Перейти до контенту
Пятница, 14 августа 2026
Политика

Росія відмовилася від перемир’я у Чорному морі після пропозиції України

Росія відхилила пропозицію України про перемир’я у Чорному морі. У МЗС РФ заявили, що не бачать підстав для мораторію на удари по цивільних суднах та відновлення зернової угоди у 2026 році цього літа.

By /
Росія відхилила пропозицію України про перемир’я у Чорному морі. У МЗС РФ заявили, що не бачать підстав для мораторію на удари по цивільних суднах та відновлення зернової угоди у 2026 році цього літа.

Росія відхилила пропозицію України щодо перемир’я у Чорному морі та заявила, що не бачить підстав для запровадження взаємного мораторію на бойові дії в регіоні. Редакція сайту INTVua.com повідомляє, що 14 серпня було оприлюднено позицію офіційної представниці Міністерства закордонних справ РФ Марії Захарової. Її заява пролунала наступного дня після повідомлення агентства про те, що Київ через третю сторону передав Москві пропозицію взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі.

Українська пропозиція стосувалася саме атак на цивільні об’єкти та судноплавство в Чорному морі. За інформацією джерела Reuters, знайомого з перебігом контактів, пропозицію передали російській стороні через посередника, а станом на 13 серпня Київ очікував на відповідь. Наступного дня Москва публічно відкинула можливість такого формату, пов’язавши свою позицію з останніми атаками в Чорноморському регіоні.

Що заявили у МЗС Росії

Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова, відповідаючи на запитання щодо можливого мораторію на військові дії в Чорному морі, заявила, що російська сторона не бачить підстав для таких домовленостей. Reuters повідомляє, що йшлося, зокрема, про ініціативи Туреччини щодо припинення бойових дій у морському регіоні.

Захарова звинуватила Україну в атаках на судноплавство та назвала їх частиною політики, спрямованої, за її твердженням, на дестабілізацію цивільного судноплавства у Чорному морі.

«Ми не бачимо жодних ознак поліпшення ситуації», — заявила Захарова, пояснюючи позицію МЗС РФ щодо можливого мораторію.

Представниця російського зовнішньополітичного відомства також заявила про відсутність, на думку Москви, підстав для «половинчастих заходів». Російська сторона таким чином дала зрозуміти, що не погоджується на запропоноване припинення атак у Чорному морі.

Заява МЗС РФ стала першою публічною реакцією Москви після повідомлення Reuters про передану через третю сторону українську пропозицію.

Reuters при цьому зазначає, що Захарова коментувала також слова міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана. Турецький дипломат раніше виступив за створення механізму припинення вогню в Чорному морі. За даними «Медузи», Фідан порушував цю тему 8 серпня під час інтерв’ю Anadolu.

Російська сторона заявила, що офіційної пропозиції від Туреччини вона не отримувала. Таку ж позицію напередодні висловлював заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко.

«Ми не отримували жодних формальних пропозицій», — говорив Грушко, коментуючи заклики до різних форматів мораторію та перемир’я.

Що саме запропонувала Україна

13 серпня Reuters повідомило з посиланням на джерело, знайоме із ситуацією, що Україна направила Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Йшлося про двосторонній формат, за якого обидві сторони припинили б такі удари.

Основні відомі деталі пропозиції:

  • Україна запропонувала взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі;
  • пропозицію Москві передали через третю сторону;
  • 13 серпня Україна ще очікувала на відповідь російської сторони.

Російські посадовці заявляли, що Москва не отримувала офіційного документа щодо чорноморського перемир’я. Кремль і МЗС РФ на первинний запит Reuters про українську ініціативу одразу не відповіли.

Уже 14 серпня позиція російського зовнішньополітичного відомства була озвучена публічно: Москва можливість запропонованого припинення бойових дій у Чорному морі відкинула.

Чому питання Чорного моря знову стало критичним

Пропозиція Києва з’явилася на тлі різкого загострення ситуації навколо портів, торговельних суден та експортної інфраструктури Чорного моря. Reuters повідомляло, що остання хвиля атак уже вплинула на рух суден і торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Наприкінці липня частина судновласників припинила заходити до портів Одеського регіону після російських ударів по суднах. Одеські порти мають ключове значення для українського аграрного експорту. У результаті Київ був змушений активніше використовувати альтернативні маршрути.

За даними Reuters, український зерновий експорт у серпні на момент публікації матеріалу скоротився на 76% у річному вимірі на тлі фактичного блокування чорноморських портів.

Паралельно бойові дії торкнулися російської портової інфраструктури. Після української атаки 12 серпня роботу зупиняли всі три термінали російського чорноморського порту Новоросійськ. Reuters повідомляло про ураження військово-морських та зернових об’єктів у районі порту, що також посилило занепокоєння щодо поставок зерна.

Раніше, 5 серпня, було відомо, що збільшення кількості атак на судна, порти й експортні термінали в Чорному морі вже створювало додаткові проблеми для міжнародних потоків зерна та нафти. Порушення логістики супроводжувалося зростанням транспортних та страхових витрат.

Росія також відкинула повернення до Чорноморської зернової ініціативи

У тій самій заяві Марія Захарова заявила, що Москва не вважає можливим повернення до Чорноморської зернової ініціативи 2022–2023 років. Вона назвала попередній механізм одностороннім і повторила російські претензії щодо його виконання.

Чорноморська зернова ініціатива була започаткована в Стамбулі 22 липня 2022 року за участі України, Росії, Туреччини та Організації Об’єднаних Націй. Її механізм забезпечував безпечне транспортування зерна, продовольства та добрив з визначених українських портів на світові ринки.

В межах механізму діяли три українські порти — Одеса, Чорноморськ і Південний, а в Стамбулі працював Спільний координаційний центр за участі представників України, Росії, Туреччини та ООН.

Російська Федерація не погодилася на продовження ініціативи після 18 липня 2023 року та відкликала гарантії безпеки судноплавства, після чого роботу механізму було припинено. Це зафіксовано в офіційних матеріалах Організації Об’єднаних Націй.

Після припинення зернової угоди Україна організувала альтернативний морський маршрут для торговельного судноплавства. Він залишався одним із ключових каналів експорту до нового загострення ситуації влітку 2026 року. Reuters зазначає, що можливості перевезень залізницею та через Дунай не можуть повністю замінити чорноморські маршрути.

Таким чином, станом на 14 серпня позиції сторін щодо окремого чорноморського режиму припинення атак залишилися різними: Київ запропонував взаємне припинення ударів по цивільних цілях і передав цю пропозицію через третю сторону, тоді як Москва публічно відкинула можливість такого перемир’я.

Читайте також: Нові правила Євробачення-2027: чому Україна може перемогти, але не провести конкурс

Схожі новини