Декларацію з ПДВ в Україні планують суттєво спростити: кількість рядків у її основній формі пропонують скоротити до 32, а частину деталізованої інформації перенести до додатків. Як повідомляє редакціяINTVua.com з посиланням на SUD.UA за розрахунками розробників змін, для малого та мікробізнесу це може скоротити адміністративні витрати приблизно на 63,9 млн грн на рік.
Проєкт змін готують Державна податкова служба та Міністерство фінансів. У плані регуляторної діяльності ДПС на 2026 рік цей документ передбачає оптимізацію структури декларації, спрощення відображення показників та систематизацію інформації відповідно до економічного змісту операцій. Окремо йдеться про підготовку до автоматизованого попереднього заповнення декларації даними, які вже містяться в інформаційних системах податкової.
Чому декларацію з ПДВ вирішили перебудувати
Чинна форма містить окремі показники для різних видів операцій, ставок ПДВ і коригувань. Крім того, частина інформації одночасно відображається в основній декларації та її додатках.
Водночас значний масив даних про операції платників уже надходить до ДПС через Єдиний реєстр податкових накладних та інші інформаційні системи. Саме тому новий підхід передбачає залишити в декларації насамперед підсумкові показники, необхідні для визначення податкових зобов’язань, податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування.
У своєму плані ДПС прямо визначила одним із завдань проєкту:
«оптимізацію структури податкової декларації з податку на додану вартість».
Крім того, йдеться про спрощення порядку відображення показників та їх групування за економічним змістом операцій.
Тобто змінюється не сам принцип оподаткування ПДВ, а спосіб, у який платник формує та подає звітні показники.
Нині декларація з ПДВ подається щомісяця. В офіційному реєстрі електронних форм ДПС зазначено, що для юридичних осіб використовується форма J0200126, а для фізичних осіб — F0200126. Граничний строк подання — протягом 20 календарних днів після завершення звітного місяця.
Що саме змінять у декларації
Ключова ідея проєкту — перейти від великої кількості окремих показників у головній формі до агрегованої декларації.
За оприлюдненими матеріалами, передбачено кілька основних змін:
- кількість рядків основної декларації скоротять до 32;
- економічно однорідні показники об’єднають;
- окрему деталізацію операцій перенесуть до додатків;
- частину показників, які дублюють інформацію з додатків або інформаційних систем ДПС, приберуть з основної форми.
Зокрема, обсяги постачання та придбання за відповідними ставками планують показувати вже з урахуванням проведених коригувань. Інформацію про коригування податкових зобов’язань за звітний період концентруватимуть у таблиці 1.2 додатка Д1.
Цей додаток і зараз використовується для деталізації окремих операцій. ДПС пояснює, що в Д1 містяться, зокрема, відомості щодо незареєстрованих у ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування, а також інформація про податковий кредит.
Як змінять операції з нерезидентами
Окремо проєкт переглядає відображення послуг, отриманих від нерезидентів на митній території України.
Замість розподілу таких операцій між кількома позиціями їх та пов’язані з ними коригування пропонують консолідувати в одному рядку 5 декларації.
Нині чинна форма передбачає окрему деталізацію таких показників. Наприклад, ДПС роз’яснює, що дані щодо послуг від нерезидента можуть відображатися також у таблиці 1.1 Д1, якщо податкову накладну не зареєстровано в ЄРПН на момент подання декларації.
Тому запропоноване перегрупування має зменшити кількість окремих показників, які платник переносить до основної частини звітності.
Що буде з річним перерахунком за статтею 199 ПКУ
Ще одна зміна стосується річного перерахунку частки використання придбаних товарів і послуг в оподатковуваних операціях відповідно до статті 199 Податкового кодексу.
Відомості про відповідні розрахунки коригування пропонують перенести з додатка Д5 до таблиці 1.2 додатка Д1.
Для їх ідентифікації передбачать окрему ознаку. Водночас таблицю 2 додатка Д5 планують виключити.
Таким чином, дані про коригування концентруватимуться в одному додатку замість їх розподілу між різними частинами звітності.
Які зміни передбачені для додатка Д1
Додаток Д1 також планують технічно перебудувати.
Зміни стосуватимуться відображення:
- податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН;
- розрахунків коригування;
- операцій з експорту окремих категорій товарів.
При цьому сама логіка використання Д1 уже зараз тісно пов’язана з інформацією з ЄРПН.
Наприклад, ДПС зазначає, що у таблиці 1.1 Д1 відображаються відомості про податкові накладні, які не були зареєстровані в реєстрі на дату подання декларації. Таблиця 1.2 застосовується для певних розрахунків коригування.
Після реформи саме додатки мають взяти на себе більшу частину деталізації, тоді як основна декларація міститиме агреговані суми.
Скільки платників ПДВ охоплять зміни
За даними аналізу регуляторного впливу, наведеними SUD.UA, станом на 1 вересня 2026 року в Україні було зареєстровано 248 935 платників ПДВ.
Серед них:
- 225 515 — юридичні особи;
- 23 420 — фізичні особи-підприємці;
- 3 161 — суб’єкти великого та середнього підприємництва;
- 245 774 — малий і мікробізнес.
Отже, на малі та мікропідприємства припадає близько 98,7% усіх зареєстрованих платників ПДВ.
Саме тому основний розрахований адміністративний ефект припадає на цю категорію бізнесу.
Скільки часу планують заощадити на одній декларації
У регуляторних розрахунках порівнювали кілька сценаріїв: збереження чинної системи, автоматизацію без зміни структури форми та нормативне спрощення декларації.
Для великого і середнього бізнесу час, необхідний для підготовки та перевірки одного щомісячного звіту, оціночно має скоротитися з 1,5 до 0,75 години.
У річному вимірі адміністративні витрати цієї групи оцінюються:
- за чинною моделлю — приблизно у 10,58 млн грн;
- після зміни форми — приблизно у 5,88 млн грн.
Різниця становить близько 4,7 млн грн, або 44,4%.
Для малого та мікробізнесу розрахунок передбачає скорочення часу на підготовку одного звіту з однієї години до 30 хвилин.
Отже, протягом року витрати часу одного суб’єкта на щомісячне декларування мають зменшитися з 12 до шести годин.
Малому бізнесу розрахували економію в 63,9 млн грн
Саме через значну кількість малих і мікропідприємств загальний фінансовий ефект для цієї групи є набагато більшим.
За М-Тестом, сукупні адміністративні витрати малого підприємництва оцінено приблизно у 153,36 млн грн за чинної системи.
Після запровадження нової форми вони можуть скоротитися до 89,46 млн грн.
Різниця становить близько 63,9 млн грн на рік.
Для держави, своєю чергою, передбачені витрати на адаптацію інформаційно-комунікаційних систем ДПС та алгоритмів приймання нової звітності. Їх оцінили приблизно у 225,4 тис. грн.
Зміни пов’язані з ширшим спрощенням адміністрування ПДВ
Реформування декларації відбувається паралельно з іншими змінами у сфері адміністрування ПДВ.
3 вересня 2026 року Міністерство фінансів повідомило, що уряд підтримав законопроєкт щодо удосконалення адміністрування ПДВ. Мінфін назвав серед його завдань скорочення кількості звітних процедур і розвиток цифрової взаємодії платників із податковими органами.
У відомстві зазначили, що законодавчі зміни спрямовані на:
«зменшення адміністративного навантаження на бізнес».
Мінфін також пов’язує реформу адміністрування ПДВ із міжнародними зобов’язаннями України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом.
Коли нова декларація з ПДВ може запрацювати
Проєкт наказу передбачає, що нові правила наберуть чинності через два місяці після офіційного опублікування документа.
Наразі проєкт проходить громадське обговорення.
Зауваження та пропозиції до нього приймають протягом місяця з дня оприлюднення — до 22 жовтня 2026 року. Подати їх можуть суб’єкти господарювання, професійні об’єднання та громадськість.
Після завершення консультацій ДПС має оприлюднити інформацію про результати розгляду пропозицій. За матеріалами проєкту, звіт про результати обговорення мають опублікувати протягом двох тижнів після ухвалення підсумкового рішення.
Отже, поки йдеться саме про проєкт нової форми. Після завершення процедури обговорення, затвердження наказу та його офіційного опублікування розпочнеться відлік двомісячного строку до набрання змінами чинності.
Читайте також: Українці готуються до зими: 40% опитаних допускають переїзд через безпеку та перебої
