Пенсія за вислугу років військовослужбовцю має призначатися з наступного дня після звільнення зі служби, але не раніше дня, до якого йому виплачували грошове забезпечення. До такого висновку дійшов Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/14544/25, визнавши протиправною бездіяльність обласного управління Пенсійного фонду. Про це повідомляє редакція INTVua.com.
Суд встановив, що військового виключили зі списків особового складу 11 лютого 2025 року, однак Пенсійний фонд призначив йому пенсію лише з 2 травня — дати надходження документів від уповноваженого органу. Належною датою суд визнав 12 лютого 2025 року, тобто день, що настав після звільнення. Управління ПФУ зобов’язали призначити та виплатити пенсію за попередній період, але вимогу про фіксацію її конкретного розміру суд відхилив як передчасну.
Як виник спір із Пенсійним фондом
Наказом командира військової частини від 11 лютого 2025 року позивача виключили зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Після звільнення орган, уповноважений оформлювати документи для військової пенсії, направив до Пенсійного фонду матеріали для призначення виплат за Законом України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсійний фонд розглянув документи та призначив позивачеві пенсію за вислугу років із 2 травня 2025 року. Її визначили в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Військовослужбовець не погодився саме з датою початку виплат. Він вказував, що право на пенсію виникло після звільнення зі служби, а не в момент, коли повний комплект документів фактично надійшов до територіального управління ПФУ.
Позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду щодо непризначення пенсії з належної дати;
- зобов’язати ПФУ призначити та виплатити пенсію з наступного дня після звільнення;
- встановити розмір виплати на рівні 70% сум грошового забезпечення.
Предметом спору стала не наявність права військового на пенсію, а дата, з якої Пенсійний фонд мав розпочати її нарахування.
Територіальне управління ПФУ заперечувало проти позову. Відповідач посилався на те, що рішення про призначення пенсії ухвалили після отримання повного пакета документів від уповноваженого органу.
Окремо Пенсійний фонд зазначав, що до цього позивач отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Саме тому, за позицією відповідача, нову пенсію можна було призначити після завершення передбаченої процедури та надходження необхідних документів.
Чому суд не вважав це переведенням з однієї пенсії на іншу
Львівський окружний адміністративний суд розмежував пенсію по інвалідності, яку позивач раніше отримував за загальним пенсійним законодавством, і військову пенсію за вислугу років.
Суд установив, що до звільнення чоловік не отримував пенсію за Законом №2262-ХІІ. Після припинення служби він уперше набув право на пенсійне забезпечення за спеціальним законом для осіб, звільнених із військової служби.
Тому спірні правовідносини суд кваліфікував як перше призначення пенсії за Законом №2262-ХІІ, а не як переведення з одного виду пенсії на інший у межах одного законодавчого акта.
«У спірних правовідносинах йдеться саме про перше призначення пенсії за Законом №2262-ХІІ»
(із висновків Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/14544/25).
Суд також врахував положення спеціального закону, за якими особі, що одночасно має право на різні державні пенсії, призначається одна виплата за її вибором.
Наявність раніше призначеної пенсії по інвалідності сама собою не змінила моменту виникнення права на військову пенсію. Вирішальним стало те, що після звільнення позивач набув самостійне право на виплати за іншим законом.
З якої дати закон передбачає призначення пенсії
Ключовим для вирішення справи став пункт «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ. Він визначає строки призначення пенсій особам, звільненим зі служби.
За цією нормою пенсія за вислугу років призначається:
- з наступного дня після звільнення зі служби;
- не раніше дня, до якого військовому виплатили грошове забезпечення;
- у разі несвоєчасного звернення — з дня виникнення права, але не більш як за 12 місяців до дня звернення.
«Пенсії призначаються з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм виплачено грошове забезпечення»
(пункт «б» частини першої статті 50 Закону України №2262-ХІІ).
Таким чином, дата надходження документів до Пенсійного фонду не була визначальною для встановлення моменту, з якого виникло право на пенсію. Документи необхідні для проведення процедури призначення, однак строк виплати має визначатися за спеціальною нормою закону.
У справі суд встановив дві основні дати:
- 11 лютого 2025 року — день виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- 12 лютого 2025 року — наступний день після звільнення, з якого мала бути призначена пенсія.
Пенсійний фонд натомість визначив датою початку виплати 2 травня 2025 року. Суд визнав такий підхід безпідставним.
Затримка з переданням документів між уповноваженим органом і Пенсійним фондом не змінила встановленої законом дати виникнення права на пенсію.
Що саме постановив Львівський окружний адміністративний суд
За результатами розгляду справи №380/14544/25 суд частково задовольнив адміністративний позов військовослужбовця.
Бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непризначення пенсії з 12 лютого 2025 року визнали протиправною.
Пенсійний фонд зобов’язали:
- призначити позивачеві пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 12 лютого 2025 року;
- провести виплату пенсії за період, за який вона своєчасно не була нарахована;
- врахувати вже здійснені виплати та вимоги пенсійного законодавства.
«Належною датою призначення пенсії є 12 лютого 2025 року, тобто наступний день після звільнення»
(висновок Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/14544/25).
Водночас суд не задовольнив вимогу про зобов’язання ПФУ виплачувати пенсію в конкретному відсотковому та грошовому розмірі.
Позивач просив закріпити розмір пенсії на рівні 70% сум грошового забезпечення. Однак суд зазначив, що перерахунок із правильної дати на момент розгляду спору ще не був проведений.
Через це визначати остаточний відсоток і конкретну суму виплати суд визнав передчасним. Така вимога стосувалася можливих майбутніх дій Пенсійного фонду, тоді як судовому захисту підлягає вже порушене право.
Рішення стосувалося передусім відновлення належної дати призначення пенсії. Розрахунок суми, яка підлягає доплаті за період із 12 лютого до 1 травня 2025 року включно, має здійснити Пенсійний фонд під час виконання рішення з урахуванням законодавства та вже виплачених коштів.
Що випливає з рішення для військовослужбовців
Рішення Львівського окружного адміністративного суду показує, як застосовується стаття 50 Закону №2262-ХІІ у спорі щодо першого призначення військової пенсії.
Суд виходив із того, що право на пенсію військовому після звільнення виникає у строк, прямо встановлений спеціальним законом. За обставин цієї справи таким днем стало 12 лютого 2025 року — наступний день після виключення зі списків особового складу.
При цьому суд окремо розмежував:
- дату виникнення права на пенсію;
- дату надходження документів до ПФУ;
- розрахунок конкретної суми виплати.
Дата отримання документів Пенсійним фондом не була визнана днем виникнення права. Водночас конкретний розмір пенсії суд не визначав, оскільки відповідний перерахунок ще не провели.
Отже, у справі №380/14544/25 суд зобов’язав Пенсійний фонд усунути порушення саме щодо строку призначення пенсії: виплата має обчислюватися з наступного дня після звільнення військового, а не з дати, коли до ПФУ надійшов повний пакет документів.
Читайте також: НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційного тиску
