Мобілізація під час судового розгляду в більшості випадків можлива, оскільки сама участь людини у кримінальній, цивільній або адміністративній справі не входить до переліку окремих підстав для відстрочки. Про це свідчать положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на офіційну базу законодавства Верховної Ради України. Водночас для окремих обвинувачених і осіб із непогашеною або незнятою судимістю закон встановлює спеціальні обмеження.
Тому вирішальним є не сам факт судового процесу. Значення мають процесуальний статус людини, характер кримінального правопорушення, стадія провадження та наявність інших законних підстав для відстрочки. Крім того, з липня 2025 року діє окреме обмеження щодо осіб, яких обвинувачують у тяжких або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушеннях і справа яких уже перебуває на стадії судового провадження.
Чи дає судова справа право на відстрочку від мобілізації
Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає категорії військовозобов’язаних, які не підлягають призову або мають право на відстрочку. Сам по собі статус учасника судового процесу серед окремих підстав для відстрочки не визначений.
Отже, якщо людина є позивачем, відповідачем, потерпілим, свідком або учасником адміністративного процесу, сам цей статус не припиняє дію правил мобілізації.
Аналогічний підхід застосовується і тоді, коли щодо військовозобов’язаного відкрито кримінальне провадження: необхідно враховувати конкретний процесуальний статус та передбачені законом винятки.
Призов резервістів і військовозобов’язаних під час мобілізації здійснюється відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Це прямо закріплено у статті 39 профільного закону.
«Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом…»
(стаття 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Що відбувається з кримінальним судовим процесом після мобілізації
Окремі правила передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Стаття 335 КПК регулює зупинення судового провадження, зокрема у випадках, пов’язаних із проходженням обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.
Тобто мобілізація обвинуваченого може вплинути вже не на можливість самого призову, а на подальший рух кримінального провадження.
Водночас із 2025 року для справ про тяжкі та особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення встановлені спеціальні правила. Закон №4496-IX змінив як норми щодо комплектування військових формувань, так і порядок розгляду кримінальних проваджень щодо окремих обвинувачених, які вже проходять службу.
У перехідних положеннях КПК передбачено: якщо обвинувачений у тяжкому або особливо тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні вже був мобілізований або прийнятий на військову службу, суд може зупинити справу лише за встановлених законом обставин. Зокрема, має бути підтверджено, що через безпосередню участь у заходах оборони людина не може брати участі в судовому розгляді навіть дистанційно.
Отже, сам факт проходження служби для цієї окремої категорії не означає автоматичного припинення судового розгляду.
Кого не можуть комплектувати до ЗСУ через кримінальне провадження
Важливий виняток діє з 17 липня 2025 року. Закон №4496-IX доповнив частину другу статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Відповідно до цієї норми, Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, щодо яких одночасно виконуються дві умови:
- особа обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення;
- кримінальне провадження щодо неї вже перебуває на стадії судового провадження.
Це спеціальне обмеження. Воно не поширюється автоматично на будь-яку відкриту кримінальну справу.
«Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення…»
(Закон України №4496-IX від 17 червня 2025 року).
Таким чином, формулювання про те, що будь-яке незавершене кримінальне провадження взагалі не впливає на мобілізацію, було б неповним. Після змін 2025 року закон прямо встановлює виняток для тяжких та особливо тяжких корупційних правопорушень, якщо обвинувальний процес уже перейшов у судову стадію.
Чи можуть мобілізувати людину із судимістю
Наявність судимості також не означає автоматичної заборони на мобілізацію. Закон розрізняє вид кримінального правопорушення та те, чи погашена або знята судимість.
Частина друга статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає категорії осіб, якими ЗСУ та інші військові формування комплектуватися не можуть.
Обмеження стосується, зокрема, осіб із непогашеною або незнятою судимістю за:
- злочини проти основ національної безпеки України;
- окремі умисні вбивства, зокрема двох або більше осіб, з особливою жорстокістю або поєднані із сексуальним насильством;
- особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення та інші прямо визначені законом злочини.
Закон №3687-IX, ухвалений у травні 2024 року, також змінив правила проходження військової служби засудженими. Зокрема, законодавство дозволяє призов окремих засуджених осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, але передбачає перелік винятків за характером злочину.
«На військову службу за призовом під час мобілізації… можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням», крім категорій, прямо перелічених законом.
(Закон України №3687-IX від 8 травня 2024 року).
Відкрите кримінальне провадження і судимість — не одне й те саме
Для застосування правил мобілізації важливо розділяти статус обвинуваченого та наявність судимості.
Відкрите кримінальне провадження або судовий розгляд не тотожні судимості. Судимість пов’язана з обвинувальним вироком і правовими наслідками такого вироку відповідно до Кримінального кодексу України.
Тому для більшості кримінальних проваджень сам факт того, що справа розслідується або розглядається судом, не створює окремої загальної відстрочки від мобілізації. Водночас діє вже згаданий виняток для обвинувачених у тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушеннях, якщо справа перебуває на стадії судового провадження.
Так само цивільний або адміністративний спір не входить до окремого переліку підстав для відстрочки у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Право на відстрочку визначається саме підставами, закріпленими законом.
Що потрібно враховувати у конкретній справі
Для визначення можливості мобілізації мають значення одразу кілька юридичних обставин:
- чи є людина військовозобов’язаною та чи має іншу законну підставу для відстрочки;
- чи йдеться лише про участь у судовій справі, чи про обвинувальний акт у кримінальному провадженні;
- яка кваліфікація кримінального правопорушення;
- чи перебуває справа вже на стадії судового провадження;
- чи має людина непогашену або незняту судимість за злочини, щодо яких закон встановив обмеження.
Ключове правило полягає в тому, що звичайна участь у судовому процесі сама по собі не створює окремого права на відстрочку.
Однак закон передбачає спеціальні винятки. Зокрема, ЗСУ та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, яких обвинувачують у тяжкому або особливо тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні, якщо справа щодо них уже розглядається судом. Окремі обмеження також діють для осіб із непогашеною або незнятою судимістю за визначені законом злочини.
Читайте також: «Убивства в одній будівлі» повертаються з новим зірковим складом: кого побачать глядачі у 6 сезоні
