Росія може вдатися до загальної мобілізації, операцій під чужим прапором і провокацій із використанням безпілотників, якщо керівництво Кремля вирішить посилити військовий та політичний тиск на Україну і західні держави. Такі сценарії назвали представники Польщі, Литви, Латвії, Нідерландів і Люксембургу, оцінюючи можливі наступні кроки Москви та ризик раптової ескалації в Європі, повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на заяви європейських посадовців і матеріали Польської агенції преси.
Найконкретніше можливі дії Росії описав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він заявив, що Москва зараз не має достатніх ресурсів для повномасштабного нападу на НАТО, поки Україна продовжує чинити опір, однак може вдатися до провокацій, які складно одразу ідентифікувати як відкритий воєнний напад. Серед можливих сценаріїв польський міністр назвав загальну мобілізацію, операції під чужим прапором і використання дронів для створення штучного приводу до подальших дій.
Сікорський назвав мобілізацію останнім ресурсом Кремля
За словами Радослава Сікорського, можливості Росії для різкого посилення війни залишаються обмеженими. Одним із небагатьох інструментів, які Кремль ще може використати для нарощування чисельності армії, він назвав загальну мобілізацію.
«Є лише одна “карта”, яку може використати Москва, — і це загальна мобілізація. Також це можуть бути операції під чужим прапором або атаки із застосуванням безпілотників, подібні до тих, які ми вже бачили» (Радослав Сікорський, очільник Міністерства закордонних справ Польщі, під час коментаря щодо можливих наступних кроків Росії).
Сікорський окремо звернув увагу на сценарій, за якого Росія може організувати інцидент і представити його як атаку з боку України або однієї з держав НАТО. Раніше в інтерв’ю CBS News він заявив, що не виключає проведення російськими структурами операції під чужим прапором на території самої Росії з метою створити формальний привід для удару по країні Альянсу.
В іншому інтерв’ю, яке Сікорський дав CNN напередодні саміту НАТО, він уточнив можливий механізм такої провокації. За його словами, Росія може використати безпілотники, зокрема апарати українського виробництва, а потім оголосити, що відповідає на нібито здійснену проти неї атаку.
«Вони здатні на певну провокацію під чужим прапором із використанням дронів — можливо, українських дронів, — а потім удавати, що відповідають на нашу фальшиву атаку, якої насправді не було» (Радослав Сікорський в інтерв’ю CNN, оприлюдненому 7 липня 2026 року).
Польський міністр наголосив, що публічне попередження про можливий сценарій провокації має позбавити Москву ефекту раптовості та ускладнити використання сфабрикованого приводу.
Сікорський заявив, що Росія не спроможна розпочати масштабну атаку проти НАТО, доки її основні військові ресурси залучені у війні проти України. Водночас він не виключив обмежених гібридних дій, спрямованих на перевірку реакції Альянсу, створення політичної напруги та тиск на держави, які надають Україні військову допомогу.
Серед можливих російських дій європейські посадовці називають:
- оголошення загальної мобілізації для збільшення чисельності російських військ;
- інсценування операції під чужим прапором;
- використання дронів у провокаціях проти Польщі або країн Балтії;
- створення штучного приводу для удару чи іншої форми ескалації;
- посилення тиску на держави НАТО з метою зменшити їхню підтримку України.
Латвійські спецслужби раніше також попереджали про можливі російські провокації проти держав Балтії або Польщі. Серед імовірних методів називали атаки безпілотниками та інші гібридні дії, покликані вплинути на позицію країн НАТО щодо подальшої допомоги Україні.
Литва заявила про готовність реагувати з першої хвилини
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що влада країни розглядає різні сценарії можливої раптової ескалації з боку Росії. Йдеться не лише про прямі воєнні дії, а й про інциденти, які можуть відбуватися без попередження та вимагатимуть негайного політичного й оборонного реагування.
«У Вільнюсі усвідомлюють усі можливі сценарії раптової ескалації з боку Росії. І ми готові реагувати з першої ж хвилини будь-якої агресії» (Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ Литви, коментуючи ризики ескалації з боку Москви).
Литва разом із Латвією, Естонією та Польщею належить до держав східного флангу НАТО, які безпосередньо межують із Росією або Білоруссю. Саме тому їхні уряди приділяють особливу увагу захисту повітряного простору, протидії безпілотникам, охороні кордонів і можливим гібридним операціям.
У Вільнюсі виходять із того, що реакція на будь-який інцидент має починатися одразу, а не після тривалого з’ясування його походження.
Парламентський секретар Міністерства закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс також заявив, що російська сторона намагається використовувати доступні їй засоби для подальшого загострення ситуації.
«Росіяни намагаються робити все, що можуть, аби загострювати ситуацію», — сказав Уршульскіс, описуючи поведінку Москви на тлі війни проти України та напруження на східному фланзі НАТО.
У заявах представників країн Балтії не йдеться про один конкретний запланований напад. Вони описують комплекс сценаріїв, які враховують уряди та оборонні структури: від дронових інцидентів і диверсій до інформаційних операцій та спроб спровокувати політичну кризу всередині НАТО.
У Нідерландах вказали на ризики зимового періоду
Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен пов’язав оцінку можливих дій Росії із ситуацією на фронті в Україні. За його словами, Україна успішно проводить літній етап війни, однак наближення зими викликає більше занепокоєння.
«Україна виграє літню війну. Однак зимовий період викликає більше занепокоєння», — заявив Берендсен.
Його слова стосуються ризику зміни характеру бойових дій і посилення російського тиску в холодний період. Представники України та західних держав неодноразово пов’язували зимові ризики з необхідністю посилення протиповітряної оборони та захисту енергетичної інфраструктури.
Наприкінці червня представник Державного департаменту США Джеремі Левін заявив, що Україна змінила динаміку бойових дій і на той момент мала ініціативу, тоді як російські війська очікували на зимовий період. Він також зазначив, що українські удари по об’єктах на території Росії вплинули на перебіг війни.
Основні зимові ризики, про які говорять Україна та її партнери, пов’язані з:
- можливим посиленням російських ударів по енергетичній інфраструктурі;
- потребою в додаткових ракетах для систем протиповітряної оборони;
- захистом міст і критично важливих об’єктів від дронів;
- необхідністю підтримувати постачання газу, пального та енергетичного обладнання.
Президент України Володимир Зеленський у червні закликав партнерів допомогти підготуватися до наступної зими, зокрема забезпечити додаткові ракети для ППО, енергоносії та обладнання.
У Люксембурзі наголосили на непередбачуваності Росії
Міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Бетель заявив, що подальшу поведінку Росії складно прогнозувати через непередбачуваність її рішень.
«Росія настільки непередбачувана, що неможливо сказати, як вона поводитиметься», — наголосив Бетель.
Ця оцінка збігається з позицією інших європейських посадовців, які не називають один гарантований сценарій, але одночасно готуються до кількох можливих форм ескалації. Йдеться про мобілізаційні рішення всередині Росії, провокації на території країн НАТО, дронові інциденти, диверсії та інформаційні операції.
Радослав Сікорський при цьому закликав відокремлювати можливість повномасштабного вторгнення Росії до країни НАТО від ризику обмеженої провокації. На його думку, опір України стримує російські сили та не дозволяє Москві зосередити достатньо ресурсів для великої операції проти східного флангу Альянсу.
Європейські міністри розглядають підтримку України як частину власної безпеки, оскільки продовження українського опору обмежує військові можливості Росії за межами українського фронту.
Заяви представників Польщі, Литви, Латвії, Нідерландів і Люксембургу зосереджені на трьох основних ризиках: можливій загальній мобілізації в Росії, операціях під чужим прапором і провокаціях із використанням безпілотників. Країни східного флангу НАТО заявляють про готовність реагувати одразу, тоді як інші європейські уряди наголошують на необхідності підтримувати Україну та посилювати захист перед зимовим періодом.
Читайте також: Скандал у Радружі: українські надгробки з тризубами накрили перед виступом президента Польщі
