Неправдивий виклик екстрених служб в Україні тягне адміністративну відповідальність, якщо людина свідомо повідомляє поліції, медикам, пожежно-рятувальному підрозділу або аварійній службі інформацію про подію, якої насправді немає. За статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушнику загрожує штраф від 850 до 3 400 гривень, повідомляє INTVua.com з посиланням на матеріал «Судово-юридичної газети» та чинний текст законодавства України.
Значно суворіше покарання передбачене, коли йдеться не просто про безпідставний виклик наряду чи бригади, а про завідомо неправдиве повідомлення щодо підготовки вибуху, підпалу або інших дій, які можуть призвести до загибелі людей чи тяжких наслідків. Такі дії кваліфікуються за статтею 259 Кримінального кодексу України та можуть завершитися позбавленням волі на строк від двох до восьми років залежно від обставин.
Який штраф передбачено за неправдивий виклик
Відповідальність за безпідставне залучення спеціальних служб встановлює стаття 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Норма охоплює завідомо неправдивий виклик:
- пожежно-рятувального підрозділу;
- поліції;
- бригади екстреної медичної допомоги;
- аварійної служби.
Ключове значення має слово «завідомо». Йдеться про ситуацію, коли заявник розуміє, що події або небезпеки немає, але все одно телефонує до спеціальної служби та повідомляє неправдиві відомості.
«Завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу, поліції, бригади екстреної медичної допомоги або аварійних служб…»
Так сформульовано склад адміністративного правопорушення у статті 183 КУпАП.
Розмір адміністративного стягнення становить від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому вираженні це:
- мінімальний штраф — 850 гривень;
- максимальний штраф — 3 400 гривень.
Сам факт того, що виклик не підтвердився, автоматично не означає правопорушення. Відповідальність стосується саме свідомо неправдивого повідомлення, а не ситуації, коли людина добросовісно помилилася, неправильно оцінила обставини або мала підстави вважати, що комусь загрожує небезпека.
Кого можуть притягнути за статтею 183 КУпАП
Адміністративне провадження можливе, коли правоохоронці встановили, що заявник знав про відсутність реальної події та навмисно спричинив виїзд спеціальної служби.
Приклад такого випадку у квітні 2026 року оприлюднила патрульна поліція Полтавської області. Чоловік повідомив на лінію 102 про намір завдати собі шкоди. На місце прибули поліцейські та медики, однак інформація не підтвердилася. Заявник визнав, що викликав служби, аби його підвезли до іншого району міста. Стосовно нього винесли постанову за статтею 183 КУпАП.
У подібних справах значення мають зміст телефонної розмови, записи звернення, пояснення заявника, показання працівників служб та фактичні обставини на місці.
До неправдивого виклику можуть належати, зокрема, свідомо вигадані повідомлення про:
- напад, якого не було;
- пожежу за неіснуючою адресою;
- людину, яка нібито потребує невідкладної допомоги;
- аварію або витік небезпечної речовини, які не відбувалися;
- іншу подію, через яку поліція, медики чи рятувальники виїжджають без реальної потреби.
Телефонний жарт, спроба налякати іншу людину або бажання використати поліцію чи швидку як транспорт не звільняють від відповідальності.
Коли неправдиве повідомлення стає кримінальним злочином
Не кожен неправдивий виклик кваліфікується лише як адміністративне порушення. Якщо людина повідомляє про підготовку вибуху, підпалу або інших небезпечних дій, застосовується стаття 259 Кримінального кодексу України.
«Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками…»
За основним складом такого кримінального правопорушення передбачене позбавлення волі на строк від двох до шести років.
Це стосується повідомлень про нібито підготовлений вибух, підпал або іншу дію, здатну створити загрозу загибелі людей чи спричинити тяжкі наслідки. Для кримінальної відповідальності повідомлення має бути завідомо неправдивим: особа повинна усвідомлювати, що реальної загрози немає.
Злочин вважається пов’язаним саме з переданням неправдивої інформації про небезпечну подію. Це може бути дзвінок до поліції або іншої служби, електронне повідомлення, лист чи інший спосіб доведення інформації до адресата.
За яких умов загрожує до восьми років ув’язнення
Частина друга статті 259 КК України встановлює посилену відповідальність. Позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років передбачене, якщо неправдиве повідомлення:
- стосується критично важливого об’єкта інфраструктури;
- стосується будівлі чи споруди, яка забезпечує діяльність органу державної влади;
- стосується закладу охорони здоров’я;
- стосується закладу освіти;
- спричинило тяжкі наслідки;
- вчинене повторно.
Таким чином, максимальний восьмирічний строк не застосовується до кожного неправдивого виклику поліції, швидкої або рятувальників. Він можливий саме у кримінальному провадженні за обтяжуючих обставин, прямо визначених частиною другою статті 259 КК України.
«Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років».
Ця норма відмежовує базове покарання від відповідальності за повторні або особливо небезпечні неправдиві повідомлення.
Чим відрізняються статті 183 КУпАП і 259 КК України
Стаття 183 КУпАП застосовується до завідомо неправдивого виклику спеціальної служби без ознак кримінального правопорушення. Типовий наслідок — адміністративний штраф від 850 до 3 400 гривень.
Стаття 259 КК України стосується неправдивої інформації про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, здатних призвести до загибелі людей чи тяжких наслідків. У такому разі йдеться вже не про штраф, а про реальний строк позбавлення волі.
Основні відмінності:
- звичайний завідомо неправдивий виклик — адміністративне правопорушення;
- неправдиве повідомлення про вибух, підпал або аналогічну небезпеку — кримінальне правопорушення;
- штраф за статтею 183 — від 850 до 3 400 гривень;
- покарання за частиною першою статті 259 — від двох до шести років ув’язнення;
- за обтяжуючих обставин — від чотирьох до восьми років ув’язнення.
Формулювання повідомлення, його зміст і характер заявленої загрози безпосередньо впливають на правову кваліфікацію.
Чому неправдиві виклики фіксують і перевіряють
Дзвінки на екстрені номери реєструються, а повідомлена інформація передається відповідному підрозділу. Після прибуття працівники служби перевіряють обставини, встановлюють заявника та з’ясовують, чи існували підстави для звернення.
Якщо зібрані матеріали вказують на свідомий обман, щодо людини можуть оформити адміністративні матеріали. Якщо повідомлення містило інформацію про вибух, підпал або іншу загрозу з тяжкими наслідками, відомості можуть розслідувати в межах кримінального провадження.
Водночас закон не карає людину лише за те, що небезпека зрештою не підтвердилася. Визначальним є умисел: заявник повинен знати, що повідомляє неправду.
Саме тому громадянин, який бачить підозрілий предмет, дим, людину без свідомості або іншу потенційно небезпечну ситуацію, має право звернутися до екстреної служби. Відсутність підтвердження після перевірки не перетворює добросовісне звернення на завідомо неправдивий виклик.
Яке покарання діє у 2026 році
Станом на липень 2026 року за завідомо неправдивий виклик поліції, бригади екстреної медичної допомоги, пожежно-рятувального підрозділу або аварійної служби передбачено штраф від 850 до 3 400 гривень за статтею 183 КУпАП. Кодекс України про адміністративні правопорушення залишається чинним, а його поточна редакція на офіційному порталі Верховної Ради містить відповідну норму.
За завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, що загрожують загибеллю людей чи тяжкими наслідками, стаття 259 КК України передбачає від двох до шести років позбавлення волі.
Якщо повідомлення стосується визначених законом важливих об’єктів, спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, строк становить від чотирьох до восьми років.
Отже, адміністративний штраф до 3 400 гривень і кримінальне покарання до восьми років ув’язнення стосуються різних за змістом порушень. Остаточна кваліфікація залежить від того, яку саме неправдиву інформацію передала людина, чи усвідомлювала вона її неправдивість і які наслідки спричинило повідомлення.
Читайте також: Електронний кабінет вступника 2026: як зареєструватися без помилок
