Президент США Дональд Трамп заявив, що просив президента України Володимира Зеленського «пригальмувати» удари по російських нафтопереробних заводах, пов’язавши пошкодження НПЗ із проблемами на світовому ринку дизельного пального. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на Bloomberg, американський президент зробив нову заяву 27 вересня під час спілкування з журналістами та знову назвав російську нафтопереробку одним із факторів дефіциту дизеля.
За словами Трампа, він безпосередньо обговорював це питання із Зеленським. Президент США стверджує, що український лідер допустив можливість зменшення інтенсивності таких ударів. Водночас публічна позиція Києва, озвучена раніше, передбачає взаємність: Україна готова припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також припинить атаки на українську енергетику та критичні об’єкти.
Що Трамп сказав про удари по російських НПЗ
Трамп заявив, що нинішній тиск на ринок дизеля він пов’язує не лише із ситуацією на Близькому Сході. За його словами, окремою проблемою стали перебої на російських нафтопереробних підприємствах.
«Велика проблема полягає в тому, що нафтопереробні заводи в Росії вибухають».
Так Трамп описав ситуацію під час розмови з журналістами 27 вересня. Він додав, що Україна атакує російські об’єкти, які займаються переробкою великих обсягів нафти.
Американський президент також розповів про свою розмову із Зеленським.
«Я сказав Зеленському: вам потрібно пригальмувати з НПЗ».
Трамп додав, що є «інші речі», які Україна може робити замість ударів по таких підприємствах. За його версією, Зеленський у відповідь сказав, що Україна «ймовірно» так і зробить.
Йдеться саме про переказ розмови президентом США. Публічна позиція Зеленського щодо енергетичних ударів сформульована ширше і передбачає дзеркальні кроки Росії.
Основні тези останньої заяви Трампа:
- удари по російських НПЗ, за його словами, посилюють тиск на ринок дизеля;
- він особисто порушував це питання у розмові із Зеленським;
- адміністрація США паралельно розглядає можливі внутрішні заходи для стримування цін на пальне.
США також розглядають обмеження власного експорту дизеля
Під час тієї ж розмови Трамп підтвердив, що Вашингтон серйозно вивчає можливість обмежити експорт дизельного пального зі США.
«Ми розглядаємо це дуже серйозно. Ми можемо це зробити».
Водночас президент США визнав, що таке рішення може мати побічний ефект. Зокрема, обмеження експорту дизеля здатне вплинути на виробництво та вартість бензину, оскільки різні види пального виробляються в межах єдиного процесу переробки нафти.
Це питання набуло додаткового значення через різке подорожчання дизеля у Сполучених Штатах. За даними, які наводили американські медіа наприкінці вересня, середня ціна дизельного пального перевищила $6 за галон. При цьому ситуація різниться залежно від штату.
Однак удари по російських НПЗ — не єдина причина напруження на паливному ринку.
Що показують дані Міжнародного енергетичного агентства
Оцінка Міжнародного енергетичного агентства підтверджує значне падіння російської нафтопереробки після серії атак. Водночас IEA прямо вказує і на інші фактори глобального дефіциту, передусім різке скорочення постачань із Близького Сходу.
За даними агентства, у червні 2026 року обсяг переробки нафти в Росії впав приблизно до 3,8 млн барелів на добу. Це був найнижчий показник більш ніж за 20 років і приблизно на 30% менший, ніж роком раніше.
Виробництво бензину, за оцінкою IEA, скоротилося приблизно на 20% у річному вимірі. Випуск дизельного пального знизився майже на 30%.
Крім того, агентство вказало на кілька важливих тенденцій:
- Росія історично була третім найбільшим виробником нафтопродуктів у світі після США та Китаю;
- інтенсивність атак на російську нафтопереробку помітно зросла;
- Москва була змушена обмежувати експорт пального, щоб підтримати внутрішній ринок.
Reuters також повідомляв, що у вересні частину виробництва скоротили шість великих російських підприємств, на які припадає близько половини виробництва дизельного пального в країні. До переліку підприємств, робота яких була порушена, входили, зокрема, Кириський, Волгоградський та Нижньогородський НПЗ.
Отже, вплив атак на російську переробку на пропозицію дизеля фіксують не лише політики, а й профільні енергетичні організації.
Чому ситуацію з дизелем не можна пояснити лише російськими НПЗ
Вересневий звіт IEA показує значно ширшу картину. Світовий ринок нафтопродуктів одночасно відчуває наслідки проблем у Росії та на Близькому Сході.
За даними агентства, у серпні світові обсяги переробки становили близько 81,4 млн барелів на добу. Це приблизно на 4,2 млн барелів менше, ніж роком раніше. Втрати були зафіксовані у Росії, країнах Близького Сходу та частині азійських економік.
Особливо серйозною залишається ситуація з морським експортом дизеля.
IEA підрахувало, що сумарний експорт дизеля та газойлю з Росії й держав Перської затоки у серпні був приблизно на 1,6 млн барелів на добу нижчим, ніж у лютому. До нинішньої кризи ці постачальники забезпечували майже 45% світової морської торгівлі цими видами пального.
Тому агентство називає одразу кілька причин напруження:
- пошкодження та простої російських НПЗ;
- скорочення російського експорту нафтопродуктів;
- перебої з постачанням із Перської затоки;
- проблеми із судноплавством через Ормузьку протоку;
- обмежені можливості інших НПЗ швидко компенсувати втрачений обсяг.
У результаті ціни на переробку дизеля відносно сирої нафти у вересні досягали рекордних рівнів у США та Північно-Західній Європі.
Якою є позиція Зеленського
Україна раніше вже відповіла на американські пропозиції щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
14 вересня Зеленський заявив, що Київ готовий підтримати взаємну деескалацію, якщо Росія припинить удари по українській критичній інфраструктурі. Цю позицію зафіксувало офіційне представництво президента України.
Після зустрічі з Трампом у Нью-Йорку Зеленський знову сформулював цю умову публічно.
«Якщо вони не хочуть, щоб ми атакували їхній дизель і НПЗ, ми готові — якщо вони не атакуватимуть нашу енергосистему».
Президент України говорив про електроенергію, тепло та водопостачання. Тобто Київ пов’язує можливе припинення власних атак із припиненням російських ударів по українській критичній інфраструктурі.
24 вересня на зустрічі з українською громадою у Нью-Йорку Зеленський також заявив, що Україна готова до «енергетичного припинення вогню». На офіційному сайті президента України наведені його слова про значні втрати російської нафтопереробної галузі внаслідок українських ударів.
Удари по НПЗ залишаються частиною української кампанії по російській нафтопереробці
У 2026 році Україна істотно збільшила дальність та інтенсивність атак на російські енергетичні об’єкти.
За даними IEA, українські сили дедалі частіше атакували не лише установки первинної переробки нафти, а й складніші вузли НПЗ — гідрокрекінг, реформінг та установки очищення. Пошкодження такого обладнання може вимагати значно довшого ремонту.
Reuters 15 вересня повідомляв, що російські НПЗ у перші вісім місяців 2026 року в середньому зазнавали атак приблизно раз на три дні. Через скорочення виробництва Росія запроваджувала обмеження на експорт бензину, дизеля та авіаційного пального.
Водночас російські війська продовжують атакувати українську енергетичну та критичну інфраструктуру. 15 вересня Зеленський повідомляв про окреме засідання Ставки, присвячене захисту енергосистеми, залізниці та інших критично важливих об’єктів від російських ударів.
Саме тому українська влада публічно пов’язує можливу відмову від ударів по російській енергетиці з аналогічним і контрольованим припиненням атак Росії.
Станом на 28 вересня питання залишається частиною переговорів між Києвом і Вашингтоном. Трамп наполягає на зменшенні ударів по російських НПЗ через ситуацію на паливному ринку, тоді як офіційна позиція України передбачає взаємне припинення атак на енергетичну та критичну інфраструктуру.
Читайте також: Українці стали частіше купувати книжки: що відбувається з книжковим ринком у 2026 році
