США та Іран погодили меморандум про взаєморозуміння, який має запустити 60-денний політичний і безпековий процес після війни, повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на Al Arabiya English. Йдеться не про остаточний мирний договір, а про рамковий документ: він передбачає припинення вогню, відкриття Ормузької протоки, згортання американської морської блокади, обговорення санкцій і можливий інвестиційний фонд до $300 млрд для Ірану.
Ключова деталь — документ поки не знімає всі суперечності між Вашингтоном і Тегераном. Reuters пише, що фонд на $300 млрд не є урядовою компенсацією чи програмою репарацій: за словами джерела агентства, це приватний інвестиційний механізм, який має запрацювати лише після фінальної угоди. Віцепрезидент США Джей Ді Венс у розмові з CBS News також заперечив твердження, що Іран автоматично отримає «мільярди доларів активів», і заявив, що майбутні вигоди залежатимуть від виконання іранських зобов’язань.
Що відомо про меморандум США та Ірану
За даними Al Arabiya English, медіа отримало фінальний проєкт попереднього меморандуму між США та Іраном. Окремі положення також публікували іранські медіа, зокрема Mehr News Agency, а Iran International уточнює: оприлюднений текст описують як 14-пунктовий проєкт, але його зміст залишається непідтвердженим і може змінитися до формального підписання.
У центрі домовленості — припинення бойових дій на всіх фронтах, включно з Ліваном. Це важливий пункт, бо конфлікт навколо Ірану давно вийшов за межі двостороннього протистояння Вашингтона і Тегерана: у регіональну безпекову формулу входять Ормузька протока, Ліван, союзні Ірану угруповання, американська військова присутність і позиція Ізраїлю.
Попередній документ має створити паузу для переговорів. Reuters прямо називає його 60-денним меморандумом, який структурує подальший процес, але не є фінальною угодою. За цей період сторони мають вийти на рішення щодо ядерної програми, санкцій і регіональних гарантій безпеки.
Припинення вогню і Ормузька протока
Один із головних практичних пунктів — відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Це критичний маршрут для світового ринку нафти й газу, тому будь-яка блокада або мінна загроза в цьому районі одразу впливає на ціни, страхування вантажів і графіки постачання.
За повідомленнями Reuters, американські й іранські посадовці заявляли, що рамкова домовленість має завершити війну, зупинити американську блокаду Ірану та відкрити Ормузьку протоку.
Al Jazeera водночас звертає увагу, що Іран не підтвердив заяву адміністрації Трампа про те, що обидві сторони вже «цифрово» підписали початкову угоду, а сам текст документа на той момент не був оприлюднений.
За оприлюдненими деталями проєкту, логіка домовленості така:
- США мають поступово зняти морську блокаду Ірану;
- Іран має забезпечити безпечний прохід торговельних суден;
- питання довгострокового режиму Ормузької протоки лишається предметом переговорів;
- окремо мають обговорити гарантії для енергетичних і торговельних маршрутів;
- 60-денний період використають для узгодження ядерних, санкційних і безпекових пунктів.
$300 млрд для Ірану: що це насправді означає
Найгучніший пункт — можливий фонд на $300 млрд. У первинних повідомленнях він подавався як фінансування відбудови Ірану після війни. Reuters уточнює іншу конструкцію: фонд має називатися Reconstruction and Development Fund, наповнюватися приватними грошима і не містити державних коштів або грантів. За даними джерела агентства, понад половину від цієї суми вже нібито погоджено як зобов’язання інвесторів.
Це важливе уточнення, бо політично різниця між «США дадуть Ірану $300 млрд» і «інвестори можуть створити приватний фонд після фінальної угоди» принципова.
У першому випадку йшлося б про пряме бюджетне фінансування або компенсацію.
У другому — про умовний економічний стимул, який не запускається без остаточного пакета домовленостей.
Reuters пише, що фонд не запрацює до завершення фінальної угоди. Джерело агентства також заявило, що протягом 60 днів адміністратори фонду мають працювати з іранською стороною та інвесторами над переліком можливих проєктів. Серед сфер, які згадуються, — енергетика, логістика, виробництво і транспорт.
За даними Iran International із посиланням на іранські публікації, у проєкті також фігурували плани відбудови на суму щонайменше $300 млрд, призупинення санкцій щодо іранської нафти, нафтохімії та пов’язаного експорту, а також доступ Тегерана до відповідних доходів. Але саме це видання наголошує: опубліковані положення залишаються непідтвердженими і можуть змінитися.
Санкції, заморожені активи і позиція Вашингтона
Санкційний блок — один із найчутливіших. За іранською версією проєкту, США мали б зупинити частину санкцій, дозволити експорт нафти й нафтохімії та відкрити доступ до доходів. Iran International також пише, що в оприлюднених іранськими медіа деталях згадувалося розблокування $24 млрд заморожених активів під час 60-денних переговорів.
Американська сторона подає ситуацію обережніше. Венс у CBS News заявив, що твердження про негайне передання Ірану мільярдів доларів активів є неправдивим.
За його словами, у Тегерана може бути «набагато краще і процвітаюче майбутнє», якщо він виконає зобов’язання за угодою.
Reuters окремо зазначає, що фонд на $300 млрд є окремим механізмом і не тотожний переговорам про зняття санкцій або розблокування суверенних іранських активів за кордоном. Це означає, що фінансовий пакет складається з кількох різних треків: інвестиційного, санкційного, нафтового і, ймовірно, активів, заблокованих у третіх країнах.
Ядерна програма: головна умова ще не закрита
Найскладніше питання — ядерна програма Ірану. За повідомленням Reuters, 60-денний меморандум не є фінальним ядерним договором, а переговори мають вестися за кількома напрямами: ядерні обмеження, санкції та регіональна безпека.
Iran International пише, що за іранськими повідомленнями майбутні переговори мали б обмежуватися долею збагаченого урану, діяльністю зі збагачення, санкційним полегшенням і економічною відбудовою. Водночас ракетна програма Ірану та підтримка союзних збройних груп нібито мали бути винесені за межі порядку денного. Це одна з причин, чому документ уже викликає політичні суперечки.
Віцепрезидент США, за даними Reuters, пов’язав доступ Ірану до майбутнього фонду з виконанням умов Вашингтона: демонтажем ядерної програми, ліквідацією запасів збагаченого матеріалу та жорстким режимом інспекцій і контролю.
Виведення військ і регіональна безпека
У повідомленнях про проєкт також фігурує пункт про виведення американських сил із районів, прилеглих до Ірану. За даними Iran International із посиланням на Mehr, проєкт передбачав виведення сил США з районів навколо Ірану, скасування морської блокади й відкриття Ормузької протоки протягом узгодженого періоду.
Проте тут залишається кілька невідомих. Не оприлюднено офіційний список баз, районів або військових контингентів, яких може стосуватися цей пункт. Неясно також, чи йдеться про повне виведення, передислокацію, зниження присутності або замороження нових розгортань на час переговорів.
У межах 60-денного процесу це питання може стати одним із найважчих. Для США воно пов’язане з безпекою союзників, контролем морських шляхів і стримуванням Ірану. Для Тегерана — з вимогою зменшити американську військову присутність біля своїх кордонів.
Чому документ не можна вважати фінальним миром
Поточний меморандум виник після різкої ескалації між США, Ізраїлем та Іраном. Reuters пише, що війна почалася 28 лютого після ударів американських та ізраїльських сил по Ірану. Саме після цього сторони вийшли на рамкову домовленість, яка має зупинити війну, відкрити Ормузьку протоку і створити простір для фінальних переговорів.
Але документ має кілька обмежень.
По-перше, повний текст не був публічно оприлюднений.
По-друге, частина деталей надходить із медіа та джерел, а не з офіційного документа.
По-третє, Іран і США по-різному пояснюють фінансову частину, санкції та обсяг ядерних зобов’язань.
По-четверте, питання Лівану, союзних Ірану сил і позиції Ізраїлю можуть вплинути на виконання будь-якого перемир’я.
Фактично меморандум — це не завершення конфлікту, а спроба заморозити найнебезпечнішу фазу і перевести її у переговорний формат. Якщо за 60 днів сторони не погодять ядерні, санкційні та безпекові умови, фонд на $300 млрд не запрацює, санкційне полегшення може залишитися частковим, а режим Ормузької протоки — тимчасовим.
На цей момент підтверджено головне: США та Іран справді рухаються до рамкового документа, але його політична ціна, юридична сила і реальний механізм виконання залежать від фінального тексту, офіційного підписання і подальших переговорів.
Читайте також: Велика Британія уклала ядерну угоду з Україною і вдарила санкціями по флоту РФ
