Угорщина може послабити блокування подальших переговорів про вступ України до ЄС, якщо Верховна Рада ухвалить законодавчі зміни щодо освітніх прав національних меншин. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на Financial Times. За даними видання, Будапешт готовий не перешкоджати процедурним крокам для відкриття ще двох переговорних кластерів України та Молдови.
Йдеться про кластери «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Водночас повна політична підтримка Угорщини залежить від проходження в українському парламенті законопроєкту про освітні права корінних народів і національних меншин. Голосування, за інформацією FT, очікується 12 жовтня. Ухвалення документа може створити умови для формального відкриття наступного етапу переговорів ще до найближчої зустрічі лідерів Євросоюзу.
Угорщина готова не блокувати два наступні кластери
За інформацією Financial Times, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам країни не блокувати процедурне просування України та Молдови щодо наступних двох кластерів переговорів.
Цю інформацію фактично підтверджували й співрозмовники Reuters. Двоє дипломатів ЄС повідомили агентству, що Київ і Будапешт погодили механізм, за яким після схвалення українським парламентом законодавства щодо освітніх прав меншин Угорщина розблокує свою опозицію до відкриття переговорів щодо внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.
Таким чином, йдеться про два з шести тематичних блоків переговорного процесу:
- кластер 2 — «Внутрішній ринок»;
- кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
Після їхнього відкриття серед кластерів, які ще не були відкриті для України, залишаться «Зелений порядок денний та стале сполучення» і «Ресурси, сільське господарство та згуртованість». За даними FT, Європейська комісія розраховує досягти прогресу і щодо них до кінця року.
«Шлях України до вступу формується з урахуванням процесу та реалізму», — сказав Financial Times посадовець ЄС, поінформований про переговори з Будапештом.
Що передбачає законопроєкт №16119
Йдеться про проєкт закону №16119 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Його зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року. Станом на 5 жовтня документ опрацьовується в комітеті.
Законопроєкт підтримали та внесли представники керівництва Верховної Ради й очільники кількох парламентських комітетів. Головним визначено Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
За роз’ясненням Міністерства освіти і науки України, документ має законодавчо закріпити право дітей із національних меншин та корінних народів навчатися рідною мовою поряд із державною. Українська мова при цьому залишається обов’язковою складовою освітнього процесу.
Ключові положення документа:
- додаткові можливості стосуються мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, а також мов корінних народів України;
- російська мова під дію цих додаткових положень не підпадає;
- школа зможе отримати статус закладу національної меншини, якщо понад 50% її учнів навчаються відповідною мовою;
- за оцінкою МОН, на такий статус можуть претендувати 149 шкіл, або близько 1,2% закладів загальної середньої освіти;
- реорганізація чи ліквідація комунального закладу з відповідним статусом потребуватиме погодження МОН.
Крім того, якщо у школі працює хоча б один клас із навчанням мовою відповідної меншини, законопроєкт передбачає можливість дублювати цією мовою вивіски, окрему службову документацію та документи про освіту — за заявою батьків.
У МОН наголосили, що запропоновані зміни не замінюють українську мову мовою меншини, а встановлюють правові рамки для їхнього паралельного використання.
У Верховній Раді прямо пов’язали законопроєкт із вето Угорщини
Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак 2 жовтня заявив, що документ має допомогти усунути одну з перешкод у переговорах про членство України в ЄС.
«Українська була і залишається державною мовою освітнього процесу. Законопроєкт цього не змінює. Ми знайшли рішення, яке дозволяє захистити українську мову, забезпечити освітні права національних меншин і корінних народів та водночас прибрати одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України», — заявив Сергій Бабак 2 жовтня у коментарі, оприлюдненому пресслужбою Верховної Ради.
За його словами, робота над остаточною редакцією тривала протягом двох тижнів. До неї залучали представників керівництва парламенту, профільних комітетів та уряду. Паралельно відбувалися консультації з європейськими партнерами й угорською стороною.
«На старті ми мали непросту переговорну позицію, а попередньо напрацьована редакція не мала б достатньої підтримки навіть на рівні профільного Комітету. Але політика — це мистецтво домовлятися і водночас відстоювати позицію своєї держави», — сказав Бабак.
Він також прямо зазначив, що компроміс має допомогти розблокувати відкриття двох переговорних кластерів і зняти вето Угорщини.
Будапешт уже привітав український законопроєкт
Угорщина ще 2 жовтня публічно привітала реєстрацію документа. Reuters повідомляло, що Петер Мадяр назвав законопроєкт таким, що посилює юридичні гарантії освіти угорською мовою та мережу відповідних навчальних закладів.
«Законопроєкт посилює правові гарантії освіти угорською мовою та мережу освітніх закладів», — заявив Петер Мадяр у дописі у Facebook, який цитує Reuters.
Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан також повідомила, що підготовці документа передували двосторонні українсько-угорські переговори на експертному рівні та консультації з представниками угорської громади Закарпаття. За її словами, українська сторона повідомила Будапешт про намір провести парламентське голосування щодо освітніх змін у жовтні.
Які кластери Україна вже відкрила
Офіційні дані Ради Європейського Союзу свідчать, що переговорні розділи в процесі вступу об’єднані у шість тематичних кластерів. Загалом переговорна рамка містить 33 розділи.
Україна відкрила перший кластер — «Основи процесу вступу» — 15 червня 2026 року. Він охоплює судову систему, фундаментальні права, юстицію, свободу та безпеку, державні закупівлі, статистику і фінансовий контроль.
14 липня ЄС та Україна відкрили кластер 6 — «Зовнішні відносини». До нього входять два переговорні розділи: зовнішні відносини та спільна зовнішня, безпекова й оборонна політика.
Отже, можливе зняття угорського блокування стосується наступних двох великих тематичних блоків переговорів. Саме рішення Верховної Ради щодо законопроєкту №16119 наразі є ключовою умовою, яку Будапешт пов’язує зі своєю підтримкою подальшого просування України та Молдови в переговорному процесі.
Читайте також: Коли вийде «Холостяк 15» у 2026 році: дата першої серії та де дивитися
