Міноборони готує реформу доплат військовим, яка має змінити не лише розмір грошового забезпечення, а й саму логіку служби в Силах оборони: уряд планує підвищити виплати, запровадити зрозуміліші контракти для піхоти та штурмовиків і чіткіше визначити терміни служби. Про підготовку змін прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила 12 червня 2026 року під час пленарного засідання Верховної Ради, наголосивши, що перед реформою ТЦК має відбутися реформа оплати праці військових, повідомляє ntvua.com з посиланням на Юлію Свириденко під час пленарного засідання Верховної Ради.
За словами Свириденко, уряд уже найближчими тижнями готовий переходити до практичного запуску змін, але ключове питання — бюджетна стійкість виплат. Йдеться не про разову надбавку, а про модель, яка має працювати безперервно у 2026 році та в наступних бюджетних періодах. Саме тому Кабмін і Міноборони рахують, як збалансувати видатки, щоб підвищення не зірвалося через нестачу коштів. Офіційна рамка реформи збігається з раніше заявленими напрямами Міноборони: справедлива модель грошового забезпечення, нова контрактна система, чіткі терміни служби та зрозуміліша логіка ротацій.
Що саме заявила Свириденко про доплати військовим
Юлія Свириденко підтвердила, що реформа грошового забезпечення військовослужбовців перебуває в активній підготовці. За її словами, держава має знайти фінансову формулу, яка дозволить не лише підвищити виплати, а й гарантувати їхню регулярність. Це важливо, тому що будь-яка нова система оплати в армії потребує довгострокового джерела фінансування, а не політичного рішення на один місяць. Уряд також пов’язує реформу виплат із ширшим пакетом змін у військовій службі. Після оплати праці мають іти контракти для піхоти та штурмовиків, зміни термінів служби й окрема реформа ТЦК.
«Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, у який спосіб нам збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як цього року, так і в наступних періодах. Ці реформи також будуть передбачати визначення більш конкретних термінів служби», — заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час пленарного засідання Верховної Ради.
Ця цитата показує головну проблему реформи: підвищення виплат напряму залежить від бюджету, а не лише від рішення Міноборони. На практиці це означає, що Кабмін має одночасно профінансувати фронт, закупівлю озброєння, грошове забезпечення, резерви та критичну інфраструктуру. За даними LB.ua, після змін до держбюджету видатки на безпеку й оборону у 2026 році мають сягнути 4,4 трлн грн, із яких понад 1,45 трлн грн спрямовують на грошове забезпечення військовослужбовців.
Які виплати військовим можуть змінити
Міноборони раніше вже окреслювало принцип: більше мають отримувати ті, хто виконує бойові завдання на першій лінії, має реальний бойовий або управлінський досвід і несе найбільше навантаження. Офіційне повідомлення Міноборони від 1 травня 2026 року вказувало, що мінімальний рівень виплат для тилових посад має бути не менше 30 тис. грн, а для бойових позицій — у рази вищий.
Окремо йшлося про підвищення для командирів, бойових сержантів та офіцерів. Це означає перехід від загальної моделі до більш диференційованої системи, де посада, функція, ризик і реальне бойове навантаження мають більше значення.
За інформацією АрміяInform, президент Володимир Зеленський раніше доручав забезпечити спеціальні контракти саме для піхотинців із виплатами в межах 250–400 тис. грн залежно від виконання бойових завдань. Водночас РБК-Україна з посиланням на співрозмовників у Раді писало, що серед презентованих ідей Міноборони було підвищення базового грошового забезпечення з 20 тис. до 30 тис. грн, а також можливість виплат до 400 тис. грн для військових на передньому краї.
| Напрям реформи | Що обговорюють | Для кого це критично |
|---|---|---|
| Базове грошове забезпечення | Підвищення мінімального рівня для тилових посад | Військові поза першою лінією, штабні й забезпечувальні підрозділи |
| Бойові виплати | Значно вищі суми за участь у бойових завданнях | Піхота, штурмовики, підрозділи на передньому краї |
| Контракти | Фіксованіші умови служби та оплати | Мобілізовані, рекрути, військові за контрактом |
| Терміни служби | Конкретніші часові рамки та логіка відпочинку | Ті, хто служить тривалий час із 2022 року |
| Реформа ТЦК | Має йти після зміни оплати праці | Система мобілізації, облік, довіра до процедур |
Чому реформа ТЦК не стартує першою
Свириденко окремо сказала, що реформа ТЦК є «найскладнішою в українському суспільстві». Це точне формулювання проблеми: ТЦК одночасно виконують мобілізаційну функцію, працюють із військовим обліком, направляють людей на ВЛК і залишаються точкою найбільшої суспільної напруги. Тому уряд хоче спочатку змінити мотиваційну модель — оплату праці, контракти, строки служби — а вже потім переходити до глибшої перебудови системи комплектування. Без цього реформа ТЦК ризикує виглядати лише як адміністративна зміна без відповіді на головне питання військових і суспільства: скільки служити, за яких умов і з якими гарантіями.
Проблемність теми ТЦК підтверджують і окремі судові історії, які вже потрапляли в публічний простір. Зокрема, intvua.com раніше писав про справу, в якій суд оштрафував капітана ТЦК після мобілізації сина загиблого військового без належної перевірки підстав для відстрочки. Такий контекст показує, чому майбутня реформа ТЦК має стосуватися не лише структури, а й процедур, відповідальності посадовців та довіри до мобілізаційних рішень.
Для держави це не технічна реформа, а спроба зібрати в одну систему три речі: справедливу оплату, прогнозовану службу й контрольоване комплектування війська.
Чіткі терміни служби: що може змінитися для мобілізованих
Один із найважливіших елементів реформи — конкретніші терміни служби. Зараз для значної частини мобілізованих головна проблема полягає не лише в навантаженні, а й у невизначеності. Людина може служити роками без зрозумілої дати завершення, а це впливає на мотивацію, родини, ринок праці, здоров’я й готовність нових людей укладати контракт. Тому нова контрактна система має стати відповіддю на суспільний запит: служба повинна мати правила, строки, ротації та зрозумілі умови повернення до цивільного життя.
Міноборони ще 1 травня повідомляло, що оновлена контрактна система має забезпечити визначені терміни служби й можливість поетапного звільнення тих, хто був мобілізований раніше, на основі чітких часових критеріїв. Це особливо важливо для військових, які служать із перших місяців повномасштабної війни.
Водночас рішення не може бути механічним: держава має зберегти боєздатність підрозділів, не допустити провалів на фронті й одночасно створити реальну систему заміни.
Для кого строки служби можуть стати ключовим стимулом
Найбільше значення чіткі строки матимуть для трьох груп. Перша — військові, які вже давно перебувають у строю і потребують зрозумілої перспективи ротації або звільнення. Друга — люди, які розглядають контракт, але не готові входити в систему без визначеного горизонту.
Третя — піхота та штурмові підрозділи, де фізичне й психологічне навантаження найвище. Саме для таких категорій держава має поєднати підвищені виплати з чіткими строками, інакше фінансова мотивація не компенсує невизначеності.
Окрема державна програма «Контракт 18-24» уже демонструє логіку фіксованих строків: для молоді від 18 до 24 років пропонують контракт на 1 рік на піхотних посадах або на 2 роки для операторів дронів. Це не тотожне майбутній загальній реформі, але показує напрям: держава тестує модель, у якій людина бачить спеціальність, підрозділ і термін служби до підписання контракту.
Чому піхота і штурмовики згадані окремо
Піхота та штурмові підрозділи несуть найбільшу частину безпосереднього бойового навантаження. Саме тому в урядовій логіці вони мають отримати окремі умови, а не залишатися в загальній сітці оплати. Для цих категорій мають значення не лише гроші, а й тривалість служби, відпочинок після інтенсивних завдань, медичне відновлення та можливість не втрачати зв’язок із родиною. Якщо ці елементи не будуть прописані, контрактна система залишиться неповною.
Бюджетна ціна реформи: де держава шукає ресурс
Фінансова частина — найвужче місце реформи. Уряд уже підготував зміни до держбюджету-2026 для сектору безпеки й оборони. За даними АрміяInform, додаткові 1,56 трлн грн передбачені для сектору безпеки й оборони, зокрема 174,3 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців, 1,37 трлн грн — на озброєння та військову техніку, 14,6 млрд грн — у резерв сектору безпеки й оборони.
Ці цифри пояснюють, чому Свириденко говорить про баланс бюджету. Підвищення зарплат військовим не можна розглядати окремо від закупівлі зброї, виробництва дронів, боєприпасів, ППО, ремонту техніки й резервів на непередбачувані витрати. Водночас грошове забезпечення — це не другорядний рядок бюджету. Воно прямо впливає на комплектування, утримання людей у строю та готовність військових брати на себе найскладніші завдання.
У цьому контексті доречно згадати матеріал intvua.com про трипунктний план Міноборони, де серед напрямів називали модернізацію підготовки військових, завершення корпусної реформи, управління на основі даних і стабільні виплати військовим. Така внутрішня логіка важлива: реформа доплат не є окремою соціальною обіцянкою, а частиною ширшої перебудови оборонної системи.
Про це та іншу корисну інформацію, читайте на нашому сайті, а також рекомендуємо до прочитання: Чому поляки почали донатити на автобуси для Вінниці після політичного скандалу в Кельце