Малий, середній чи великий бізнес в Україні пропонують визначати за оновленою системою критеріїв. Кабінет Міністрів 31 серпня 2026 року подав до Верховної Ради законопроєкт №15582 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва», повідомляє редакція INTVua.com. Документ має змінити правила, за якими суб’єктів господарювання відносять до мікро-, малого, середнього або великого підприємництва, та привести їх до підходів Європейського Союзу.
Станом на 2 вересня законопроєкт уже направили до профільного Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку та надали народним депутатам для ознайомлення. У картці законопроєкту №15582 на сайті Верховної Ради його статус зазначений як «опрацьовується в комітеті». Отже, запропонована система ще проходить парламентську процедуру.
Як пропонують визначати мікро-, малий і середній бізнес
Ключова зміна полягає не лише в нових числових межах. Для мікро-, малого та середнього підприємництва законопроєкт одночасно використовує показник середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості та один із двох фінансових показників — чистий дохід від реалізації або балансову вартість активів.
Запропоновані межі виглядають так:
- мікропідприємництво — не більш як 9 працівників і принаймні один із двох показників: чистий дохід не більш як 2 млн євро або активи не більш як 2 млн євро;
- мале підприємництво — не більш як 49 працівників і чистий дохід не більш як 10 млн євро або активи не більш як 10 млн євро;
- середнє підприємництво — не більш як 249 працівників і чистий дохід не більш як 50 млн євро або активи не більш як 43 млн євро;
- до великого підприємництва належатимуть суб’єкти господарювання, які не відповідають умовам для мікро-, малого або середнього бізнесу.
Тобто одного лише обороту для визначення категорії вже буде недостатньо: окремо враховуватиметься чисельність працівників, а фінансовий тест можна буде пройти за доходом або активами.
Такий підхід відповідає параметрам, закладеним у Рекомендації Європейської комісії 2003/361/ЄС щодо визначення мікро-, малих та середніх підприємств. Саме цей документ ЄС вказувався як нормативна база ще під час розгляду попередньої версії української законодавчої ініціативи.
«Законопроєкт повністю узгоджує критерії класифікації підприємств із стандартами Європейського Союзу».
(Міністерство економіки, повідомлення на урядовому порталі європейської інтеграції від 29 січня 2026 року під час представлення попередньої урядової версії реформи.)
Чим нові правила відрізняються від чинних
За чинним Законом України №4196-IX суб’єктів господарювання зараз розподіляють насамперед за двома показниками — кількістю працівників та обсягом доходу від будь-якої діяльності за рік.
Мікропідприємством нині вважається ФОП або юридична особа з не більш як 10 працівниками та річним доходом до 2 млн євро. Для малого підприємництва межі становлять не більш як 50 працівників і до 10 млн євро річного доходу. Великим є підприємство, у якого одночасно понад 250 працівників та річний дохід перевищує 50 млн євро. Решта суб’єктів належать до середнього підприємництва.
Це прямо передбачає чинний Закон №4196-IX.
Законопроєкт №15582 змінює цю конструкцію. Замість 10, 50 і 250 працівників пропонуються верхні межі 9, 49 і 249 осіб. Показник «дохід від будь-якої діяльності» замінюється чистим доходом від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, а до системи додається балансова вартість активів.
Фінансові критерії при цьому альтернативні: підприємству достатньо відповідати встановленій межі за доходом або за активами, але обмеження щодо кількості працівників залишається обов’язковим.
Для суб’єктів господарювання, які за законом не повинні вести бухгалтерський облік, складати та подавати фінансову звітність, передбачений окремий механізм. Під час визначення їхнього статусу балансову вартість активів враховувати не пропонують. Категорія у такому разі визначатиметься за кількістю працівників та чистим доходом.
Що передбачено для компаній із державною або комунальною часткою
Окремий блок законопроєкту стосується структури власності юридичних осіб. Якщо не менш як 25% акцій або часток у статутному капіталі належать державі чи органу місцевого самоврядування, така юридична особа за загальним правилом не вважатиметься суб’єктом мікро-, малого або середнього підприємництва.
Передбачений виняток для участі окремих органів місцевого самоврядування. Він стосуватиметься громад, де одночасно:
- річний місцевий бюджет менший за еквівалент 10 млн євро;
- кількість мешканців територіальної громади становить менш як 5 тисяч осіб.
Саме питання державної участі було одним із пунктів, на які зверталася увага під час адаптації української системи до рекомендацій ЄС.
Навіщо Україні змінювати класифікацію бізнесу
Реформа пов’язана з приведенням українського законодавства до Рекомендації Європейської комісії №2003/361/ЄС. Уряд під час підготовки попереднього законопроєкту пояснював, що єдині критерії потрібні не лише для статистичного розподілу підприємств, а й для коректного визначення кола компаній, які належать до МСП та можуть користуватися відповідними інструментами підтримки.
«Мета — встановити єдині, прозорі правила стосовно віднесення суб’єктів господарювання до категорій суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва».
(Міністерство фінансів України, експертний висновок до попереднього законопроєкту №15001 від 23 лютого 2026 року.)
Урядовий портал європейської інтеграції також пояснював реформу необхідністю усунути бар’єри, через які відмінність українських критеріїв від правил ЄС могла обмежувати доступ українських підприємств до європейських програм підтримки. Йдеться про уніфікацію самого визначення МСП, на якому надалі можуть базуватися програми державної та європейської допомоги.
Законопроєкт №15582 з’явився після відкликання попередньої версії
Це не перша урядова спроба змінити класифікацію підприємництва у 2026 році. 4 лютого до парламенту був внесений законопроєкт №15001 із тією самою назвою — «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва». 16 липня цей проєкт відкликали, після чого він отримав статус «знято з розгляду».
Під час його аналізу Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС встановив, що українська система потребує подальшого наближення до Рекомендації 2003/361. Серед проблем комітет називав відсутність повноцінних визначень автономних, партнерських і пов’язаних підприємств, альтернативного критерію балансової вартості активів та окремих правил щодо державних підприємств.
«Проєкт Закону не суперечить Угоді про асоціацію, частково узгоджується із правом Європейського Союзу та потребує доопрацювання».
(Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС, висновок щодо законопроєкту №15001, засідання 22 травня 2026 року.)
Новий урядовий законопроєкт №15582 зареєстрований 31 серпня. Його головним визначено Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку; серед інших документ мають опрацьовувати комітети з питань фінансів, податкової та митної політики, бюджету, правової політики, антикорупційної політики та європейської інтеграції.
Чому законопроєкт №15582 не слід плутати з №15538
У парламенті одночасно перебуває ще один урядовий документ, який змінює числові критерії для підприємств, — законопроєкт №15538 від 21 серпня. Однак він регулює інше питання: вносить зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та запроваджує, зокрема, звітність зі сталого розвитку.
За №15538 для цілей бухгалтерського обліку пропонуються інші пороги: для мікропідприємств — активи до 450 тис. євро та чистий оборот до 900 тис. євро, для малих — відповідно до 5 млн і 10 млн євро, для середніх — до 25 млн і 50 млн євро. Кількісні критерії працівників у цьому законопроєкті залишаються на рівнях 10, 50 і 250 осіб.
Отже, №15538 стосується категорій підприємств для бухгалтерської та пов’язаної звітності, тоді як №15582 змінює саме визначення суб’єктів мікро-, малого, середнього і великого підприємництва.
Станом на 2 вересня 2026 року законопроєкт №15582 перебуває на опрацюванні у Верховній Раді. Саме подальший розгляд документа визначить остаточну редакцію критеріїв, за якими в Україні розмежовуватимуть мікро-, малий, середній та великий бізнес. Повідомити, коли Рада розгляне законопроєкт №15582
Читайте також: Михайло Мудрик наблизився до переходу в «Тоттенгем»: що відомо про переговори з «Челсі»
