Перейти до контенту
Пятница, 25 сентября 2026
Политика

У Кремля може не залишитися вибору: Безсмертний пояснив сценарій енергетичного перемир’я

Енергетичне перемир’я між Україною та Росією можливе лише на взаємних умовах. Роман Безсмертний пояснив роль Москви, США й Китаю та позицію Києва щодо ударів по енергетиці й НПЗ Росії восени 2026-го.

By /
Енергетичне перемир’я між Україною та Росією можливе лише на взаємних умовах. Роман Безсмертний пояснив роль Москви, США й Китаю та позицію Києва щодо ударів по енергетиці й НПЗ Росії восени 2026-го.

Енергетичне перемир’я між Україною та Росією можливе лише за умови взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, тоді як односторонні обмеження Київ не розглядає. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com із посиланням на інтерв’ю Романа Безсмертного для OBOZ.UA, він допускає сценарій, за якого Москва може сама ініціювати домовленість, якщо отримає можливість представити її як вигідний для себе крок.

Позиція, яку описує Безсмертний, збігається з публічно озвученою умовою президента Володимира Зеленського: Україна готова не завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах, зокрема НПЗ, якщо Росія припинить атаки на українську енергосистему, опалення та водопостачання. Президент говорив про це після переговорів із Дональдом Трампом у Нью-Йорку, а повна текстова версія розмови Безсмертного з Дариною Труновою опублікована 24 Каналом.

Київ наполягає на взаємності, а не на односторонньому припиненні ударів

Ключовою для української сторони залишається саме взаємність. Безсмертний у своїй оцінці наголосив: ситуація, коли Росія продовжує удари, а Україна бере на себе обмеження, не відповідає озвученій Києвом позиції.

«Ми не будемо мовчати, коли по нас б’ють. Ми будемо відповідати, відповідати кожного разу сильніше і сильніше»
(Роман Безсмертний, коментар щодо можливого енергетичного перемир’я, оприлюднений 25 вересня).

Сам Зеленський сформулював українську пропозицію ще конкретніше. За його словами, якщо Росія хоче припинення українських атак на її дизельну та нафтопереробну інфраструктуру, то Москва має припинити удари по українській енергетиці, системах опалення та водопостачання.

«Якщо вони не хочуть, щоб ми атакували їхні дизельні та нафтопереробні заводи, то ми готові, якщо вони не атакуватимуть нашу енергетичну систему»
(Володимир Зеленський після зустрічі з Дональдом Трампом у Нью-Йорку).

Таким чином, припинення ударів по енергетиці у запропонованому Києвом форматі має охоплювати обидві сторони та всю відповідну інфраструктуру. Зеленський окремо наголошував, що йдеться не про вибірковий перелік цілей, а про повноцінний взаємний режим ненападу на енергетичні об’єкти.

За словами речника МЗС України Георгія Тихого, Київ також очікував від російської сторони конкретизації можливих домовленостей і переліку об’єктів, на які вони могли б поширюватися. Українська позиція при цьому передбачала заборону використання будь-яких типів зброї проти енергетичної інфраструктури.

Фактично йдеться про кілька основних умов:

  • Україна не бере на себе одностороннього зобов’язання припинити удари по НПЗ Росії, якщо атаки РФ на українську інфраструктуру тривають;
  • можливе перемир’я має охоплювати енергетичні об’єкти обох сторін, включно з українськими системами опалення та водопостачання;
  • конкретний механізм потребує домовленостей щодо переліку об’єктів і правил, які діятимуть для обох сторін.

Саме відсутність взаємності залишається центральною проблемою нинішньої дискусії про енергетичне припинення вогню.

Безсмертний назвав сценарій, за якого Москва може змінити позицію

Безсмертний окремо звернув увагу на політичну сторону можливої домовленості. За його оцінкою, шанс на зміну позиції Москви може з’явитися, якщо російське керівництво отримає можливість представити домовленість не як поступку під зовнішнім тиском, а як власну ініціативу.

«Шанс на те, що Путіна загонять у ситуацію, що він буде ініціювати, є»
(Роман Безсмертний про можливий формат енергетичного перемир’я).

У цьому контексті дипломат відводить певну роль Вашингтону. Його логіка полягає в тому, що американська сторона може сприяти формуванню політичної конструкції, за якої домовленість буде подана Москві як прийнятний для неї результат.

За словами Безсмертного, якщо американська сторона зможе показати Кремлю, що домовленість може виглядати як «певний крок вперед Москви», тоді можливість енергетичного перемир’я з Росією зростає. Це саме оцінка дипломата щодо потенційної моделі переговорів, а не повідомлення про вже досягнуту домовленість.

Водночас у ширшому інтерв’ю Безсмертний скептично оцінював готовність Володимира Путіна добровільно погодитися на такий режим. Він заявляв, що на той момент не бачив підстав очікувати енергетичного перемир’я саме через позицію російського керівництва.

Це не суперечить його припущенню про можливість зміни ситуації. Перше стосується поточної позиції Москви. Друге — сценарію, за якого зовнішні обставини та формат подачі домовленості можуть змусити Кремль переглянути підхід.

Яку роль у переговорах може відіграти Китай

Окремий блок дискусії стосується Пекіна. Безсмертний розглядає Китай як державу, від якої значною мірою залежать економічні можливості Росії. Проте дипломат не очікує, що китайське керівництво легко погодиться на роль посередника, який тиснутиме на Москву за вимогою Вашингтона.

Питання участі Сі Цзіньпіна вже порушувалося під час контактів української та американської сторін. Володимир Зеленський закликав Дональда Трампа залучити китайського лідера до переговорного процесу, враховуючи вплив Пекіна на Росію.

Безсмертний, однак, оцінює перспективу такого прямого залучення стримано. За його словами, у відносинах США та Китаю є власний великий комплекс економічних і політичних питань. Крім того, Пекін підтримує тісні зв’язки з Москвою.

Тому Китай може залишатися важливим фактором переговорів, але сам факт його участі ще не означатиме автоматичного тиску на Кремль.

При цьому тема можливого перемир’я розглядається на тлі триваючих російських ударів по Україні. Вранці 25 вересня російський безпілотник влучив у житлову багатоповерхівку в Печерському районі Києва. За даними Національної поліції, які наводить АрміяInform, удар стався приблизно о 08:00 по 16-поверховому будинку. Загинув 14-річний хлопець, щонайменше семеро людей дістали поранення.

Протягом дня кількість жертв атаки на столицю зросла. За повідомленнями міської влади, які узагальнило Суспільне Київ, у різних районах Києва були влучання в житлові та офісні будівлі. Станом на другу половину дня повідомлялося про п’ятьох загиблих.

Саме на цьому тлі триває дискусія про можливе перемир’я між Україною та Росією в енергетичній сфері. Позиція Києва, озвучена Зеленським, передбачає взаємність: припинення українських ударів по російській енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі можливе за умови припинення російських атак на енергетику, тепло- та водопостачання України.

Безсмертний, своєю чергою, вважає, що без зміни підходу Москви домовленість не запрацює. Водночас він допускає сценарій, за якого поєднання зовнішнього дипломатичного впливу та можливості подати рішення як ініціативу самої Росії може створити для Кремля політичний шлях до такого кроку.

Читайте також: Українці готуються до зими: 40% опитаних допускають переїзд через безпеку та перебої

Схожі новини