернутися наприкінці 2028 року, а не у 2027-му. Цьому повинні сприяти скорочення бюджетного дефіциту, послаблення дефіциту працівників, збільшення врожаїв і поступове поліпшення ситуації в енергетиці.
НБУ також допускає подальше підвищення ставки, якщо ціновий тиск продовжить посилюватися. Повернення до циклу зниження процентних ставок у базовому сценарії можливе лише у другому кварталі 2027 року. Повний липневий макроекономічний прогноз регулятор планує оприлюднити 6 серпня, а підсумки дискусії Комітету з монетарної політики — 10 серпня 2026 року.
Читайте також: Дитячі виплати з 1 серпня 2026 року: що отримають батьки, ВПО та першокласники
