Україна заявила про ураження близько 40% російських НПЗ унаслідок серії далекобійних атак по енергетичній інфраструктурі РФ. Постійний представник України при ООН Андрій Мельник під час засідання Ради Безпеки 22 червня заявив, що ці операції змінили динаміку війни та посилили тиск на російську економіку. Про це повідомляє INTVua.com з посиланням на Reuters, яке висвітлювало засідання Радбезу. Незалежного комплексного підтвердження показника у 40% агентство не навело — це офіційна оцінка української сторони.
Одночасно Мельник попередив, що Київ може переглянути свою пропозицію про припинення вогню вздовж фактичної лінії фронту. За його словами, це станеться, якщо Рада Безпеки ООН і надалі не ухвалюватиме резолюцію із закликом до повного та безумовного припинення бойових дій. Український дипломат назвав нинішню пропозицію значним компромісом, але не уточнив, які саме її положення можуть бути змінені.
«Україна готова вести прямі переговори з Росією для досягнення справедливого і тривалого миру відповідно до Статуту ООН, але наше терпіння не безмежне», — заявив Мельник під час засідання Ради Безпеки ООН 22 червня.
Він наголосив, що Київ неодноразово вимагав від Радбезу підтримати повне припинення вогню.
Дипломат додав, що подальша вичікувальна позиція міжнародної інституції може змусити Україну «відкоригувати і змінити» свою пропозицію. Припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення, за його оцінкою, уже передбачає значні поступки з боку Києва.
Заява про ураження 40% російських нафтопереробних заводів пролунала після розширення української кампанії проти об’єктів, пов’язаних із виробництвом, зберіганням і транспортуванням пального. Київ розглядає нафтопереробну галузь як частину матеріальної бази російської воєнної машини: підприємства постачають пальне армії, підтримують внутрішній ринок і забезпечують експортні надходження.
У червні українські безпілотники двічі за кілька днів атакували Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Після удару 16 червня роботу підприємства зупинили, повідомляли Reuters джерела в галузі.
Під час повторної атаки над територією заводу здійнялися полум’я і густий дим. Російська влада визнала, що частина дронів досягла об’єкта.
Українські сили також повідомляли про удари по нафтобазі в Ростовській області та інших логістичних об’єктах. Наслідки кампанії вже вийшли за межі окремих пошкоджених установок: Росія зіткнулася з дефіцитом бензину в низці регіонів і почала готувати морський імпорт пального. На окупованій частині Донецької області на автозаправних станціях виникали багатогодинні черги, а частина АЗС залишалася без пального.
Основні наслідки ударів по російській нафтопереробці:
- тимчасове або тривале зупинення окремих технологічних установок;
- скорочення виробництва бензину, дизельного та авіаційного пального;
- зростання витрат на ремонт, протиповітряний захист і логістику;
- необхідність перерозподіляти пальне між регіонами та військовими структурами;
- ризик скорочення експорту нафтопродуктів і пов’язаних із ним доходів;
- потреба імпортувати пальне попри статус Росії як одного з найбільших виробників нафти.
Водночас пошкодження НПЗ не означає автоматичного знищення 40% усіх російських потужностей. Заводи можуть мати кілька незалежних установок, частина яких продовжує працювати після атаки. Показники кількості уражених підприємств, частки пошкодженого обладнання та фактичного скорочення переробки не є тотожними. Тому заявлена Мельником цифра потребує оцінювання разом із даними про завантаження заводів, строки ремонтів і виробництво пального.
Кампанія впливає на перебіг війни передусім через економічний і логістичний тиск. Російській стороні доводиться розосереджувати системи протиповітряної оборони між фронтом, великими містами, військовими заводами, аеродромами та енергетичними об’єктами. Одночасно Москва витрачає ресурси на відновлення обладнання, частину якого складно швидко замінити через технологічні обмеження та санкції.
Удари також створюють для Кремля внутрішньополітичну проблему. Перебої з бензином і черги на автозаправних станціях безпосередньо відчувають цивільні споживачі. Таким чином наслідки війни стають помітнішими у віддалених від України регіонах Росії, які раніше майже не стикалися з її прямим впливом.
Однак атаки по НПЗ самі по собі не визначають ситуацію на сухопутному фронті. Росія зберігає значні запаси нафти, розгалужену систему транспортування пального та можливість ремонтувати частину пошкоджених потужностей. Результат кампанії залежатиме від регулярності ударів, точності ураження ключових установок і здатності російської промисловості повертати підприємства до роботи.
Під час того самого засідання Радбезу Мельник засудив удар, унаслідок якого була пошкоджена Києво-Печерська лавра — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Росія заперечила причетність і заявила, що руйнування нібито спричинила ракета американського комплексу Patriot.
Москва стверджувала, що її удар був спрямований по підприємствах із виробництва безпілотників. Україна та низка західних держав поклали відповідальність за пошкодження монастирського комплексу на Росію. Незалежного підтвердження російської версії не оприлюднено.
Заяви в ООН показують, що Київ намагається поєднати військовий тиск із дипломатичною пропозицією. Україна декларує готовність до переговорів і припинення вогню по фактичній лінії фронту, але водночас попереджає, що ця позиція не залишатиметься незмінною без реакції Ради Безпеки та реальних кроків Росії. Удари по НПЗ у цій стратегії мають скоротити ресурси для продовження війни та підвищити для Москви ціну відмови від домовленостей.
Читайте також: Ліміти на бензин діють у 53 регіонах Росії, онлайн-продаж палива заборонили
