Обхід санкцій РФ через фінансову мережу A7 дозволив провести через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів була пов’язана із закупівлею чутливих товарів, зокрема обладнання для російських силових і розвідувальних структур. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на розслідування Financial Times, опубліковане 22 вересня 2026 року.
За даними FT, компанія A7 використовувала мережу підставних структур, підроблені рахунки, корпоративні печатки та змінені митні коди. Завдяки цьому платежі отримували доступ до звичайної банківської інфраструктури та міжнародних розрахунків. У документах, які проаналізувало видання, фігурують великі міжнародні банки, серед них Standard Chartered, Citigroup, Deutsche Bank, JPMorgan, DBS і First Abu Dhabi Bank. Банки, як пише FT, у багатьох випадках не знали про справжнє походження або кінцеве призначення операцій.
Як працювала фінансова схема A7
A7 створили наприкінці 2024 року як сервіс для проведення міжнародних платежів російських клієнтів в умовах західних фінансових обмежень. Компанія на 51% належить молдовському бізнесмену Ілану Шору, а ще 49% контролює російський державний Promsvyazbank, або PSB. Цю структуру власності також підтверджує звіт Centre for Information Resilience.
Promsvyazbank перебуває під британськими санкціями з лютого 2022 року. В офіційному санкційному реєстрі Великої Британії його називають державним російським банком, основне завдання якого — обслуговувати державне оборонне замовлення та підприємства оборонної промисловості.
«Його основне завдання — обслуговувати державне оборонне замовлення та фінансувати підприємства оборонної промисловості», — йдеться в обґрунтуванні санкцій Великої Британії щодо Promsvyazbank.
A7, своєю чергою, потрапила до британського санкційного списку 20 травня 2025 року. Компанія прямо зазначена серед російських юридичних осіб, проти яких Лондон запровадив обмеження.
Таким чином, ключовими елементами схеми були не лише криптовалютні інструменти, а й традиційні банківські перекази через компанії-посередники.
FT повідомляє, що для проведення платежів A7 використовувала понад 100 компаній у різних юрисдикціях. Значна частина структур працювала в ОАЕ, Гонконзі, Киргизстані та інших країнах. Після посилення контролю в одних юрисдикціях оператори схеми переносили операції до інших.
Основні інструменти, які описує розслідування:
- підроблені рахунки та інша комерційна документація;
- використання підставних компаній у різних країнах;
- зміна описів товарів і митних кодів під час міжнародних закупівель.
Через які банки проходили платежі
Financial Times встановила, що пов’язані з A7 платежі проходили через низку великих фінансових установ у Європі, Азії, США та на Близькому Сході. У матеріалах розслідування названі Standard Chartered, Citigroup, Deutsche Bank, JPMorgan, DBS та First Abu Dhabi Bank.
Загальний обсяг платежів, який FT змогла простежити за внутрішніми документами A7, перевищив $6,9 млрд. Саме ця сума винесена в заголовок оригінального розслідування Financial Times.
При цьому сама наявність банку в платіжному ланцюгу не означає його участі в організації схеми. FT зазначає, що фінансові установи могли обслуговувати рахунки посередників, не маючи повної інформації про кінцевого замовника платежу. Після виявлення підозрілих операцій частину пов’язаних рахунків закрили.
Цей аспект є ключовим для розуміння механізму. A7 не створила окрему міжнародну банківську мережу. Натомість компанія використовувала юридичних осіб і документи, які дозволяли платежам виглядати як звичайні комерційні операції.
Частина коштів була пов’язана з військовими закупівлями
За даними Financial Times, серед платежів були операції, пов’язані із закупівлею товарів для російських силових і розвідувальних структур. Видання прямо вказує на платежі за чутливе обладнання та товари військового або подвійного призначення.
Серед таких операцій у матеріалах розслідування описуються закупівлі промислового обладнання та засобів спостереження. Крім того, FT виявила транзакції, пов’язані з російськими службами безпеки.
Саме поєднання банківських платежів, фіктивної документації та складної мережі компаній дозволяло приховувати кінцеве призначення частини закупівель.
Схема працювала через кілька рівнів посередників. Компанія в одній країні могла оплачувати товар постачальнику в іншій, тоді як фактичним замовником був російський клієнт. Документи при цьому оформлювали так, щоб зменшити ризик блокування платежу або товару.
A7A5 стала окремим інструментом російських міжнародних розрахунків
Окрім звичайного банкінгу, A7 розвивала власну криптовалютну інфраструктуру. У січні 2025 року компанія разом із Promsvyazbank запустила стейблкоїн A7A5, прив’язаний до російського рубля. Він був створений у Киргизстані та позиціонувався як інструмент для міжнародних розрахунків.
За даними Centre for Information Resilience, A7A5 мав бути забезпечений рублевими депозитами в Promsvyazbank. Уже до травня 2025 року в актив було вкладено щонайменше $149 млн.
У жовтні 2025 року Європейський Союз запровадив нові обмеження проти інфраструктури, пов’язаної з A7A5. Рада ЄС прямо назвала цей стейблкоїн інструментом, створеним за підтримки російської держави та пов’язаним з обходом санкцій.
«A7A5, створений за підтримки російської держави, став помітним інструментом фінансування діяльності, яка підтримує агресивну війну», — зазначила Рада ЄС, оголошуючи 19-й пакет санкцій у жовтні 2025 року.
ЄС також заборонив операції з A7A5 для європейських операторів та застосував санкції до розробника токена, киргизького емітента й оператора торговельної платформи.
Санкційний тиск на мережу A7 продовжився у 2026 році
У 2026 році британська влада розширила санкції на пов’язані з A7 структури. Зокрема, 16 червня 2026 року до санкційного списку внесли A71 LLC та A7-Agent LLC.
У санкційному обґрунтуванні щодо A7-Agent британська влада вказала на надання фінансових послуг A7 та Promsvyazbank, а також діяльність у російському фінансовому секторі, який має стратегічне значення для уряду РФ.
Тим часом ЄС у квітні 2026 року ухвалив 20-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли нові заходи проти банків, криптовалютної інфраструктури та фінансових установ у третіх країнах, які використовувалися для обходу обмежень.
«Через масштабні санкції проти фінансового сектору Росія дедалі більше залежить від криптовалют для міжнародних транзакцій», — зазначила Рада ЄС у квітні 2026 року.
Що встановило розслідування Financial Times
Financial Times проаналізувала сотні тисяч внутрішніх документів A7. Вони містили інформацію про платежі, компанії-посередники, банківські рахунки та механізми оформлення транзакцій.
Ключові висновки розслідування такі:
- через глобальну банківську систему вдалося простежити понад $6,9 млрд платежів;
- A7 застосовувала підставні компанії та підроблені документи;
- частина транзакцій була пов’язана з товарами для російських силових і військових структур.
Крім того, документи вказують на значно ширшу фінансову активність A7 поза тією частиною операцій, яку вдалося детально ідентифікувати. FT повідомляє про великі обсяги вексельних та криптовалютних операцій, пов’язаних із системою.
При цьому A7 продовжувала розвивати міжнародну платіжну інфраструктуру навіть після запровадження санкцій. Дані Centre for Information Resilience також свідчать, що протягом 2025 року компанія активно розширювала свою присутність і просувала A7A5 як інструмент транскордонних розрахунків.
Розслідування FT показує, що схема на $6,9 млрд спиралася одночасно на традиційні банки, мережу юридичних осіб, підроблені документи та криптовалютні механізми. Водночас A7, Promsvyazbank і пов’язані з ними структури вже перебувають під санкціями Великої Британії, ЄС та інших юрисдикцій.
Читайте також: Макрон обговорив із Трампом мораторій на удари по енергетиці: що відомо
