Аграріям із прифронтових регіонів частково допоможуть зі зберіганням цьогорічного врожаю: міжнародні партнери підтвердили близько 10,5 млн доларів фінансування на засоби тимчасового зберігання продукції, насамперед для малих і середніх виробників. Про це повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на заяву прем’єр-міністра України Сергія Корецького та дані українського уряду. Кошти мають спрямувати на обладнання, зокрема рішення для тимчасового зберігання зерна, на тлі ускладнення морського експорту і зростання ризику дефіциту вільних складських потужностей.
Одночасно Україна опрацьовує зі Світовим банком можливість залучення ще 25 млн доларів для розширення програми. Уряд пов’язує необхідність додаткової підтримки з російськими атаками на портову та логістичну інфраструктуру Чорноморського регіону, які впливають на темпи вивезення аграрної продукції. Пріоритетом визначені малі та середні господарства, особливо ті, що працюють у прифронтових областях.
На що спрямують $10,5 млн
Прем’єр-міністр Сергій Корецький 26 серпня заявив, що міжнародні партнери вже підтвердили фінансування для тимчасового зберігання врожаю. Йдеться не про компенсацію вартості самого врожаю, а про забезпечення агровиробників можливостями зберегти зібрану продукцію в умовах проблем з експортною логістикою.
«Водночас зі Світовим банком фіналізуємо можливість залучення ще 25 мільйонів доларів для розширення цієї підтримки», — заявив Сергій Корецький 26 серпня, коментуючи підтримку аграрного сектору.
Підтверджене фінансування має дозволити аграріям:
- отримати обладнання, необхідне для тимчасового зберігання врожаю;
- використовувати, зокрема, зернові рукави та інші тимчасові рішення;
- зберігати продукцію у періоди, коли її оперативне вивезення через порти або інші логістичні маршрути ускладнене.
Урядові матеріали вказують, що такі потужності мають насамперед з’являтися там, де потреба в них найбільша, включно з прифронтовими областями. Це має дати виробникам можливість не реалізовувати весь зібраний урожай одразу через брак доступного місця для зберігання.
Підтримка орієнтована передусім на малих і середніх агровиробників, для яких власних елеваторних та складських потужностей може бути недостатньо.
Хто фінансує програму
За оприлюдненими урядовими даними, кошти на тимчасові засоби зберігання формуються за участю кількох міжнародних партнерів.
Серед підтвердженого фінансування зазначені:
- 700 тис. євро — Європейський Союз;
- 1 млн євро — ФАО;
- 6,5 млн доларів — Фонд Бафетта та Mercy Corps;
- 1 млн доларів — Всесвітня продовольча програма ООН;
- 1 млн доларів — Червоний Хрест.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства працює над залученням додаткових ресурсів. Окремо фіналізується можливість отримання ще 25 млн доларів від Світового банку. Якщо ці кошти будуть залучені, вони мають розширити масштаби підтримки та збільшити доступні потужності для тимчасового зберігання.
«Дякую міжнародним партнерам за підтримку українського агросектору та спільну роботу задля глобальної продовольчої безпеки», — заявив Корецький, повідомляючи про домовленості щодо фінансування.
За словами прем’єра, уряд продовжує переговори з міжнародними фінансовими організаціями та донорами щодо збільшення цільової допомоги агровиробникам, які зазнають втрат через російські атаки в Чорноморському регіоні.
Офіційний сайт Кабінету Міністрів України: Кабінет Міністрів України
Чому Україні знадобилися додаткові сховища
Причиною термінового пошуку додаткових потужностей стали насамперед проблеми з експортною логістикою. Російські атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство у Чорному морі безпосередньо вплинули на можливості швидко вивозити сільськогосподарську продукцію.
За даними уряду, у першій половині серпня Україна експортувала 794 тис. тонн агропродукції — близько 30% потенційного обсягу. Міністерство попереджало, що за таких темпів експорту вже до листопада може накопичитися значний обсяг зерна та іншої продукції, для якого бракуватиме вільних місць зберігання. Оцінюваний дефіцит потужностей становить від 8 до 11 млн тонн.
Саме тому одним із оперативних рішень стали зернові рукави. Вони використовуються для тимчасового зберігання продукції та дозволяють збільшити місткість без будівництва повноцінного стаціонарного елеватора.
Технологія вже використовувалася в Україні після початку повномасштабної війни. ФАО спільно з українською владою реалізовувала програму підтримки зберігання зерна, яка передбачала постачання рукавів, обладнання для завантаження і розвантаження, а також модульних зерносховищ.
У 2026 році проблема знову загострилася через ситуацію в Чорному морі.
Російські атаки ускладнили морський експорт
Протягом липня та першої половини серпня 2026 року російські війська атакували 52 цивільних судна. Йдеться про судна, які перевозили продовольство та інші вантажі до українських портів або виходили з них, а також про судна, що перебували безпосередньо в портах.
Україна через різке загострення ситуації звернулася до Міжнародної морської організації. Секретаріат IMO на прохання української сторони поширив звернення серед держав — членів організації та міжнародних структур.
«Щоденні атаки росії на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють загрозу для цивільного судноплавства, міжнародних ланцюгів постачання та глобальної продовольчої безпеки», — заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник у зверненні щодо ситуації в Чорному морі.
За оприлюдненими даними, від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських атак було пошкоджено або частково зруйновано 1090 об’єктів портової інфраструктури та 262 торговельні судна. Загинули або дістали поранення 329 цивільних.
Морська логістика при цьому залишається критично важливою для українського агросектору. За даними Мінінфраструктури, понад половину вантажів, які проходять українським морським коридором, становить зерно, що постачається більш ніж до 55 країн.
Чим повільніше аграрна продукція залишає країну, тим більші обсяги врожаю одночасно залишаються всередині України та потребують місць для зберігання.
Пріоритет — малі та середні господарства біля фронту
Міністерство раніше прямо визначило малі та середні господарства, передусім із прифронтових територій, пріоритетними одержувачами тимчасових потужностей.
Причина полягає в умовах, у яких вони працюють. Крім проблем із логістикою, господарства у прифронтових областях стикаються з постійною загрозою атак та пошкодженням виробничої інфраструктури. Навесні 2026 року уряд уже повідомляв, що для аграріїв Херсонщини опрацьовується забезпечення зерновими рукавами та необхідним обладнанням через проблеми зі зберіганням і логістикою.
Міністр Тарас Висоцький, коментуючи нинішню програму, наголосив, що Україні необхідно забезпечити можливість зберегти очікуваний урожай і уникнути ситуації, коли виробники змушені швидко продавати продукцію через відсутність вільного сховища. Особливий пріоритет він віддав саме малим та середнім виробникам у прифронтових регіонах.
Паралельно продовжуються й інші програми розвитку інфраструктури зберігання. Зокрема, у 2026 році Мінекономіки та ФАО запустили програму передачі українським фермерам модульних зерносховищ місткістю 1 тис. тонн кожне. Загальна потужність сховищ у межах цієї програми має становити до 100 тис. тонн.
Таким чином, підтверджені партнерами близько 10,5 млн доларів мають стати одним із оперативних інструментів для проходження нинішнього сезону збирання врожаю. Основний напрям — створення додаткових тимчасових потужностей і забезпечення необхідним обладнанням малих та середніх агровиробників, передусім у прифронтових регіонах. Водночас уряд продовжує роботу зі Світовим банком над можливим залученням ще 25 млн доларів, а також переговори з іншими міжнародними партнерами щодо додаткової цільової підтримки українського аграрного сектору.
Читайте також: Україна інвестує мільярди у власний контент: які фільми, серіали та музичні проєкти готують для глядача
