Мобілізація в Україні має перейти до нового етапу після зміни керівництва Збройних сил і Міністерства оборони. Президент Володимир Зеленський поставив головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому та виконувачу обов’язків міністра оборони Євгенію Хмарі спільне завдання — змінити роботу територіальних центрів комплектування та сформувати «нормальне обличчя мобілізації», як повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на Укрінформ. Президент озвучив вимоги 23 липня під час спілкування з журналістами після зустрічі з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Києві.
Офіційно поставлене завдання не обмежується кадровими змінами у військовому керівництві. Йдеться про координацію між Генеральним штабом і Міноборони, реформування мобілізаційних процедур, зміну практик ТЦК, розвиток рекрутингу та усунення порушень, які омбудсман пов’язує з незаконним затриманням людей, неналежним проведенням військово-лікарських комісій і так званою «бусифікацією».
Водночас ТЦК залишаються органами військового управління, передбаченими чинним законодавством, а озвучене президентом завдання стосується перебудови їхньої роботи.
Які завдання Зеленський поставив Драпатому та Хмарі
Михайло Драпатий був призначений головнокомандувачем Збройних сил України 22 липня 2026 року. До цього він очолював Сухопутні війська, Об’єднані сили та угруповання, які діяли на найскладніших напрямках фронту. Офіційна сторінка головнокомандувача оприлюднена на сайті Міністерства оборони України.
Після вступу Драпатого на посаду президент повідомив про підготовку подальшої модернізації Сил оборони. Новим начальником Генерального штабу було визначено Ігоря Скибюка, а Драпатий і Хмара мали сформувати спільну модель роботи військового командування та оборонного відомства.
«Питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації — все це, поки не закінчиться війна, прийдеться робити разом, в союзі» (Володимир Зеленський під час спільного спілкування з журналістами з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Києві 23 липня 2026 року).
Президент наголосив, що питання мобілізації не може вирішувати окремо лише Міністерство оборони або лише військове командування. За його словами, завдання щодо ТЦК, протиповітряної оборони та комплектування військ раніше також ставили перед Михайлом Федоровим і Олександром Сирським, однак необхідного рівня взаємодії між структурами не було досягнуто.
Новій команді доручено не створити окрему паралельну систему, а забезпечити спільну відповідальність Міноборони, Генерального штабу та військового керівництва за мобілізаційні процеси.
Ключові напрямки, прямо названі президентом:
- реформування роботи ТЦК та підходів до мобілізації;
- налагодження спільної роботи Міноборони і військового командування;
- підготовка кадрового перезавантаження в армії;
- збереження ефективних рішень попереднього командування та впровадження нових пропозицій Драпатого;
- посилення захисту українського неба.
Зеленський окремо заявив, що чекає від нового головнокомандувача пропозицій щодо кадрових змін у Збройних силах. Водночас він закликав зберегти рішення, запроваджені Олександром Сирським, які забезпечують стійкість армії, та почати реалізацію новацій, підготовлених Драпатим.
«Перезавантаження кадрового складу в армії буде. Я чекаю пропозицій від нового главкома» (Володимир Зеленський під час пресконференції у Києві 23 липня 2026 року).
Що буде з ТЦК після початку реформи
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки продовжують виконувати передбачені законом функції: ведення військового обліку, оформлення документів, організацію призову під час мобілізації, направлення військовозобов’язаних і соціальну підтримку військовослужбовців та їхніх сімей. Положення про ТЦК затверджене постановою Кабінету Міністрів №154, а порядок мобілізації визначається законом і урядовою постановою №560.
У публічному дорученні президента не йшлося про ліквідацію ТЦК. Поставлене завдання сформульоване як зміна підходів, реформування центрів та забезпечення прийнятної для суспільства процедури мобілізації. Фактичний зміст перетворень мають визначити Міноборони, Генеральний штаб і новий головнокомандувач.
Одним із напрямків уже є скорочення кількості процедур, для яких військовозобов’язаному необхідно особисто відвідувати ТЦК. Електронне направлення на військово-лікарську комісію можна сформувати через застосунок «Резерв+». У документі зазначаються дата та місце проходження медичного огляду, після чого людина може звернутися безпосередньо до визначеного медичного закладу.
Міністерство оборони повідомляє, що цифровізація ВЛК включає:
- електронні направлення через «Резерв+»;
- електронні постанови військово-лікарських комісій;
- електронний кабінет ВЛК у медичній інформаційній системі ЗСУ;
- обмін інформацією між медичною системою та реєстром «Оберіг».
Цифрові сервіси не скасовують медичного огляду, але прибирають частину паперових процедур і необхідність окремого візиту до ТЦК для отримання направлення.
Чи припиниться «бусифікація»
Термін «бусифікація» не є юридичним поняттям. У публічній дискусії ним називають випадки примусового доставлення чоловіків до ТЦК із застосуванням сили або з порушенням установленої процедури.
9 липня 2026 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, реагуючи на ситуацію в Чернівцях, заявив про необхідність системної реформи мобілізаційних процедур. Омбудсман наголосив, що держава не може ігнорувати стан здоров’я людей, законність рішень ВЛК та дотримання прав осіб, яких направляють до навчальних центрів.
«Люди не повинні доводити свої законні права вже після затримання, а так звана “бусифікація” не може залишатися нормою» (уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у заяві від 9 липня 2026 року щодо перевірки мобілізації в Чернівцях).
Заява омбудсмана передбачала перевірку дій посадовців, рішень ВЛК і дотримання законної процедури. Завдання, озвучене Зеленським для Драпатого та Хмари, збігається з вимогою змінити практику мобілізації так, щоб комплектування війська не супроводжувалося незаконними затриманнями та порушенням прав громадян.
Як добровольці можуть потрапити до війська без ТЦК
Окремий механізм прямого призову добровольців до військових частин діє з жовтня 2024 року. Уряд дозволив визначеним військовим частинам самостійно комплектувати бойові підрозділи військовозобов’язаними та резервістами, які добровільно бажають служити під час мобілізації. Командири таких частин можуть видавати направлення на ВЛК і оформлювати призов без попереднього звернення кандидата до ТЦК.
У 2026 році поряд зі звичайною мобілізацією діє рекрутинг, за якого кандидат може обрати військову частину та посаду. Громадяни віком від 25 до 60 років мають можливість укласти контракт або добровільно мобілізуватися, зокрема безпосередньо до пріоритетної військової частини.
Офіційний Центр рекрутингу української армії передбачає вибір вакансії, співбесіду з представниками частини та отримання рекомендаційного листа. Якщо частина належить до переліку пріоритетного комплектування, кандидат після оформлення і підготовки має бути направлений саме до неї. Для непріоритетних частин потрібне погодження Генерального штабу.
Після співбесіди кандидат проходить ВЛК та професійно-психологічний відбір. Людей без попереднього військового досвіду направляють на базову загальновійськову підготовку, після якої вони мають потрапити до частини, що видала рекомендаційний лист.
Таким чином, частина змін у системі мобілізації вже реалізована: працює прямий призов добровольців, розвивається мережа рекрутингових центрів, запроваджені електронні направлення на ВЛК. Наступний етап залежить від рішень Драпатого, Хмари, Генерального штабу та Міністерства оборони щодо роботи ТЦК, кадрової відповідальності й контролю за дотриманням законної процедури мобілізації.
Читайте також: Зеленський розповів, що буде із Сирським після звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ
