єВідновлення у 2026 році не дозволяє отримати компенсацію за зруйноване житло, якщо право власності на нього не внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Спочатку власнику потрібно відновити правовстановлюючі документи, зареєструвати нерухомість у ДРРП, а вже потім подавати заяву на житловий сертифікат або кошти для відбудови приватного будинку, повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на Міністерство розвитку громад та територій України.
Відсутність житла у застосунку або на порталі Дія не завжди означає, що людина втратила право на компенсацію. Найчастіше проблема стосується квартир і будинків, право власності на які оформлювали до 1 січня 2013 року: відповідні відомості могли залишитися у паперових архівах бюро технічної інвентаризації, але не потрапити до електронного реєстру. Ключове завдання власника — підтвердити законне набуття нерухомості та домогтися внесення запису до ДРРП.
«Наявність запису про право власності в Державному реєстрі речових прав є обов’язковою умовою для подання заяви»
— Міністерство розвитку громад та територій України у роз’ясненні щодо програми єВідновлення.
Чи можна подати заяву єВідновлення без запису в ДРРП
Подати повноцінну заяву про надання компенсації за знищене житло без зареєстрованого права власності не можна. Електронна система перевіряє інформацію про заявника та об’єкт через державні реєстри. Якщо квартира або будинок не внесені до ДРРП, система не має підтвердження, що заявник справді є власником.
На офіційній сторінці програми прямо зазначено: заяву можна подати, якщо право власності всіх власників зруйнованого житла внесене до Державного реєстру речових прав. Це правило діє і для квартир, і для приватних будинків, садових та дачних будинків, житлових приміщень.
Водночас власник може зафіксувати факт руйнування через інформаційне повідомлення про пошкоджене або знищене майно. Але саме повідомлення не замінює заяву на компенсацію і не підтверджує право власності. Для переходу до розгляду питання про житловий сертифікат чи виплату інформацію про речове право доведеться внести до ДРРП.
Отже, компенсація без запису в реєстрі фактично не призначається, але відсутній запис можна створити на підставі належних документів або судового рішення.
Чому старе житло може не відображатися в реєстрі
Державний реєстр речових прав почав працювати у нинішньому форматі з 2013 року. Права, оформлені раніше, могли бути зареєстровані в БТІ, органах місцевого самоврядування, у паперових реєстраційних книгах або посвідчені нотаріальними документами.
Якщо власник після 2013 року не продавав, не дарував і не переоформлював нерухомість, електронний запис міг не з’явитися автоматично. Тому квартира або будинок іноді не відображаються в Дії, хоча людина має свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу чи документ про спадщину.
Поширені ситуації:
- право власності оформлене до 2013 року і зберігається лише в архіві БТІ;
- у реєстрі є неповні або помилкові дані про адресу, площу чи власника;
- правовстановлюючі документи втрачені під час евакуації або знищені разом із будинком;
- спадщина прийнята, але право власності не зареєстроване;
- житло належить кільком співвласникам, але зареєстровані не всі;
- людина користувалася квартирою, але не завершила приватизацію.
Кожна з цих ситуацій потребує окремого способу підтвердження права. Сам факт проживання, реєстрація місця проживання, оплата комунальних послуг або наявність технічного паспорта не завжди підтверджують право власності.
Які документи підтверджують право власності
Для державної реєстрації потрібно подати документ, на підставі якого людина набула квартиру або будинок. Йдеться не лише про сучасний витяг із реєстру. Реєстратор може опрацювати документи, видані до запровадження електронного ДРРП, якщо вони відповідають вимогам законодавства.
Серед документів, які можуть підтверджувати право:
- договір купівлі-продажу, дарування, міни або довічного утримання;
- свідоцтво про право власності на житло;
- свідоцтво про право на спадщину;
- рішення суду, яке набрало законної сили;
- свідоцтво про придбання нерухомості з прилюдних торгів;
- рішення органу місцевого самоврядування про передачу житла у власність;
- документ про приватизацію квартири;
- державний акт або інший документ, передбачений законодавством на момент оформлення права.
Під час звернення також знадобляться паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків та заява про державну реєстрацію.
Міністерство рекомендує звертатися до державного реєстратора з готовим пакетом: паспортом, податковим номером і правовстановлюючими документами або їх копіями. Якщо інформації в електронних базах недостатньо, реєстратор може направити запит до архіву БТІ.
Куди звертатися для внесення житла до ДРРП
Власник може звернутися до державного реєстратора при органі місцевого самоврядування, до ЦНАП або до нотаріуса, який має повноваження державного реєстратора. Перелік доступних реєстраторів залежить від регіону та безпекової ситуації.
Офлайн-порядок передбачає такі дії:
- Зібрати паспорт, податковий номер і правовстановлюючі документи.
- Звернутися до ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса.
- Подати заяву про державну реєстрацію права власності.
- За потреби дочекатися витребування інформації з архіву БТІ.
- Перевірити сформований запис і отримати витяг із ДРРП.
Для прав, які виникли до 1 січня 2013 року, також працює послуга державної реєстрації прав на нерухоме майно на порталі Дія. Заявник заповнює електронну форму, додає скановані документи у форматі PDF або JPEG і підписує заяву кваліфікованим електронним підписом. Доступність онлайн-реєстрації залежить від регіону та наявності необхідних архівних відомостей.
«Якщо відомості до реєстру не вносилися, необхідно відновити правовстановлюючі документи та зареєструвати право власності»
— офіційне роз’яснення Мінрозвитку у розділі поширених запитань про єВідновлення.

Що робити, якщо документи знищені або втрачені
Спосіб відновлення залежить від виду документа та установи, яка його видавала. Якщо договір посвідчував нотаріус, потрібно звернутися до цього нотаріуса, його правонаступника або відповідного державного нотаріального архіву. Дані про спадщину також можуть зберігатися у нотаріальній справі.
Документи про приватизацію або передачу житла у власність можуть бути в органі місцевого самоврядування, комунальному підприємстві чи архіві. Інформація про права, зареєстровані за старими правилами, часто зберігається в архівах БТІ.
Якщо збереглася хоча б копія документа, її потрібно показати реєстратору або нотаріусу. Копія сама по собі не в кожному випадку є достатньою підставою для державної реєстрації, але допомагає встановити номер, дату, орган видачі та місце зберігання оригіналу.
Коли жодних документів немає, а архівні записи не знайдені, право власності доводиться встановлювати в суді. До позову можуть долучатися архівні довідки, договори, рішення органів влади, відомості БТІ, документи про спадкування та інші докази законного набуття нерухомості.
Після набрання рішенням суду законної сили його подають державному реєстратору для внесення права до ДРРП. Лише після появи реєстраційного запису можна переходити до заяви на компенсацію.
Чи можна зареєструвати право, якщо будинок уже повністю зруйнований
Тут вирішальне значення має наявність документів і можливість ідентифікувати об’єкт. Якщо право власності було оформлене раніше, але не перенесене до електронного реєстру, реєстратор може працювати з правовстановлюючими та архівними документами.
Однак ситуація складніша, коли людина не набула права власності до руйнування. Наприклад, проживала в неприватизованій квартирі або користувалася будинком без завершеного оформлення. Міністерство наголошує, що після повного знищення неприватизованого житла оформити його у власність може бути неможливо. У такому разі людина не відповідає головній умові програми — не має підтвердженого статусу власника.
Реєстрація раніше набутого права та первинне набуття права власності — різні юридичні процедури. єВідновлення компенсує втрату майна власнику, але не замінює приватизацію або оформлення нерухомості, яке не було завершене до її знищення.
Як подати заяву після внесення житла до реєстру
Після реєстрації права потрібно перевірити, чи правильно вказані адреса, площа, частка власності та персональні дані. Якщо об’єкт з’явився в Дії, власник може перейти до процедури отримання компенсації.
Основна послідовність така:
- Подати інформаційне повідомлення про пошкоджене або знищене майно, якщо його ще не подавали.
- Відкрити послугу «Компенсація за пошкоджене або знищене майно».
- Вибрати зареєстрований об’єкт нерухомості.
- Подати заяву про компенсацію.
- Дочекатися обстеження та рішення місцевої комісії.
- Після позитивного рішення отримати житловий сертифікат або кошти для відбудови будинку — залежно від виду об’єкта та обраної форми компенсації.
Квартира або інше житлове приміщення, яке визнане повністю знищеним, зазвичай дає право на житловий сертифікат для придбання іншого житла. Власник знищеного приватного будинку може обрати сертифікат або грошову компенсацію для будівництва нового будинку на власній земельній ділянці відповідно до чинного порядку.
Заява подається незалежно від задекларованого чи зареєстрованого місця проживання. Правові засади компенсації визначає Закон України №2923-IX, а порядок надання компенсації за знищені об’єкти — постанова Кабінету Міністрів №600.
Що перевіряє комісія
Внесення права власності до ДРРП відкриває можливість подати заяву, але не гарантує автоматичного призначення компенсації. Комісія повинна встановити, що об’єкт справді знищений унаслідок бойових дій, не підлягає відновленню та належить заявнику.
Перевіряються:
- відомості про право власності та співвласників;
- факт подання інформаційного повідомлення;
- обставини і причина руйнування;
- результати обстеження житла;
- відповідність об’єкта критеріям знищеного майна;
- наявність уже виплаченої компенсації;
- відомості про заявника та можливі законодавчі обмеження.
Якщо фізичне обстеження небезпечне або неможливе через розташування об’єкта на території активних чи можливих бойових дій, законодавство допускає дистанційне обстеження з використанням фото, відео, супутникових матеріалів та інших доступних даних.
Чи може комісія відмовити через відсутність запису в реєстрі
Якщо права власності немає в ДРРП, заявник зазвичай не проходить навіть етап подання заяви. Система не знаходить належного об’єкта або не підтверджує зв’язок між ним і заявником. Тому проблема має бути усунена до звернення за компенсацією.
Після подання заяви відмова можлива також через інші процедурні або фактичні обставини. Мінрозвитку серед типових причин називає неправильний вибір виду компенсації, неповні або недостовірні дані, проблеми з правом власності, відсутність необхідного погодження співвласників, невідповідність пошкоджень наслідкам бойових дій та неможливість провести обстеження.
«Ви не зможете подати заявку без підтвердження права власності у Державному реєстрі речових прав»
— Міністерство розвитку громад та територій України, роз’яснення від 25 жовтня 2025 року.
Розгляд заяви можуть не лише припинити відмовою, а й зупинити, якщо комісії бракує документів або потрібно усунути певні обставини. Після їх усунення розгляд поновлюється. Закон №2923-IX передбачає, що рішення про поновлення має бути прийняте протягом п’яти робочих днів після отримання інформації про усунення відповідних обставин.
Що перевірити перед поданням заяви
Найбільше затримок виникає не через сам факт руйнування, а через невідповідність документів і реєстрових відомостей. Перед поданням заяви потрібно зіставити інформацію в документах із записом ДРРП.
Особливу увагу слід звернути на адресу. Після перейменування вулиць, зміни нумерації будинків або адміністративно-територіальної реформи адреса у старому договорі може відрізнятися від сучасної. Такі розбіжності необхідно пояснити документами органу місцевого самоврядування або виправити під час державної реєстрації.
Також потрібно перевірити:
- чи зареєстровані права всіх співвласників;
- чи відповідає частка власності документам;
- чи немає помилки в імені, прізвищі або податковому номері;
- чи правильно зазначено тип нерухомості;
- чи збігаються площа та технічні характеристики;
- чи не подана заява за неправильним видом компенсації.
Для зруйнованого об’єкта потрібно обирати компенсацію саме за знищене житло. Якщо заявник помилково обирає виплату на ремонт пошкодженого об’єкта, це може стати підставою для автоматичної відмови.
Важлива різниця між єВідновленням і міжнародним Реєстром збитків
Відсутність запису в ДРРП блокує отримання компенсації за державною програмою єВідновлення, однак правила міжнародного Реєстру збитків відрізняються. Через Дію заяву до Реєстру збитків у категорії А3.1 можна подати щодо пошкодженого або знищеного житла навіть без попередньої участі в єВідновленні.
Офіційні роз’яснення Дії також передбачають подання заяв щодо житла на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій. Для об’єктів із кількома співвласниками кожен власник подає окрему заяву.
Заява до міжнародного Реєстру збитків не є виплатою і не замінює єВідновлення. Вона фіксує вимогу про майбутнє відшкодування шкоди, завданої російською агресією. Тому власнику доцільно окремо вирішувати питання державної реєстрації права для єВідновлення та подавати матеріали до міжнародного механізму.
Для отримання компенсації за програмою єВідновлення власнику житла, якого немає в ДРРП, потрібно пройти чітку послідовність: знайти або відновити правовстановлюючий документ, звернутися до реєстратора, ЦНАП чи нотаріуса, внести право власності до реєстру, перевірити дані та лише після цього подати заяву через Дію. Якщо документів і архівних підтверджень немає, право встановлюється в судовому порядку.
Комісія оцінює не лише масштаби руйнування, а й юридичний статус заявника. Тому реєстрація права власності — не технічна формальність, а обов’язкова умова доступу до житлового сертифіката або коштів на відбудову.
Читайте також: За неправдиве повідомлення про вибух можуть ув’язнити: що передбачає закон України




