Європарламент закликав посилити тиск на Китай через його роль у підтримці російської війни проти України та розширити адресні обмеження проти компаній і структур, які допомагають Москві обходити санкції. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на Укрінформ, відповідні положення містяться в рекомендаціях щодо політичних відносин Євросоюзу з КНР, за які Європейський парламент проголосував 7 жовтня у Страсбурзі. Документ підтримали 454 депутати, 86 проголосували проти, ще 110 утрималися.
Рекомендації стосуються не лише війни Росії проти України. Депутати також порушили питання торговельного дисбалансу, залежності ЄС від китайської сировини й технологій, прав людини, ситуації навколо Тайванської протоки та економічної безпеки. Водночас саме взаємодія Пекіна з Москвою стала одним із центральних безпекових пунктів документа. Європарламент пропонує Раді ЄС, Єврокомісії та високій представниці ЄС не обмежуватися політичним засудженням, а підвищувати для Китаю ціну підтримки Росії.
Що Європарламент заявив про підтримку Росії Китаєм
У доповіді Комітету Європарламенту із закордонних справ, яка стала основою рекомендацій, Китай названо одним із ключових зовнішніх чинників, що дають Росії можливість підтримувати масштаб своєї війни проти України.
Європейська парламентська дослідницька служба перед голосуванням також вказувала, що відносини між ЄС і Китаєм погіршуються, зокрема через підтримку Пекіном російської агресії. У матеріалі Європарламенту Китай описаний як постачальник товарів подвійного призначення, частина яких пов’язана з російськими ланцюгами виробництва озброєння та безпілотників.
«Китай відіграє вирішальну роль у забезпеченні можливостей Росії вести незаконну та неспровоковану агресивну війну проти України», — зазначено в доповіді Комітету Європарламенту із закордонних справ.
У документі окремо йдеться про постачання товарів подвійного призначення та допомогу в обході санкцій. Європарламент пов’язує це з можливістю Росії підтримувати свій військово-промисловий комплекс.
Депутати звернули увагу і на інформацію про участь китайських компаній у ланцюгах постачання компонентів, технологій та високотехнологічного обладнання, які можуть використовуватися російським оборонним сектором.
«Особливе занепокоєння викликають достовірні свідчення дедалі більшої участі Китаю в ланцюгах постачання російського озброєння та безпілотників», — йдеться в рекомендаціях Європарламенту.
Ця позиція спирається і на вже чинну санкційну практику ЄС. У червні 2026 року Рада Євросоюзу внесла до санкційних списків, серед інших структур, китайські Shenzhen Minghuaxin та Xinxiang Richful Lubricant Additive Company у межах обмежень, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.
Яких дій від Китаю вимагають депутати
Європарламент закликає Пекін припинити допомогу Росії та використати свій політичний вплив на Москву. Крім того, документ передбачає координацію позицій Євросоюзу з трансатлантичними партнерами та країнами G7.
Серед ключових вимог і пропозицій:
- припинити допомогу Росії, зокрема постачання технологій і компонентів, які можуть використовуватися у військовій сфері;
- посилити адресні обмеження проти компаній та інших учасників ланцюгів постачання, що сприяють російській війні або обходу санкцій;
- активніше протидіяти схемам реекспорту, тіньовим морським перевезенням і передачі чутливих технологій країнам, які перебувають під санкціями ЄС.
Європарламент також пропонує спільну дипломатичну ініціативу ЄС, партнерів по обидва боки Атлантики та G7 із конкретними вимогами до Пекіна.
Від Китаю очікують використання впливу на Росію для припинення агресії, виведення російських військ із тимчасово окупованих українських територій, виплати репарацій, а також безумовного звільнення військовополонених, захоплених цивільних і українських дітей.
Подібну позицію Європарламент висловлював і раніше. У попередніх документах депутати вже закликали Пекін припинити військову допомогу або постачання товарів подвійного призначення Росії та попереджали, що відмова змінити цей курс може серйозно вплинути на відносини між ЄС і Китаєм.
Санкції та боротьба з обходом обмежень
Один із практичних напрямів рекомендацій стосується санкційної політики. Європарламент пропонує розширювати обмеження не лише щодо російських підприємств, а й щодо компаній за межами РФ, якщо вони беруть участь у постачанні товарів або технологій для російського військово-промислового комплексу.
Цей механізм ЄС уже застосовує. Наприклад, у санкційному пакеті від 15 червня 2026 року Рада ЄС окремо визначила виробників і постачальників безпілотників, військового обладнання та інших товарів для Росії. Той самий пакет охопив структури, пов’язані з перевезенням російської нафти та функціонуванням так званого тіньового флоту.
Таким чином, рекомендації Європарламенту передбачають подальше використання вже сформованого підходу: встановлювати не лише кінцевого російського отримувача товарів, а й компанії, посередників, перевізників та інші ланки міжнародної мережі постачання.
Окремим завданням депутати називають недопущення потрапляння чутливих європейських технологій до держав та структур, які перебувають під санкційними обмеженнями.
Резолюцію ухвалили напередодні переговорів ЄС із Китаєм
Час голосування має безпосередній зв’язок із запланованими контактами Брюсселя та Пекіна. Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович має провести 8–9 жовтня у Пекіні консультації з міністром комерції Китаю Ван Веньтао.
Шефчович раніше повідомляв, що сторони працюють над питаннями торговельного та інвестиційного балансу, експортного контролю, інтелектуальної власності та реформи Світової організації торгівлі. Після консультацій у Брюсселі сторони також домовилися створити спільний механізм моніторингу торговельних потоків.
У вересні єврокомісар підтвердив, що його візит до Пекіна запланований на 8–9 жовтня і має стати наступним етапом переговорів із китайською стороною. Перед цим він провів відеорозмову з Ван Веньтао.
Серед ключових економічних питань залишаються доступ європейських компаній до китайського ринку, торговельний дисбаланс і китайські експортні обмеження на критично важливу сировину. Європейська парламентська дослідницька служба зазначала, що після саміту ЄС—Китай 2025 року сторони створили механізм для контролю торговельних потоків та врегулювання суперечностей із розрахунком отримати конкретні результати до жовтня 2026 року.
Відносини ЄС і Китаю виходять за межі питання війни
Рекомендації Європарламенту охоплюють ширший комплекс відносин із КНР. Серед тем — торговельна нерівновага, залежність Європи від китайської сировини й технологій, права людини, безпека в Тайванській протоці та ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Європарламент ще до голосування повідомляв, що дебати щодо Китаю будуть зосереджені на торговельному дисбалансі, війні Росії проти України, стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні та правах людини. Водночас депутати виступають за збереження діалогу з Пекіном там, де співпраця необхідна.
ЄС продовжує розглядати Китай одночасно як партнера, економічного конкурента та системного суперника. Європейська парламентська дослідницька служба зазначає, що ЄС і Китай разом забезпечують майже 30% світової торгівлі, тому економічні зв’язки між сторонами залишаються масштабними навіть на тлі політичних суперечностей.
Водночас підтримка Росії та постачання товарів подвійного призначення стали одним із факторів, через які відносини Брюсселя й Пекіна останніми роками погіршувалися.
Що було раніше
Напруження між Європарламентом і Китаєм різко посилилося у 2021 році, коли Пекін запровадив обмеження проти низки євродепутатів, парламентського Підкомітету з прав людини та інших європейських представників. Безпосередні політичні контакти фактично були заморожені, а їх відновлення почалося лише у 2025 році після скасування частини китайських санкцій.
У 2026 році діалог активізувався: з березня до червня Китай відвідали три делегації Європарламенту, ще один парламентський візит був запланований на осінь. Однак паралельно ЄС продовжив санкційну політику щодо китайських компаній, причетність яких до діяльності на користь російського військово-промислового комплексу була встановлена в межах європейських санкційних процедур.
Рекомендації, ухвалені 7 жовтня, закріплюють цей підхід на рівні політичної позиції Європарламенту: діалог із Пекіном має зберігатися, але питання підтримки Росії, обходу санкцій і передачі технологій депутати пропонують пов’язувати з конкретними політичними та економічними наслідками для причетних компаній і структур.
Читайте також: Бізнес в Україні перебудовує роботу через атаки та дефіцит кадрів: які рішення вже впроваджують компанії
