Катаріна Матернова, посолка Європейського Союзу в Україні, після масованого російського обстрілу Києва та інших регіонів у ніч на 8 вересня заявила про необхідність позбавити Росію фінансових ресурсів для продовження війни. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com, посилаючись на «Європейську правду» та заяву дипломатки у Facebook. Матернова розповіла, що через загрозу ударів провела ніч в укритті.
Дипломатка пов’язала нічну атаку з оцінкою української воєнної розвідки щодо ресурсів Росії. Напередодні начальник Головного управління розвідки Міноборони Олег Іващенко заявив, що РФ залишається економічно слабшою, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Водночас наявних ресурсів їй може вистачити для ведення війни і у 2027, і у 2028 роках. Іващенко назвав серед проблем російської економіки дефіцит трудових ресурсів, збільшення дефіциту федерального бюджету та погіршення ситуації у банківській системі.
Матернова провела ніч в укритті через масований удар
За словами Катаріни Матернової, попередження про підготовку масштабної російської атаки надійшло ще напередодні. Через це дипломатка вирішила не залишатися на ніч у своєму готельному номері та спустилася до укриття.
«Росіяни бомбили нас усю ніч. Київ вибухав і горів» (Катаріна Матернова, у Facebook після нічної атаки 8 вересня).
Матернова наголосила, що під загрозою під час ударів перебували житлові будинки та квартири у столиці. Вона також згадала про атаки на інші українські регіони. Зокрема, дипломатка звернула увагу на події в Одеській області.
У передмісті Одеси вночі російські війська завдали удару по промтоварному ринку «7-й кілометр». За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, були пошкоджені торговельні павільйони. Спочатку повідомлялося про 58-річного охоронця, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості. Пізніше місцеві медіа повідомили ще про двох чоловіків, які звернулися по медичну допомогу.
«7-й кілометр» є одним із найбільших промтоварних ринків Європи. Його територія перевищує 110 гектарів, а на ній розміщені тисячі магазинів, павільйонів, контейнерів та складських приміщень.
Росія застосувала ракети та понад 160 безпілотників
За даними Повітряних сил ЗСУ, масована атака почалася ввечері 7 вересня та тривала вночі 8 вересня. Основними напрямками удару стали Київщина та Одещина. Російські війська застосували ракети різних типів і ударні безпілотники.
Під час атаки були зафіксовані:
- протикорабельні ракети «Онікс»;
- балістичні ракети «Іскандер-М», С-400 та KN-23;
- 32 крилаті ракети Х-101;
- 166 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому значна частина ударних безпілотників була реактивною.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України.
Станом на 08:30 Повітряні сили повідомляли про 175 збитих або подавлених повітряних цілей. Серед них були дві балістичні або протикорабельні ракети, 31 крилата ракета та 142 безпілотники різних типів. Водночас зафіксували влучання ракет і ударних БпЛА на 29 локаціях. Ще на дев’яти місцях впали уламки збитих цілей.
Таким чином, нічна атака була комбінованою: одночасно застосовувалися балістичні, крилаті та протикорабельні ракети, а також велика кількість ударних дронів.
Матернова закликала позбавити Росію ресурсів для війни
У своїй реакції посолка ЄС окремо згадала оцінку начальника ГУР Олега Іващенка, оприлюднену 7 вересня.
«Маємо зробити все можливе, щоб у російської військової машини закінчилися гроші» (Катаріна Матернова, після атаки РФ на Україну 8 вересня).
Іващенко в інтерв’ю «Укрінформу» заявив, що Росія залишається здатною фінансувати війну попри погіршення економічної ситуації. За його оцінкою, ресурсу може вистачити ще на кілька років.
«Ми не виключаємо, що цього ресурсу вистачить і на 2027-й, і на 2028 роки» (Олег Іващенко, інтерв’ю «Укрінформу», 7 вересня 2026 року).
Начальник ГУР також заявив про необхідність спільної роботи України з міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про економічні санкції та обмеження поставок товарів і технологій, які використовуються російською промисловістю.
За словами Іващенка, українська розвідка має інформацію про країни, з яких до РФ надходять електронні компоненти, верстати та спеціальна хімія. Крім того, він звернув увагу на появу компаній-посередників, через які такі товари потрапляють до Росії та надалі використовуються її військово-промисловим комплексом.
Росія пошкодила або знищила 2687 медичних об’єктів
Матернова у своїй заяві також звернула увагу на масштаби руйнувань української медичної інфраструктури. Ці цифри напередодні оприлюднило Міністерство охорони здоров’я України.
За офіційними даними МОЗ, оприлюдненими на Урядовому порталі, станом на 1 вересня 2026 року підтверджено пошкодження або знищення 2687 об’єктів, які входять до складу 854 закладів охорони здоров’я.
Зокрема:
- повністю зруйновані 340 об’єктів у складі 127 медичних закладів;
- 752 об’єкти вже повністю відновили;
- ще 317 об’єктів відновили частково;
- найбільше пошкоджень зафіксовано у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Київській областях.
Окремо 4 вересня Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що лише за попередні три місяці в Україні були знищені три склади, які використовувала ВООЗ для гуманітарних медичних вантажів. Один із них постраждав 3 вересня у Київській області. Раніше був повністю знищений склад у Дніпрі.
Польща підняла бойову авіацію через російську атаку
Масований удар Росії в ніч на 8 вересня спричинив реагування і з боку Польщі. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про залучення військової авіації через активність російської далекобійної авіації, яка завдавала ударів по Україні.
Крім літаків, у Польщі привели у готовність наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки. Польське командування пояснило, що такі заходи мали превентивний характер. Вони були спрямовані на захист польського повітряного простору, насамперед районів поблизу територій, де існувала загроза російських ударів.
Таким чином, реакція Катаріни Матернової на атаку 8 вересня стосувалася не лише безпосередніх наслідків нічного обстрілу. Посолка ЄС пов’язала нову хвилю ударів із довгостроковою здатністю Росії фінансувати війну та закликала до дій, які мають скоротити доступ РФ до фінансових і технологічних ресурсів. Її заява пролунала наступного дня після оцінки ГУР про те, що наявного ресурсу Росії може вистачити для продовження війни у 2027–2028 роках.
Читайте також: Заброньованому працівнику вручили повістку: що це означає та чи можливий призов
