Саміт НАТО в Анкарі 2026 відбудеться 7–8 липня за участю президента України Володимира Зеленського, лідерів усіх 32 держав Альянсу та президента США Дональда Трампа. Український глава держави запрошений на офіційну вечерю, яку проведе президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Центральними для Києва темами стануть фінансування постачань зброї, продовження військової підтримки у 2027 році та закупівля американських систем через програму PURL, повідомляє INTVua.com з посиланням на Reuters.
За проєктом підсумкової декларації, погодженим послами країн НАТО 3 липня, союзники мають намір зафіксувати зобов’язання надати Україні €70 млрд військової допомоги протягом 2026 року. У документі також передбачено підтримку щонайменше на аналогічному рівні у 2027 році. Остаточно декларацію повинні затвердити глави держав і урядів безпосередньо під час зустрічі в Анкарі.
Офіційна програма передбачає проведення саміту в президентському комплексі Бештепе в Анкарі. Засідання очолюватиме генеральний секретар НАТО Марк Рютте. На зустріч приїдуть керівники держав та урядів країн Альянсу, включно з Дональдом Трампом, а Україна буде представлена делегацією на чолі із Зеленським.
Участь українського президента була погоджена заздалегідь. Ще 22 травня Марк Рютте прямо підтвердив, що запросив Зеленського до Анкари.
«Я вже запросив його. Так, він буде там, як і в Гаазі», — сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції 22 травня, відповідаючи на запитання журналіста Politico про участь президента України в саміті.
Присутність Зеленського не означає, що Україна братиме участь у всіх закритих засіданнях лідерів НАТО. Однак глава держави буде залучений до політичних заходів саміту, а українська делегація проведе переговори щодо подальших поставок озброєння та фінансових механізмів підтримки.
Reuters повідомило, що Зеленський відвідає офіційну вечерю, організовану Ердоганом. Турецький президент як господар саміту також запланував двосторонню зустріч із Дональдом Трампом. Окрему розмову Зеленського та Ердогана у доступній офіційній програмі наразі не деталізовано, однак український і турецький президенти перебуватимуть на одному протокольному заході.
Основні рішення щодо України, які готують до саміту:
- зобов’язання союзників надати €70 млрд військової допомоги у 2026 році;
- намір зберегти щонайменше аналогічний обсяг підтримки у 2027 році;
- продовження закупівель американської зброї для України через механізм PURL;
- укладання нових контрактів на озброєння на десятки мільярдів доларів;
- збільшення оборонного виробництва у Європі, Канаді та США;
- підтвердження того, що Росія залишається довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці.
€70 млрд, про які йдеться у проєкті декларації, мають охоплювати військову допомогу союзників Україні протягом поточного року. Документ не містить повного переліку систем, боєприпасів чи національних внесків кожної держави. Розподіл фінансування залежатиме від окремих програм НАТО, двосторонніх пакетів та контрактів, які укладають уряди країн-членів.
Одним із ключових механізмів залишається Prioritised Ukraine Requirements List — PURL. За цією програмою європейські союзники та Канада фінансують закупівлю американських систем, які необхідні Силам оборони України. Йдеться, зокрема, про ракети протиповітряної оборони Patriot PAC-3 та інше озброєння, доступне передусім у США.
Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив, що під час саміту очікуються «суттєві» оголошення щодо України. За його даними, через PURL союзники вже придбали американські системи на суму понад $6 млрд, включно з ракетами для комплексів Patriot.
«Оголошення США та союзників, на мою думку, будуть суттєвими. Ви побачите, як усі активізуються», — сказав Метью Вітакер 1 липня під час спілкування з журналістами у Брюсселі.
Американський дипломат наголосив, що Вашингтон продовжить участь у підтримці України, однак очікує більшого фінансового внеску від європейських держав.
«США нікуди не йдуть. Ми продовжимо робити те, що робимо, і очікуємо, що наші союзники приєднаються до цих зусиль», — заявив Вітакер, пояснюючи позицію адміністрації Трампа щодо розподілу витрат.
Саме питання фінансового навантаження може стати одним із найскладніших на зустрічі. Дональд Трамп неодноразово вимагав, щоб європейські члени Альянсу витрачали більше на власну оборону та брали на себе більшу частину витрат, пов’язаних із безпекою континенту.
У дописі в Truth Social 2 липня американський президент заявив, що США витрачають кошти на захист держав НАТО, не отримуючи, на його думку, відповідної користі. Ця заява пролунала за кілька днів до приїзду Трампа до Туреччини та стала частиною ширшої дискусії про роль Сполучених Штатів у європейській обороні.
Водночас погоджений послами проєкт декларації передбачає підтвердження колективної оборони за статтею 5 Вашингтонського договору. Формула означає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.
У тексті, з яким ознайомилося Reuters, зазначено:
«Ми зібралися в Анкарі, щоб підтвердити нашу непохитну відданість колективній обороні відповідно до статті 5 Вашингтонського договору та трансатлантичному зв’язку. Напад на одного є нападом на всіх».
Проєкт був погоджений представниками всіх 32 країн НАТО, включно зі Сполученими Штатами. Це означає, що американська сторона підтримала текст на рівні послів, хоча фінальне рішення мають ухвалити лідери 7–8 липня.
Для України принциповим результатом Анкари має стати не лише політична заява, а й закріплення конкретного обсягу військової підтримки. Києву необхідні ракети для систем протиповітряної оборони, боєприпаси, далекобійні засоби та стабільне фінансування закупівель, яке не залежатиме від окремих короткострокових рішень.
Марк Рютте визначив три головні напрями підготовки саміту: оборонні витрати, промислове виробництво та підтримку України.
«Саміт в Анкарі буде присвячений виконанню: виконанню зобов’язань щодо витрат, промисловості та підтримки України», — заявив генеральний секретар НАТО 18 червня перед засіданням міністрів оборони у Брюсселі.
За даними Рютте, європейські члени НАТО та Канада у 2025 році збільшили оборонні витрати більш ніж на $90 млрд порівняно з 2024 роком. Загальний приріст наблизився до 20%. Країни Альянсу одночасно розміщують нові замовлення в оборонній промисловості, проте генеральний секретар визнав, що темпи виробництва необхідно нарощувати як у Європі, так і у Сполучених Штатах.
У 2025 році на саміті в Гаазі союзники погодили нову довгострокову ціль: до 2035 року спрямовувати 3,5% валового внутрішнього продукту на основні оборонні потреби — війська, озброєння та військову інфраструктуру. Ще 1,5% ВВП мають використовувати для ширших безпекових завдань, включно з кіберзахистом та підвищенням стійкості критичної інфраструктури. Сукупний орієнтир становить 5% ВВП.
Анкарський саміт має показати, як ці витрати перетворюватимуться на реальне виробництво боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, ракет та інших спроможностей. Частину нових контрактів планують пов’язати з потребами України, але конкретні компанії, суми окремих угод і строки постачання мають бути оприлюднені після ухвалення рішень.
Позиція НАТО щодо Росії також буде відображена в підсумковому документі. У погодженому проєкті Російську Федерацію названо довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці та стабільності. Союзники мають заявити, що посилення європейського оборонного потенціалу відбувається в межах сильнішого НАТО та у взаємодії зі США.
Марк Рютте напередодні саміту окремо наголошував, що підтримка України триватиме. Під час виступу в Atlantic Council 25 червня він заявив, що Зеленський приєднається до зустрічі в Анкарі, а союзники повинні продемонструвати українцям незмінність своєї допомоги.
«Президент Зеленський приєднається до нас в Анкарі, і я розраховую показати йому та всім українцям, що наша підтримка триває», — сказав Рютте під час публічної дискусії у Вашингтоні.
Остаточні обсяги допомоги, формулювання декларації та перелік нових оборонних контрактів стануть відомими після засідань 7–8 липня. До цього моменту €70 млрд для України та зобов’язання зберегти такий рівень у 2027 році залишаються положеннями погодженого послами, але ще не затвердженого лідерами документа.
Читайте також: Польща Україна дрони: Варшава заявила про невиконану домовленість щодо МіГ-29
