Донорська платформа для гуманітарного розмінування має стати єдиною інформаційно-комунікаційною системою для управління проєктами міжнародного фінансування у сфері протимінної діяльності. Кабінет Міністрів запустив її створення рішенням, ухваленим 12 серпня 2026 року. Як інформує INTVua.com з посиланням на Міністерство економіки та довкілля України, система має дозволити міжнародним партнерам бачити актуальні потреби державних органів і громад, відстежувати реалізацію профінансованих проєктів та обирати запити, які вони готові підтримати.
Платформа також повинна усунути дублювання запитів на міжнародну допомогу. Дані до неї вноситимуть державні органи, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, оператори протимінної діяльності звітуватимуть про виконання проєктів, а донори підтверджуватимуть інформацію про надану допомогу. Дослідна експлуатація системи має розпочатися не пізніше 31 березня 2027 року, а повністю проєкт планують реалізувати протягом двох років після офіційного старту її функціонування.
«Партнерство будується на довірі. Тому ми робимо крок до ще більшої прозорості фінансування проєктів у сфері протимінної діяльності», — заявив заступник міністра економіки та довкілля України Ігор Безкаравайний, коментуючи рішення уряду 17 серпня 2026 року.
За його словами, партнери через систему зможуть відстежувати виконання проєктів, отримувати інформацію про актуальні потреби державних стейкхолдерів та визначати, які саме запити вони готові профінансувати. Одним із ключових завдань платформи стане перехід від окремих донорських рішень до системного обліку міжнародної підтримки у сфері протимінної діяльності.
«Платформа також унеможливить дублювання запитів з боку державних органів влади, місцевих адміністрацій. Це перехід від точкових рішень у донорській підтримці ПМД до комплексної системи», — зазначив Безкаравайний.
Хто керуватиме «Донорською платформою»
Власником інформаційно-комунікаційної системи буде держава в особі Міністерства економіки та довкілля України. Функції адміністратора покладуть на Центр гуманітарного розмінування.
Уряд визначив і базову структуру майбутньої системи. До неї мають увійти:
- вебсайт «Донорської платформи»;
- модуль обробки та візуалізації даних;
- персональні кабінети користувачів та інші необхідні для функціонування системи модулі й підсистеми.
Для державних органів, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування внесення інформації про запити на міжнародну допомогу до системи буде обов’язковим. Таким чином, інформація про потреби у фінансуванні проєктів протимінної діяльності повинна концентруватися в одному цифровому середовищі.
Окремий порядок передбачений для операторів протимінної діяльності. Вони мають вести через систему облік проєктів фінансування та подавати звітність щодо їхньої реалізації. Донори, зі свого боку, підтверджуватимуть дані про міжнародну допомогу, яка надається в межах відповідних проєктів.
Передбачена й автоматична перевірка внесеної інформації. Якщо в системі вже зареєстрований проєкт з ідентичними або схожими параметрами, новий запис не пройде реєстрацію. Саме цей механізм має використовуватися для недопущення паралельного подання однакових або близьких за змістом запитів різними державними структурами чи місцевими адміністраціями.
Бюджетні кошти на створення системи не передбачені
Створення «Донорської платформи» не фінансуватиметься за рахунок державного бюджету. Згідно з ухваленим рішенням, кошти на реалізацію інформаційної системи можуть надати міжнародні організації, донорські установи та інші партнери.
Для запуску встановлено конкретний часовий орієнтир: дослідна експлуатація має початися не пізніше 31 березня 2027 року. Після офіційного початку роботи системи її повна реалізація має тривати не більше двох років.
Цифровізація фінансової координації відбувається на тлі значних обсягів міжнародних зобов’язань у сфері протимінної діяльності. За даними Мінекономіки, сукупний обсяг фінансових зобов’язань партнерів становить понад $1,6 млрд у доларовому еквіваленті та охоплює проєкти, розраховані на період від 2022 до 2030 року.
Основні напрями цієї підтримки:
- 56,9% — очищення земель та утилізація вибухонебезпечних предметів;
- 20,6% — закупівля машин та обладнання для протимінної діяльності.
Україна вже розвиває цифрову систему управління розмінуванням
«Донорська платформа» створюється на тлі розбудови інших цифрових інструментів у сфері протимінної діяльності. В Україні вже працює Національна платформа протимінної діяльності «Розмінуємо Україну», яку позиціонують як єдине інформаційне вікно для споживачів, донорів, операторів та залучених державних органів.
За актуальними даними цього державного ресурсу, територія України під ризиком забруднення вибухонебезпечними предметами становить 132 076 кв. км. На платформі зазначено 134 сертифікованих оператори протимінної діяльності та понад 49 країн-партнерів. У використання вже повернуто 41 924 кв. км територій, із яких 171 кв. км були очищені, а 41 753 кв. км повернули через нетехнічне обстеження.
Національна платформа також містить інформацію про технічні спроможності сектору. Серед 134 сертифікованих операторів 126 є українськими, ще вісім — міжнародними. На ресурсі обліковуються 4 657 саперів приватних операторів і 6 393 фахівці урядових структур, а також 294 машини для розмінування.
Окремим цифровим інструментом стала представлена у грудні 2025 року система GRIT — Ground Rehabilitation through Innovation Technologies, призначена для планування, пріоритезації та моніторингу гуманітарного розмінування. Вона використовує понад 20 наборів даних із державних і комерційних реєстрів, інформацію операторів та супутникові дані. GRIT планують використовувати під час формування річних планів розмінування.
«Платформа GRIT для уряду — це можливість якісно формувати національну політику розмінування та відновлення територій на основі найактуальніших даних», — заявляв Ігор Безкаравайний під час презентації системи у Києві в грудні 2025 року.
Що відбувається з гуманітарним розмінуванням у 2026 році
За даними Мінекономіки, лише в липні 2026 року в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» оператори очистили 210 га земель сільськогосподарського призначення. Було завершено дві угоди, а оператори отримали 13,2 млн грн за виконані роботи. Середня вартість очищення одного гектара в межах програми в липні становила 62,9 тис. грн.
Станом на початок серпня тривали роботи за 43 договорами на аграрних ділянках загальною площею близько 11,7 тис. га. Від початку реалізації програми було виконано 100 договорів, завдяки яким до використання повернули 16 410 га. Загальна вартість виконаних робіт перевищила 966,2 млн грн.
У липні Центр гуманітарного розмінування додатково уклав 14 договорів на очищення понад 1,4 тис. га сільськогосподарських земель. Очікувана вартість цих робіт становить близько 170 млн грн. Бюджетна програма «Гуманітарне розмінування» фінансується в межах реалізації Плану України — Ukraine Facility Plan, механізму фінансової підтримки Європейського Союзу.
Розвиток донорської координації у сфері розмінування Україна почала раніше. Ще у 2023 році уряд визначав координацію міжнародних донорів одним із напрямів політики гуманітарного розмінування. Тоді повідомлялося про створення донорського механізму за участю України, ООН та Японії.
У вересні 2023 року за ініціативою Мінекономіки також була утворена секторальна робоча група з питань гуманітарного розмінування для постійної координації держави з міжнародними партнерами.
Нова «Донорська платформа» має перенести облік запитів, проєктів, фінансування та звітності у спеціалізовану інформаційно-комунікаційну систему, доступ до якої отримають основні учасники міжнародної допомоги у сфері протимінної діяльності.
Читайте також: Бізнес готовий об’єднуватися заради прозорої відбудови України: 88% компаній підтримують спільні дії
