Світло для бізнесу в Україні подорожчало з 1 липня 2026 року: тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії зріс на 21,62% — до 903,53 гривні за мегават-годину без ПДВ. Йдеться не про підвищення всієї вартості електроенергії на 21,62%, а про збільшення одного з обов’язкових складників кінцевого рахунку непобутового споживача, повідомляє INTVua.com з посиланням на офіційні матеріали НКРЕКП.
До 1 липня тариф на передачу становив близько 742,89 гривні за мегават-годину без ПДВ. Отже, кожна передана мегават-година відтепер коштує підприємству приблизно на 160,64 гривні без ПДВ більше. Найвідчутнішим додаткове навантаження буде для виробництв, які споживають електроенергію безперервно або використовують потужне холодильне, насосне, вентиляційне, нагрівальне та промислове обладнання.
Підвищення стосується тарифу на передачу магістральними мережами, а не встановленої державою ціни електроенергії для населення.
Що саме змінилося з 1 липня
Тариф на передачу — це плата за транспортування електроенергії високовольтними мережами оператора системи передачі. Бізнес сплачує її поряд із вартістю купленої електроенергії, тарифом оператора системи розподілу, платежами постачальнику, диспетчерськими та іншими передбаченими договором складниками.
За матеріалами НКРЕКП, із 1 липня для більшості користувачів системи встановлено тариф 903,53 гривні за мегават-годину без ПДВ. У ньому 367,56 гривні становить складова, пов’язана з виконанням спеціальних обов’язків щодо підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел.
«Тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2026 становить 903,53 грн/МВт·год», — зазначено в обґрунтуванні НКРЕКП до рішення про перегляд тарифу.
Для підприємств «зеленої» електрометалургії передбачено окремий рівень — 535,97 гривні за мегават-годину без ПДВ. Порівняно з попереднім показником він зріс приблизно на 42%. Спеціальний тариф застосовується лише до підприємств, які відповідають законодавчим критеріям «зеленої» електрометалургії, а не до всіх металургійних компаній.
«Для підприємств “зеленої” електрометалургії — 535,97 грн/МВт·год», — ідеться в офіційному обґрунтуванні регулятора.
У проєкті рішення «Укренерго» пропонувало підвищити загальний тариф сильніше — приблизно на 29%, а для «зеленої» електрометалургії — на 53%. Після опрацювання розрахунків регулятор визначив нижчі показники.
Чому тариф переглянули посеред року
Необхідність коригування «Укренерго» пояснювало зміною фінансових і ринкових показників, на яких ґрунтувався початковий розрахунок на 2026 рік.
Серед основних причин називали:
- зростання курсу іноземних валют щодо гривні та відповідне збільшення валютних витрат;
- очікуване скорочення обсягів відпуску електроенергії до кінця року на 9,5%, а обсягів її передачі — на 5,5%;
- підвищення з 1 травня граничних цін на організованих сегментах ринку;
- збільшення витрат оператора на купівлю електроенергії та розрахунки з іншими учасниками ринку.
Зниження прогнозованого обсягу передачі має пряме значення для тарифу. Постійні та обов’язкові витрати оператора розподіляються між меншою кількістю мегават-годин, тому вартість передачі однієї мегават-години зростає.
Окремим чинником стала зміна цін безпосередньо на оптовому ринку. За даними державного підприємства «Оператор ринку», середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» у травні становила 5 222,67 гривні за мегават-годину. За підсумками червня середньозважена ціна купівлі-продажу досягла 5 808,64 гривні за мегават-годину, а індекс BASE — 5 599,19 гривні.
Це означає, що в червні середньозважена ціна на РДН була приблизно на 11% вищою, ніж у травні. Водночас вона перевищила показник червня 2025 року, коли середня ціна становила 4 783,04 гривні за мегават-годину.
Кінцевий рахунок підприємства може змінюватися сильніше або слабше за тариф на передачу, оскільки залежить також від закупівельної ціни, регіону, класу напруги, графіка споживання і договору з постачальником.
Виробництво хліба: електроенергія потрібна на всіх етапах
Хлібопекарські підприємства використовують електроенергію не лише для печей. Вона необхідна для роботи тістомісильних машин, просіювачів, транспортерів, ліній формування та пакування, вентиляції, освітлення і холодильного обладнання.
Навантаження залежить від технології конкретного підприємства. Частина печей працює на газі, але допоміжне обладнання живиться від електромережі. На заводах з електричними печами залежність від ціни електроенергії значно вища.
Для великих хлібозаводів характерний безперервний або багатозмінний режим. Зупинка технологічної лінії може призвести до втрати сировини чи напівфабрикатів, тому скоротити споживання в дорогі години без зміни виробничого графіка складно.
Підвищення тарифу на передачу саме по собі не означає пропорційного подорожчання хліба. У структурі собівартості також залишаються борошно, дріжджі, пакування, оплата праці, пальне, доставка та обслуговування обладнання. Проте нова ставка збільшує постійні витрати на кожну мегават-годину, спожиту підприємством.
Молочна продукція: витрати не припиняються після завершення виробництва
Молокозаводи належать до підприємств із безперервним холодовим ланцюгом. Електроенергія потрібна від моменту приймання сировини до відвантаження готової продукції.
Основними споживачами є:
- холодильні компресори, камери та резервуари для охолодження молока;
- насоси, сепаратори, гомогенізатори, пастеризаційні й фасувальні лінії;
- системи миття, вентиляції, кондиціювання та водопідготовки.
Після виробництва йогурт, молоко, вершки, масло та частина сирів мають зберігатися за визначеної температури. Тому підприємство продовжує споживати електроенергію навіть тоді, коли основні технологічні лінії не працюють.
У цьому секторі збільшення енергетичних витрат накладається на витрати на сировину, упаковку, логістику та підтримання санітарних режимів. Відмова від охолодження або значне скорочення його тривалості неможливі без порушення технологічних вимог і ризику втрати продукції.
Металургія: найбільші абсолютні суми через масштаб споживання
Металургійні та металообробні підприємства використовують електроенергію для електродугових печей, прокатних станів, компресорів, насосів, систем очищення газів, вентиляції, транспортування матеріалів та охолодження обладнання.
Навіть відносно невелике збільшення платежу за одну мегават-годину для великих промислових споживачів перетворюється на значну суму в місячному рахунку. Саме тому для підприємств «зеленої» електрометалургії законодавство передбачає спеціальний тариф на передачу.
Однак знижена ставка не означає відсутності зростання. Із липня відповідний тариф підвищено до 535,97 гривні за мегават-годину без ПДВ. Для решти металургійних і металообробних підприємств застосовується загальна ставка, якщо вони не мають передбаченого законом спеціального статусу.
Для експортерів додаткові енергетичні витрати безпосередньо впливають на виробничу маржу. Можливість перенести їх у ціну залежить від контрактів і ситуації на зовнішніх ринках, де українська продукція конкурує з виробниками інших країн.
Водоканали: насоси працюють цілодобово
Підприємства водопостачання та водовідведення споживають електроенергію для підйому води, її очищення, транспортування трубопроводами, підтримання тиску, перекачування стоків і роботи очисних споруд.
Це один із секторів, де споживання неможливо просто припинити у відповідь на зростання ціни. Вода має надходити населенню, лікарням, теплопостачальним компаніям, підприємствам та об’єктам критичної інфраструктури безперервно.
Найбільше електроенергії використовують насосні станції. Обсяг витрат залежить від рельєфу, довжини мережі, глибини водозабору, технічного стану насосів і втрат води в трубопроводах.
Для водоканалів підвищення тарифу на передачу означає збільшення операційних витрат, але не автоматичну зміну тарифів для населення. Тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення встановлюються в межах окремих регуляторних процедур. Підприємство не може самостійно змінити їх одночасно зі зростанням рахунку за електроенергію.
Торговельні центри: кондиціонування, освітлення та ескалатори
У торговельних центрах основне електричне навантаження формують системи вентиляції й кондиціонування, освітлення загальних зон, ескалатори, ліфти, насоси, обладнання орендарів та холодильні установки продуктових магазинів.
Улітку споживання зростає через охолодження великих приміщень. Вентиляційні системи мають забезпечувати нормативний повітрообмін протягом усього часу роботи об’єкта, а магазини, ресторани й кінотеатри створюють додаткове навантаження.
Власник торговельного центру може частково скоротити витрати через автоматизацію освітлення, зональне кондиціонування або модернізацію обладнання. Проте значна частина споживання пов’язана з базовим функціонуванням будівлі.
Витрати на електроенергію можуть розподілятися між власником та орендарями відповідно до умов договорів. Тому наслідки нового тарифу залежатимуть від того, чи включені комунальні послуги до орендної ставки, чи оплачуються окремо за лічильниками.
Холодильні склади: безперервне навантаження незалежно від обсягів продажу
Холодильні й морозильні склади мають підтримувати задану температуру цілодобово. Компресори, вентилятори, насоси, системи контролю, аварійне живлення та автоматичні ворота працюють незалежно від того, чи відбувається в конкретний момент приймання або відвантаження товару.
Найбільше навантаження виникає в періоди високої зовнішньої температури, під час завантаження теплішої продукції та частого відкривання камер. Глибоке заморожування потребує більше електроенергії, ніж зберігання охолоджених товарів.
У цьому секторі немає можливості просто вимкнути обладнання в години високої ціни. Порушення температурного режиму створює ризик псування м’яса, риби, молочної продукції, овочів, фруктів, заморожених напівфабрикатів і лікарських засобів.
Для холодильного складу електроенергія є не допоміжною послугою, а умовою збереження товару.
На скільки реально може зрости рахунок підприємства
Зростання тарифу на передачу на 21,62% не дорівнює такому самому збільшенню всього рахунку. Плата за передачу є лише одним компонентом кінцевої ціни.
Наприклад, за споживання 100 мегават-годин на місяць додаткові витрати лише через зміну тарифу на передачу становитимуть близько 16 064 гривень без ПДВ. За споживання 1 000 мегават-годин — приблизно 160 640 гривень без ПДВ.
До рахунку також входять:
- ринкова вартість електроенергії за договором із постачальником;
- тариф на розподіл, який залежить від оператора мережі та класу напруги;
- тариф на диспетчерське управління;
- націнка або вартість послуг постачальника;
- податок на додану вартість та інші передбачені договором платежі.
Тарифи на розподіл відрізняються між регіональними операторами. Крім того, для першого і другого класів напруги встановлюються різні ставки. Чинні показники оприлюднені в офіційному переліку НКРЕКП.
Чому підприємства отримають різні наслідки
Два заводи з однаковим обсягом виробництва можуть мати різні рахунки за електроенергію. Різницю визначають технології, клас напруги, стан обладнання, регіон, графік роботи та умови договору.
На результат також впливають погодинні ціни. Підприємство, яке може переносити частину навантаження на періоди з нижчою ринковою ціною, має більше можливостей контролювати витрати. Хлібозавод, водоканал або холодильний комплекс із безперервним циклом значно менше здатні змінювати графік.
Бізнес може купувати електроенергію за двосторонніми договорами або використовувати продукти з фіксацією ціни на визначений період. «Укренерго» також нагадує, що промислові підприємства можуть самостійно організовувати імпорт електроенергії для власних потреб за умови виконання правил ринку та доступу до міждержавного перетину. Офіційні рекомендації оприлюднені на сайті оператора системи передачі.
Чи означає це неминуче підвищення цін на товари
Електроенергія входить до собівартості практично всіх товарів і послуг, але її частка суттєво відрізняється. Для металургії, водоканалів, холодильних складів та окремих харчових виробництв вона більша, ніж для офісного бізнесу або компаній, які не використовують енергоємне обладнання.
«Електрична енергія є складовою вартості майже всіх товарів і послуг України», — заявив експерт з енергетики Геннадій Рябцев у коментарі 24 Каналу 29 червня 2026 року. Водночас він наголосив, що саме підвищення тарифу на передачу не є достатнім для прогнозу різкого зростання кінцевих цін.
Рішення про зміну відпускних цін ухвалює кожне підприємство окремо. Воно залежить не лише від електроенергії, а й від вартості сировини, зарплат, пального, логістики, кредитів, пакування та можливості скоротити власну маржу.
З 1 липня 2026 року підтвердженим фактом є підвищення тарифу «Укренерго» на передачу до 903,53 гривні за мегават-годину без ПДВ. Для більшості споживачів збільшення становить 21,62%, однак загальна ціна електроенергії для конкретного підприємства залежить від решти складників рахунку та умов закупівлі.
Найбільші додаткові суми сплачуватимуть компанії з великим і безперервним споживанням — металургійні заводи, водоканали, харчові виробництва, торговельні комплекси та холодильні склади.
Читайте також: Субсидія після підвищення тарифів на воду: чи треба переоформлювати виплату
